Справа № 308/11259/20
30 жовтня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді - Шумило Н.Б.,
за участю секретаря - Просяник В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Міснік Н.В. про звернення стягнення на майно боржника право власності на яке незареєстроване в установленому законом порядку, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,-
встановив:
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Міснік Н.В. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із поданням, в якому просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, шляхом звернення стягнення на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої: 2110100000:68:001:0231.
Клопотання обґрунтовано тим, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі -відділ ПВР) перебуває виконавче провадження № 50296142 з примусового виконання виконавчого напису № 384 від 06.11.2015, виданого Ужгородським приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Ж.В. про: "стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 281 613, 79 грн.".
Дане виконавче провадження за заявою стягувача було відкрите 25.02.2016 постановою про відкриття виконавчого провадження № 50296142 державним виконавцем MB ДВС Ужгородського МРУЮ. Постановою начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про передачу матеріалів виконавчого провадження від 19.08.2020, дане виконавче провадження передано на виконання до відділу ПВР.
В ході проведення виконавчих дій, було виявлено рухоме майно боржника, а саме транспортний засіб ВАЗ 2107, 1973 року випуску. Після чого, державним виконавцем винесено постанову від 03.05.2017 про розшук вищезазначеного майна, яку направлено для виконання до управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП в Закарпатській області. Однак, станом на 28.10.2020 транспортний засіб працівниками полії не знайдено.
05.10.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника, яку надіслано для виконання у банківські установи України. Однак, у боржника відсутні відкриті рахунки, на які можливо звернути стягнення шляхом звернення стягнення на кошти боржника.
Також, державним виконавцем неодноразово надсилались запити, щодо встановлення фінансового стану боржника, з яких встановлено: -згідно відповіді ДФС № 86704524 від 21.09.2020 у боржника відсутні наявні рахунки; -згідно відповіді ДФС № 86704509 від 21.09.2020 інформації щодо джерел отримання доходу боржника-фізичної особи, відсутня.
Також, державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника за адресою, яка вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 , де зі слів сина встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає більше 10 років, а проживає у АДРЕСА_1 . Після чого, державним виконавцем було здійснено виїздза адресою: АДРЕСА_1 , де встановлено, що у боржника відсутнє ліквідне рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, та яке не входить до переліку майна додатку до Закону України "Про виконавче провадження", на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами, про що складено акт.
Державним виконавцем проведено опис та арешт нерухомого майна, а саме:
-Земельна ділянка, кадастровий номер 2110100000:68:001:0231, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,2000 га., яка розташована: АДРЕСА_1 ;
-Житловий будинок, загальна площа 98,4 кв.м., житлова площа 47,4 кв.м., що знаходиться: АДРЕСА_1 ;
-Земельна ділянка, кадастровий номер 2110100000:68:002:0100, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0, 1000 га., яка розташована: АДРЕСА_1 .
Також, державний виконавець зазначає, що в процесі проведення виконавчих дій було встановлено, що боржником ОСОБА_1 було подано міському голові Ужгородської міської ради заяву від 01.04.2019 (копія якої додається) щодо надання дозволу та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2000 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею у власність.
Згідно витягу з рішення Ужгородської міської ради від 24.12.2019 № 1849, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею у власність.
20.02.2020 ПП "Ужгеостар" розроблено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з подальшою передачею у власність гр. ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довідки № 229946382 від 28.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:68:001:0231 у реєстрі речових прав (прав власності) на нерухоме майно станом на 21.09.2020 - не зареєстрована.
Зазначає, що боржником ОСОБА_1 було розроблено всі необхідні документи для отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:68:001:0231, однак, останнім не зареєстровано право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку, що виключає можливість державному виконавцю звернути стягнення на вищевказане нерухоме майно.
Також, зазначила, що боржнику ОСОБА_1 відомо про виконавче провадження № 50296142, так як боржник ознайомлювався з матеріалами такого та отримував відповідні запитувані ним копії.
В судове засідання державний виконавець не з?явився, при цьому, на адресу суду поступило клопотання про розгляд подання без його участі за наявними у справі матеріалами та просив подання задовольнити.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № 50296142 з примусового виконання виконавчого напису № 384 від 06.11.2015, виданого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Ж.В. про: «стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 281613,79 грн».
25.02.2016 року головним державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Грицищук М.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50296142 про примусове виконання виконавчого напису №384, виданий 06.11.2015 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Баранова Ж.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 281 613,79 грн.
Постановою головного державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Грицищук М.П. від 18.04.2016 року у ВП №50296142 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення: 281613,79 грн.
Постановою від 03.05.2017 року старшого державного виконавця Ужгородського міського ВДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляковим М.І. у ВП №50296142 оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб: ВАЗ 2101, рік випуску: 1973, тип ТЗ: легковий автомобіль, днз: НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою старшого державного виконавця Ужгородського міського ВДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляковим М.І. від 05.10.2018 року у ВП №50296142 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ «УкрСиббанк», АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Комінвестбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Укрексімбанк», ПАТ «ВіЕс Банк», АТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ КБ «Правексбанк», ПАТ «Акцент-Банк», ПАТ «Альфа-Банк», Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та всіх інших відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року було замінено стягувача АТ «Укрсоцбанк» у виконавчому написі №384 на правонаступника АТ «Альфа-Банк». Постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Керечанин Б.С. від 18.08.2020 року було замінено сторону стягувача у ВП №50296142.
Постановою заступника начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про передачу матеріалів виконавчого провадження від 19.08.2020, дане виконавче провадження передано з Ужгородського МВ ДВС Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Згідно акту державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Нелі В?ячеславівни від 27.10.2020 року державний виконавець здійснив виїзд за адресою, що вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 , де зі слів сина ОСОБА_3 встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає більше 10 років, а проживає у АДРЕСА_1 .
Згідно акту головного державного виконавця Міснік Н.В. від 27.10.2020 року державним виконавцем здійснено виїзд по вищевказаному встановленому місцю проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1 , де встановлено, що у боржника відсутнє ліквідне рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, та яке не входить до переліку майна додатку до Закону України "Про виконавче провадження", на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами.
Постановою головного державного виконавця Міснік Н.В. від 27.10.2020 року у ВП №50296142 описано та накладено арешт на майно:
-Земельна ділянка, кадастровий номер 2110100000:68:001:0231, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0, 2000 га., яка розташована: АДРЕСА_1 ;
-Житловий будинок, загальна площа 98, 4 кв.м., житлова площа 47,4 кв.м., що знаходиться: АДРЕСА_1 ;
-Земельна ділянка, кадастровий номер 2110100000:68:002:0100, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0, 1000 га., яка розташована: АДРЕСА_1 .
Крім того, з матеріалів подання вбачається, що 01.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до міському голові Ужгородської міської ради щодо надання дозволу та розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0, 2000 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею у власність.
Згідно витягу з рішення Ужгородської міської ради від 24.12.2019 № 1849, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по АДРЕСА_1 , з подальшою передачею у власність.
20.02.2020 ПП "Ужгеостар" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з подальшою передачею у власність гр. ОСОБА_1 , яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої: 2110100000:68:001:0231.
Згідно інформаційної довідки № 229946382 від 28.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянка з кадастровим номером 2110100000:68:001:0231 не зареєстровано.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.
Відповідно до ст.48 Закон України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Згідно положень ч.1,3,4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Державний виконавець вважає, що ОСОБА_1 були розроблені всі необхідні документи для отримання у власність земельної ділянки. З такими доводами суд не може погодитися.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Таким чином підставою для набуття права власності на земельну ділянку є рішення міської ради про передачу її у власність. Після отримання відповідного рішення особа може звертатися із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до відповідних органів. Висновок про розгляд документації із землеустрою, на який посилається державний виконавець є, згідно положень ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, документом, на підставі якого орган місцевого самоврядування приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відповідне рішення у матеріалах подання не міститься.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:68:002:0100, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,1000 га., яка розташована: АДРЕСА_1 не являється нерухомим майном ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Окрім цього, згідно ч. 8ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Разом з тим, із поданих суду матеріалів не вбачається, що державним виконавцем вживалися заходи в рамках цього виконавчого провадження, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема не долучено до заяви доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів чи іншого рухомого майна.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 258-261, 268, 353, 354, 440 ЦПК України, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-
постановив:
У задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Міснік Н.В. про звернення стягнення на майно боржника право власності на яке незареєстроване в установленому законом порядку, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено - 04 листопада 2020 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило