05.11.2020
Провадження № 1-кп/331/367/2020
ЄУН 331/1180/20
05 листопада 2020 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України, -
У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України.
Під час судового розгляду прокурором було змінено обвинувачення у відношенні ОСОБА_5 та виключено із пред"явлено обвинувачення епізод злочинної діяльності, який був кваліфікований за ч. 4 ст. 296 КК України.
На розгляд учасників процесу поставлено питання щодо продовження обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 вважала, що підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки нове кримінальне правопорушення не є тяжким, тому вважала доцільним змінити запобіжний захід на особисте зобов"язання.
Потерпіла ОСОБА_4 наполягала на позбавленні обвинуваченого волі, оскільки до сьогодні побоюється за своє життя через вчинений щодо неї злочин.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді особистого зобов"язання, зазначивши про намір перебувати вдома разом із дружиною, він зробив належні висновки, зобов"язався не спілкуватися із потерпілими у подальшому.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Прокурором зазначено, що на теперішній час ризики, які були встановлені раніше зменшилися, обсяг обвинувачення змінено, тому доцільно змінити і запобіжний захід на більш м"який.
Під час судового засідання встановлено, що на даний момент ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесене до категорії кримінального проступку. Обставини вчиненого кримінального правопорушення - вчинення його із застосуванням муляжу вибухової зброї - свідчить про певну суспільну небезпеку вчиненого злочину, однак фактично шкоди здоров"ю потерпілих спричинено не було. Дані біографії обвинуваченого свідчать про ймовірний ризик продовження злочинної діяльності, тому суд приходить до висновку, що ризик можливого продовження протиправної поведінки є наявним.
Суд бере до уваги, що на сьогодні у зв"язку зі зміною обсягу обвинувачення щодо ОСОБА_5 у бік зменшення, ризик можливого ухилення від суду з метою ухилитися від покарання зник, оскільки згідно санкції ч.1 ст. 129 КК України покарання у вигляді позбавлення волі взагалі не передбачено. До того ж, на сьогодні змінились життєві обставини обвинуваченого - останній уклав шлюб із ОСОБА_6 , тобто має міцні соціальні зв"язки, що також свідчить на користь відсутності ризику вчинення спроб ухилення від суду.
Під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Необхідно також зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"-1).
З врахуванням викладеного, фактичних обставин кримінального провадження та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи наявність одного ризику у розумінні ст. 177 КПК України, ступінь вірогідность здійснення якого значно зменшився з огляду на зміну обсягу обвинувачення та зміну життєвих обставин ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що подальше утримання ОСОБА_5 у місцях попереднього ув"язнення не буде відповідати цілям кримінального провадження та є надмірним, тому на сьогодні необхідно змінити запобіжний захід на більш м"який, а саме: на особисте зобов"язання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 179, 194, 331 КПК України, суд,-
Змінити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, на більш м"який, а саме: особисте зобов"язання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 03 січня 2021 року такі обов'язки :
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Запоріжжя без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;
- докласти зусіль до пошуку роботи.
Роз'яснити, що у разі невиконання покладених обов'язків до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Запорізької місцевої прокуратури № ОСОБА_3 .
Звільнити ОСОБА_5 з під варти у залі суду негайно.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1