Провадження № 11-кп/803/2891/20 Справа № 202/4008/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040660000763 від 01 червня 2020 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2020 року щодо
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 14 травня 2018 року вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці;
- 16 вересня 2019 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнився 22 травня 2020 року після відбуття строку покарання;
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2020 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Окрім того, судом вирішено долю речових доказів.
ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за таких обставин.
31 травня 2020 року приблизно о 13:30 годині, ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи у приміщенні торгівельного залу ТОВ «РУШ» магазину «Єва 36», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 1, на торговому стелажі у відділі з особистої гігієни побачив чотири пляшки шампуню «Heand&Shoulders», об'єм кожної становить 400 мл., які він визначив предметом свого злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, взяв з торгового стелажу чотири пляшки шампуню «Heand&Shoulders», об'ємом 400 мл. кожна, загальною вартістю 290,88 грн., та сховав їх до чорного поліетиленового пакету, який був при ньому.
Далі, ОСОБА_7 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи при собі в чорному поліетиленовому пакеті викрадений товар, перетнув лінію касової зони магазину, та намагався зникнути з місця скоєння кримінального правопорушення разом з викраденим, проте довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений співробітниками магазину «Єва 36», у зв'язку з чим не зміг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено відповідно до вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність.
Так, призначаючи покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, характеризується задовільно.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
Надавши оцінку зазначеним судом відомостям та доказам на їх підтвердження, що містяться в матеріалах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З висновками суду першої інстанції про можливість виправлення останнього протягом визначеного судом строку позбавлення волі, колегія суддів погоджується та не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 раніше судимий, позитивної характеристики не має, призначене судом першої інстанції покарання за своїм видом та розміром слід вважати справедливим.
З огляду на викладене, доводи обвинуваченого про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та його особі, внаслідок суворості, колегія суддів розцінює як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4