Справа №718/1546/20
Провадження №2/718/411/20
05.11.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:головуючої-судді Масюк Л.О., секретаря Савчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіцмань цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії «Чернівецьке обласне управління» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Начальник філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» Запаранюк Р.В., діючи в інтересах АТ «Держаний ощадний банк України», звернувся 05.08.2020 до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом (а.с. 1-35).
Зазначає, що відповідно до Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії від 13.11.2019 року відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт в сумі 5000 гривень. В подальшому, відповідно до Заяви відповідача від 13.02.2020 року, кредитний ліміт було збільшено та встановлено в розмірі 15000,00 гривень. Строк Кредиту встановлюється на відповідний період дії Платіжної картки.
Відповідач використовував встановлений йому кредит шляхом зняття готівки в банкоматах та безготівкових відрахувань.
Станом на 29.07.2020 року прострочена заборгованість за кредитом складає 16667,67 грн., з яких: сума кредиту - 14477,66 грн.; нараховані відсотки 1827,06 грн., розрахунково-касове обслуговування 298,01 грн., 3% річних - 55,74 грн.; інфляційні - 9,2 грн.
За таких обставин, з посиланням на відповідні правові норми, просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Держаний ощадний банк України», в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк», борг за кредитом в сумі 16667,67грн. та понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05 жовтня 2020 року, після отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача по справі, було прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводит и в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, з викликом сторін, призначено судове засідання.
У судове засідання 05 листопада 2020 року, представник позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії «Чернівецьке обласне управління» Кесарева Г.І. не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи через оголошення, яке розмішене на офіційному веб сайті Судова влада. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило. Відзиву на позов відповідач не подав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Статтею 280 ЦПК України передбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.
Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносинз посиланням на докази.
Судом встановлено, що згідно копії Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії від 13.11.2019 року відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт в сумі 5000 гривень. (а.с.5-6).
Також позивач додає копію Заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії відповідно до якої кредитний ліміт було збільшено та встановлено в розмірі 15000,00 гривень (а.с.7-8).
Підписуючи такі заяви фактично сторони уклали договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Крім того, долучено копію Паспорту споживчого кредиту (кредитної лінії на БПК), у якому зазначено інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.9-10).
У вказаному документі передбачено основні умови кредитування, інформацію про процентні ставки з орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти, які були погоджені сторонами до надання кредиту.
Також зазначаєо, що при підписанні заяви банк надав споживачу на ознайомлення з загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою та загальними витратами по кредиту, які викладені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є додатком до заяви.
Копія такої Таблиці, підписаної сторонами Договору, також долучена до позовної заяви (а.с.11-12).
Вищевказаним документами, які складають відповідний Договір, передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 знав про умови приєднання до правил надання банківських послуг, строків, сум та умов погашення заборгованості за кредитом, а також штрафних санкцій у випадку порушення взятих на себе зобов'язань.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.
Із матеріалів справи вбачається, що зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та плати за його користування відповідач за вказаним договором належним чином не виконував, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку (а.с.23-27) та розрахунком заборгованості (а.с. 28).
Так, відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання станом на 29.07.2020 року прострочена заборгованість за кредитом складає 16667,67 грн., з яких: сума кредиту - 14477,66 грн.; нараховані відсотки 1827,06 грн., розрахунково-касове обслуговування 298,01 грн., 3% річних - 55,74 грн.; інфляційні - 9,2 грн.
Також суду надано копію Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.13-19).
Норми права, які застосував суд.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні питання, суд, враховуючи також і положення пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 264 ЦПК України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 р. по справі №161/16891/15-ц, яку суд застосовує відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, саме позивач повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах встановлених договором.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України, визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статями 626, 628 ЦК України договір визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Мотиви з яких виходив суд.
З положень кредитного договору (договору приєднання) та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.
Судом встановлено, що АТ «Державний Ощадний банк України» свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною 2 статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 р. у справі №6-49цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі №14-446цс18.
З положень ч.2 ст.625 ЦК України, вбачається, що три проценти річних та індекс інфляції нараховуються на прострочену суму заборгованості за тілом кредиту, положень про можливість нарахування 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів та витрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, як то і витрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, дана норма не містить, а наявності такого права у позивача за умовами договорів з відповідачем, які б були погоджені обома сторонами, судом не встановлено.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого може бути дострокове розірвання договору та обов'язок відповідача достроково повернути всю суму кредиту та сплатити проценти за його користування, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу за кредитом підлягають до часткового задоволення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, наявна станом на 29.07.2020 року прострочена заборгованість за кредитом складає 16667,67 грн., з яких: сума кредиту - 14477,66 грн.; нараховані відсотки 1827,06 грн., розрахункове обслуговування 298,01 грн.
Щодо судових витрат.
Згідно ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 102 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 03 серпня 2020 року (а.с.1).
Пред'явлений ним позов задоволений на 99,6 % , а тому з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 102 грн.
На підставі ст.ст.2, 15, 207, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1046- 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с.Драчинці Кіцманського району Чернівецької області, РНКОПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 26.10.2001 року, на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», на рахунок НОМЕР_3 у філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанку», МФО 356334, код 09356307, борг за кредитом у сумі 16602 (шістнадцять тисяч шістсот дві) гривні 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с.Драчинці Кіцманського району Чернівецької області, РНКОПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 26.10.2001 року, на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіцманського
районного суду: Л.О. Масюк