Провадження № 22-ц/803/7754/20 Справа № 201/11163/19 Суддя у 1-й інстанції - Богун О. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
20 жовтня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Деркач Н.М., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Синенка Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
Акціонерного товариства “Кредобанк”,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В'ячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася у жовтні 2019 року до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Кредобанк” (далі - ПАТ “Кредобанк”), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2605 від 14 грудня 2018, вчиненого за заявою Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» /а.с.2-7/.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що у вересні 2019 року позивачу стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса № 2605 від 14 грудня 2018. Згідно виконавчого напису нотаріуса, останнім запропоновано стягнення на транспортний засіб марки NISSAN, модель, JUKE, тип-загальний легковий хетчбек - В, колір - білий, 2016 року випуску, об'єм двигуна 1598 см.куб., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , на підставі Договору застави, посвідченого 02 вересня 2016 року Дякуком О.А., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального окуругу за реєстровим № 7634, переданого в заставу Публічному акціонерному товариству «Кредобанк» в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору № 2924/2016 від 12 серпня 2016 року.
Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис вчинений з чисельними порушеннями законодавства України, акцентує увагу, що будь-якого повідомлення від ПАТ «Кредобанк» про дострокове повернення кредиту та попередження про звернення стягнення на предмет застави позивач не отримував. Окрім цього, позивач, в свою чергу, не перевірив реєстрацію стягувачем у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави може бути розпочати лише в разі невиконання боржником зобов'язання протягом тридцяти днів з дня реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. за заявою ПАТ «Кредобанк», який зареєстровано в реєстрі за № 2605 від 14 грудня 2018 року. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат /а.с.162-167/.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Кредобанк», подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом не було враховано реєстрацію банком відомостей про звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна одночасно із відправленням досудової вимоги /а.с.170-173/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 серпня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укаладено кредитний договір № 2924/2016.
Так відповідно до п. 2.1. Кредитного договору № 2924/2016 від 12 серпня 2016 Банк видає позичальнику кредит в сумі 262 663,14 грн. на строк до 01 серпня 2023 року.
12 серпня 2016 між сторонами також укладено договір застави майнових прав № 2924/2016/1 в якості забезпечення зобов'язань, які виникають з договору № 2924/2016, предметом якого є майнові права Заставодавця на отримання транспортного засобу марки NISSAN, модель, JUKE, тип-ЛЕГКОВИЙ ХЕТЧБЕК - В, колір - БІЛИЙ, 2016 року випуску, об'єм двигуна 1598 см.куб., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 5.1. Договору застави майнових прав право звернення стягнення на предмет застави Заставодержатель набуває, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договорм вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строк суми відсотків, комісій; неустойки (пені, штрафних санкцій).
Відповідно до п. 5.2. Договору застави майнових прав Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, забезпеченого цією заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на Предмет застави, зокрема, у разі якщо у момент настання терміну виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлений Кредитним договором строк суми відсотків, комісій; неустойки (пені, штрафних санкцій), збитків.
14 грудня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. на підставі 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 2605, яким запропоновано стягнення на транспортний засіб марки NISSAN, модель, JUKE, тип-загальний легковий хетчбек - В, колір - білий, 2016 року випуску, об'єм двигуна 1598 см.куб., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , на підставі Договору застави, посвідченого 02 вересня 2016 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального окуругу за реєстровим № 7634, переданого в заставу Публічному акціонерному товариству «Кредобанк» в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору № 2924/2016 від 12 серпня 2016 року.
За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, пропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Кредобанк» станом на 07 грудня 2018 року за період з 01 вересня 2018 по 07 грудня 2018 року в розмірі: 215 660,13 грн. - неповернута сума кредитну станом на 07 грудня 2018 року; 7 645,87 грн. - прострочені відсотки станом на 07 грудня 2018 року; 1 481,42 грн. - станом на 07 грудня 2018 року заборгованість по пені за період з 07 грудня 2017 року по 07 грудня 2018 року; 2 000,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 226 607,42 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева Ігоря В'ячеславовича від 29 січня 2019 відкрито виконавче провадження № 58230339, з виконання виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального окуругу за реєстровим № 2605 від 14 грудня 2018 року.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги суд першой інстанції виходив з того, що відсутні належні та допустимі докази реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а тому виконавчий напис було здійснено з порушенням визначеного порядку ст.27 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
Під час апеляційного розгляду справи судом встановлено, що 22 жовтня 2018 року ПАТ «Кредобанк» направлено ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань за вихідним №27-44420/18. Відповідно до даної вимоги банк вимагає від позичальника достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції. Повернення кредиту необідно здійснити протягом 30 днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 днів з моменту надсилання даної вимоги.
Також в зазначеній вимозі банком було попереджено позичальника, що у разі не виконання вимог щодо дострокового повернення кредиту останній змушений буде здійснити звернення стягнення на предмет застави одним із способів, визначених договором застави /а.с.176/.
Досудову вимогу від 22 жовтня 2018 року ПАТ «Кредобанк» направлено ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення 23 жовтня 2018 року, що підтверджується відміткою пошти на опису, на адресу позичальника яка була зазначена в кредитному договорі та договорі застави /а.с.177/. Також, дана адреса зазначена самою ОСОБА_1 в своєму позові.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) ПАТ «Кредобанк» 22 жовтня 2018 року здійснено реєстрацію звернення стягнення за спірним договором застави /а.с.178/.
10 грудня 2018 року ПАТ «Кредобанк» звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального окргуу Черник Н.С. з заявою про звернення стягнення на предмет застави, шляхом вчинення виконавчого напису /а.с.179/. Отже, банк звернувся з вимогою про звернення стягнення на предмет застави після закінчення строку, наданого позичальнику у досудовій вимозі.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обтяжувач, зокрема, має право на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, ПАТ «Кредобанк» скористався своїм правом щодо захисту своїх порушених прав, у зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе кредитних зобов'язань, шляхом звернення стягнення в позасудовому порядку відповідно до норм закону та з дотриманням визначеного порядку.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно дост. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
В матеріалах справи міститься копія заяви ПАТ «Кредобанк» щодо вчинення виконавчого напису разом з додатками, які було надано приватному нотаріусу. В зазначених додатках, зокрема, містяться розрахунки заборгованості за кредитним договором та виписки з рахунку, які підтверджують визначену суму заборгованості, в рахунок якої здійснено стягнення на предмет застави.
Як вбачається з позовної заяви, заявник не ставить питання щодо оскарження самої суми заборгованості, тобто матеріалами справи підтверджено безспірність визначеної банком заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Відповідно до абз. 2 ст. 28 зазначеного Закону, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки банком було дотримано порядок визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зокрема, зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Таким чином, невстановлення судом першої інстанції дійсних правовідносин призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог банку.
Відповідно до вимог ст..141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» підлягає стягненню сума 1 152 грн., в рахунок відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Кредобанк” - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2020 року - скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Кредобанк” судовий збір у розмірі 1 152 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Н.М. Деркач
М.О. Макаров