Провадження № 22-ц/803/8505/20 Справа № 204/7929/17 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
04 листопада 2020 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.11.2018 року
за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, треті особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк”, ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року,-
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - відмовлено (том 2 а.с. 82-84).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду 1 інстанції (том 2 а.с.90-98).
Правом на подання відзиву, сторони не скористались.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.07.2019 року та постановою Верховного Суду від 08.07.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення індексний номер 32967779 від 16.12.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верби Віталія Миколайовича про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570) скасувавши запис про проведену державну реєстрацію прав номер 18076898 вчинений 13.12.2016 року з зобов'язанням державного реєстратора - Приватного нотаріуса Верби Віталія Миколайовича, Дніпропетровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області внести до Державного реєстру прав відповідний запис про скасування державної реєстрації прав. Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верби Віталя Миколайовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позовній заяві просив про визнання протиправним та скасування рішення індексний номер 32967779 від 16.12.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Верби Віталія Миколайовича про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_2 , за ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", зобов'язавши державного реєстратора - приватного нотаріуса ДМНО Дніпропетровської області Вербу В.М., внести до Державного реєстру прав відповідний запис про скасування державної реєстрації прав (а.с.2-7, т.1).
Позовні вимоги, викладені у позові, були задоволені.
Звертаючись з заявою про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2018 року, ОСОБА_1 ставить питання про зміну способу виконання рішення, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 32967779 від 16.12.2016 року прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою Віталієм Миколайовичем про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570) нерухомого майна: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 18076898 вчинений 13.12.2016 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вербою Віталієм Миколайовичем про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570) на нерухомого майна: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- забезпечити у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до державного реєстру прав примірника такого судового рішення.
Постановляючи ухвалу, суд 1 інстанції виходив з того, що заявником не доведено переконливих та виняткових обставин, що утруднюють виконання рішення суду, а також не доведено доцільність та необхідність встановлення порядку виконання рішення суду відповідно до ст. 435 ЦПК України.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши справу на підставі норм статті 369 ЦПК України за наявними у ній матеріалами, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Це питання також врегульовано ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).
Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року №8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв'язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.
Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.
Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, заявником не надано доказів, які б підтверджували вийняткові обставини, які утруднюють виконання рішення суду.
Зокрема, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення, фактично змінює рішення суду по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, обставини на які вказує апелянт, не спростовують висновки суду першої інстанції та не є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів та тлумачення норм права на власний розсуд.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: