Провадження № 33/803/1337/20 Справа № 203/2551/20 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Кондаков Г. В.
04 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кондаков Г.В., за участю ОСОБА_1 - особи, що притягується до адміністративної відповідальності, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу останнього на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року, -
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, який займається індивідуальною адвокатською діяльністю, учасника бойових дій, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Дане правопорушення, на думку суду, ОСОБА_1 скоїв при наступних обставинах.
04 липня 2020 року о 14 год. 53 хв. у м. Дніпрі на нерегульованому "т"-подібному перехресті нерівнозначних доріг водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Land Rover" з державним реєстраційним номерним знаком " НОМЕР_1 ", з легковажного розрахунку на свою перевагу в русі не переконався у безпеці зміни напрямку руху за габаритами свого транспортного засобу та самовпевнено повертав з головної вул. Костомаровської ліворуч у другорядний пров. Ушинського, опинившись на виїзді з перехрещення проїзних частин на смузі зустрічного руху, чим порушив п.п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху з безпосереднім наїздом на автомобіль "Hyndai Accent", державний номерний знак " НОМЕР_2 ", який зупинився до перехрестя для виконання повороту праворуч з пров. Ушинського, внаслідок чого заподіяв матеріальних збитків від механічних пошкоджень транспортних засобів.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду. В апеляційній скарзі просить постанову скасувати прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Посилається на те, що судом першої інстанції було порушено право на захист, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про притягнення його до відповідальності за конкретне порушення вимог п. 10.1 ПДР України, в той час як суд зазначає у постанові про порушення ним п. 10.5 ПДР України, яке на думку суду і перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, яке не ставилися йому у провину. Дані про порушення вимог п. 10.5 ПДР України не містяться в жодному документі, тому захист по цим обставинам не здійснювався.
Вказує, що суд, встановивши, що протокол складено з недоліками, а саме невірно зазначено пункт правил, який порушено (п. 10.1 замість п. 10.5 ПДР України), не вжив заходів для направлення його на доопрацювання.
Звертає увагу на неповноту дослідження пояснення ОСОБА_3 та невірну оцінку її діям. Якщо б остання виконала вимоги п. 16.3 ПДР України та зупинилась перед перехрестям, то дорожньо-транспортної пригоди не відбулося б.
Зазначає, що водій ОСОБА_3 об'єктивно мала можливість та повинна була виявити його автомобіль, який рухався по головній дорозі, надати перевагу у русі, або негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, однак цього не зробила, та прямо не зупиняючись в'їхала в колесо його транспортного засобу. Характер пошкоджень свідчить про те, що саме автомобіль “Hyundai Accent” здійснив зіткнення з автомобілем “Land Rover”.
Стверджує, що вина водія ОСОБА_3 підтверджена постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2020 року у справі № 203/2550/20, оцінку якій, судом надано не було.
Вказує, що він є учасником бойових дій та згідно Закону України “Про судовий збір” звільняється від його сплати, однак суд цього не врахував та постановив стягнути з нього судовий збір на користь держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП - неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Потерпіла ОСОБА_3 в засідання суду апеляційної інстанції не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлена належним чином.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілої.
Заслухав ОСОБА_1 - особу, що притягується до адміністративної відповідальності, який наполягав на своїх вимогах, перевірив його доводи, дослідив матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, постанова скасуванню із закриттям провадження по справі з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП виходячи з наступного.
Розв'язуючі апеляційну скаргу по суті її вимог, орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції вийшов за межі встановленого правопорушення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №134974 від 04 липня 2020 року, оскільки уповноваженою особою у протоколі зазначено про те, що 04 липня 2020 року о 14 годині 53 хвилини в м. Дніпро перехрестя вул. Костомарівська та пров. Ушинського водій автомобіля "Land Rover” - ОСОБА_1 , при зміні напрямку руху (поворот ліворуч) не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем "Hyndai Accent” під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася ліворуч. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, тоді як суд у постанові виклав інші фактичні обставини, змінивши формулювання обвинувачення, а саме, зазначив, що 04 липня 2020 року о 14 год. 53 хв. у м. Дніпрі на нерегульованому "т"-подібному перехресті нерівнозначних доріг водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "LandRover", державний номерний знак НОМЕР_1 , з легковажного розрахунку на свою перевагу в русі не переконався у безпеці зміни напрямку руху за габаритами свого транспортного засобу та самовпевнено повертав з головної вулиці Костомаровської ліворуч у другорядний провулок Ушинського, опинившись на виїзді з перехрещення проїзних частин на смузі зустрічного руху, чим порушив п.п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху з безпосереднім наїздом на автомобіль "Hyndai Accent", який зупинився до перехрестя для виконання повороту праворуч з провулку Ушинського, внаслідок чого з необхідністю заподіяв матеріальних збитків від закономірних механічних пошкоджень транспортних засобів, чим фактично вийшов за межі обставин, викладених у протоколі.
На переконання суду апеляційної інстанції, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, порушуються вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення ("проведення несанкціонованого пікету"), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
Допущені порушення є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової.
Апеляційним переглядом встановлено, що вина водія ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 04 липня 2020 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис в протоколі;
- схемою з місця дорожньої події та фото таблицею, відповідно на якій зафіксовано місце зіткнення, розташування транспортних засобів щодо один до одного та проїжджої частини і дорожнім знакам, поясненнями водія ОСОБА_4 , які узгоджуються зі схемою місця ДТП.
Підстав не довіряти послідовним поясненням ОСОБА_4 , апеляційний суд не вбачає.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що став підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, згідно з визначенням, наданим у п. 1.10 Правил дорожнього руху, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що водій ОСОБА_1 в момент виїзду з перехрещення проїзних частин вулиці Костомарівської і провулку Ушинського з обраним малим радіусом повороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншому учаснику дорожнього руху, внаслідок чого заднє ліве колесо його автомобіля опинилося на смузі зустрічного для нього руху у провулку Унишського, де зупинився автомобіль Hyundai Accent на пішохідному переході перед перехрестям на виконання вимог дорожніх знаків пріоритету, наслідком чого стало зіткнення з останнім.
Пояснення водія ОСОБА_1 , надані в суді апеляційної інстанції про те, що не порушував вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, надав перевагу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку та не виїжджав на смугу руху автомобіля Hyundai Accent, в той час як водій ОСОБА_4 рухалась не зупиняючись, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки такі пояснення суперечать зібраним у справі доказам в їх сукупності.
Посилання ОСОБА_1 на те, що водія автомобіля Hyundai ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не виключають причинно-наслідкового зв'язку порушення ним п. 10.1 Правил дорожнього руху з дорожньо-транспортною пригодою.
Будь-які інші докази відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані.
При такій сукупності даних, постанова суду першої інстанції підлягає безумному скасуванню з прийняттям, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, нової постанови, якою суд апеляційної інстанції визнає ОСОБА_1 винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, оскільки він 04 липня 2020 року о 14 годині 53 хвилини в м. Дніпро на перехресті вул. Костомарівська та пров. Ушинського, при зміні напрямку руху (поворот ліворуч) не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем “Hyundai Accent” під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалася ліворуч. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що подія мала місце 04 липня 2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Оскільки з дня вчинення правопорушення і на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції - 21 жовтня 2020 року спливли вказані строки, то відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу,
Керуючись п. 7 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - особи, що притягується до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.В. Кондаков