П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6476/19
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,-
У листопаді 2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УДАБК ОМР, Другого Київського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Мін'юсту (м.Одеса), в якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати дії в.о. начальника УДАБК ОМР Авдєєва О.Р. в частині передчасного направлення заяв про примусове виконання постанов №438/19, №439/19, №440/19 від 4.06.2019р. протиправними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60021794 від 17.09.2019р. винесену державним виконавцем Другого Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60021909 від 09.10.2019р. винесену державним виконавцем Другого Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60022011 від 11.09.2019р. винесену державним виконавцем Другого Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними постановами державного виконавця відкриті виконавчі провадження з виконання постанов УДАБК №438/19, №439/19, №440/19 від 4.06.2019р. про накладення штрафів за порушення містобудівного законодавства. Позивач вважає, що УДАБК протиправно направило на виконання зазначені постанови, через те, що вони не набрали законної сили у зв'язку з оскарженням у судовому порядку. Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019р. у справі №420/3758/19 постанови УДАБК по справі про адміністративне правопорушення №№438/19, 439/19, 440/19 від 4.06.2019р. визнано противоправними та скасовано.
Посилаючись на зазначене просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020р. адміністративний позов задоволено.
Визнано противоправними дії УДАБК ОМР щодо передчасного направлення заяв про примусове виконання постанов №438/19, №439/19, №440/19 від 4.06.2019р.
Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №60021794 від 17.09.2019р. винесену державним виконавцем Другого Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області.
Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №60021909 від 9.10.2019р. винесену державним виконавцем Другого Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області.
Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №60022011 від 11.09.2019р. винесену державним виконавцем Другого Київського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УДАБК ОМР судовий збір у розмірі 768,4грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Другого Київського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, судовий збір у розмірі 2305,2грн.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, УДБАК ОМР просить рішення суду в частині задоволені вимог до УДАБК скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову до УДАБК відмовити.
Другий Київський ВДВС у м.Одесі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційні скарги залишити без задоволення.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10.09.2019р. відсутні законні підстави для направлення заяв про примусове виконання постанов №438/19, №439/19, №440/19. За таких обставин, суд дійшов до висновку про скасування прийнятих на підставі передчасних дій УДАБК постанов про відкриття виконавчого провадження, стягнення з позивача виконавчого збору та накладення арештів на майно позивача.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 4.06.2019р. заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 УДАБК ОМР Якименко Р.К. прийнято постанови, якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, а саме:
- постановою №438/19 зазначено порушення щодо виконання будівельних робіт без набутого права за яке передбачено відповідальність згідно до ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10 200грн.;
- постановою №439/19 зазначено порушення щодо відсутності договору на здійснення технічного нагляду за яке передбачено відповідальність згідно до ч.13 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000грн.;
- постановою №440/19, зазначено порушення щодо відсутності договору на здійснення авторського нагляду за яке передбачено відповідальність згідно до ч.12 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000грн..
Не погодившись із зазначеними постановами ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020р. було відкрити провадження у справі №420/3758/19 за позовом ОСОБА_1 до УДАБК ОМР.
УДАБК ОМР отримало зазначену ухвалу - 31.07.2019р..
Листами від 2.09.2019р. УДАБК звернулося до Другого Київського ВДВС м.Одеси щодо примусового виконання вищезазначених постав у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі заяви УДАБК ОМР щодо примусового виконання постанови №438/19 від 4.06.2019р, державний виконавець своєю постановою від 17.09.2019р. відкрив виконавче провадження ВП №60021794.
17.09.2019р. державним виконавцем винесено постанову про арешт всього майна боржника.
27.09.2019р. державним виконавцем винесені постанови про розшук та арешт майна боржника, а саме: транспортних засобів марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документа. В ході перевірки майнового стану боржника встановлено, що згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник пенсію не отримує. Відповідно довідки ПФУ, відомості відносно боржника про працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами, відсутні. Згідно довідки ДФС України, боржник на обліку в органах ДПС України не перебуває, а також інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Транспортні засоби за боржником зареєстровані, а саме: транспортні засоби марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ВАЗ. реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить довідка територіального сервісного центру 5142 МВС України в Одеській області. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником зареєстрований об'єкт житлової нерухомості - 5/9 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі заяви УДАБК ОМР щодо примусового виконання постанови №439/19 від 4.06.2019р. постановою державного виконавця від 9.10.2019р. відкрито виконавче провадження ВП №60021909.
9.10.2019р. державним виконавцем винесена постанова про арешт всього рухомого майна, що належить боржнику. Відповідно довідки ПФУ, відомості відносно боржника про працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами, відсутні. Згідно довідки ДФС України, боржник на обліку в органах ДПС України не перебуває, а також інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Транспортні засоби за боржником зареєстровані, а саме: транспортні засоби марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить довідка територіального сервісного центру 5142 МВС України в Одеській області.
На підставі заяви УДАБК ОМР щодо примусового виконання постанови №440/19 від 4.06.2019р. постановою державного виконавця від 11.09.2019р. відкрито виконавче провадження ВП №60022011.
Того ж дня державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору. Відповідно довідки ПФУ, відомості відносно боржника про працевлаштування за трудовими та цивільно-правовими договорами, відсутні. Згідно довідки ДФС України, боржник на обліку в органах ДПС України не перебуває, а також інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Транспортні засоби за боржником зареєстровані, а саме: транспортні засоби марки Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчить довідка територіального сервісного центру 5142 МВС України в Одеській області.
Також, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019р. у справа за №420/3758/19, яке набрала законної сили згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020р., позовну заяву ОСОБА_1 до УДАБК ОМР задоволено. Постанови по справі про адміністративне правопорушення №438/19 від 4.06.2019р., №439/19 від 4.06.2019р., №440/19 від 4.06.2019р. визнані противоправними та скасованими, припис від 10.05.2019р. скасовано.
Перевіряючи правомірність дій УДАБК та відділу ДВС, з урахуванням підстав позову, а також висновків суду першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.
Згідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.2 ст.2 та ч.1 ст.7 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені ЗУ "Про виконавче провадження" від 2.06.2016р. №1404-VІІІ (надалі - Закон №1404-VІІІ).
Приписами ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені у ст.12 Закону, частиною першою якої передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч.2 ст.12 Закону №1404-VІІІ, строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження відкрито щодо примусового виконання постанов УДАБК у справі про адміністративне правопорушення.
За правилами ст.291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави стверджувати, що постанова у справі про адміністративне правопорушення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності набирає чинності одразу після її вручення. У разі несплати штрафу через п'ятнадцять днів з дня вручення така постанова надсилається до органів ДВС. У разі оскарження постанова направляється до ДВС не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Як свідчать матеріали справи, що УДАБК з 31.07.2019р. було відомо оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення від 4.06.2019р. за №№438/19, 439/19, 440/19, проте, 2.09.2019р. УДАБК звернулося до ВДВС м.Одеси щодо примусового виконання вищезазначених постав. Зазначивши при цьому, що у встановлений строк штраф добровільно не сплачений, постанова про накладання адміністративного стягнення у встановленому порядку не оскаржена.
Враховуючи, що зазначене не відповідає дійсності, про що УДАБК було належним чином обізнане, судова колегія погоджується з висновком суду про визнання дій щодо направлення зазначених постанов до примусового виконання є протиправними.
При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання УДАБК в правомірність своїх дій на приписи ч.1 ст.12 Закону №1404-VІІІ, відповідно до яких виконавчі документи можуть бути направлені до примусового виконання не пізніше трьох місяців.
Слід зауважити, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
У ряді рішень Європейського Суду з прав людини справи "Мирилашвілі проти Росії", "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" при визначенні допустимості чи недопустимості доказів діє Правило "отруєного дерева", "плоди отруєного дерева", або "ефект доміно", згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Отруєне дерево дає отруєні плоди. Матеріали/докази, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу/доказу самі є недопустимими як докази. Після визнання матеріалу/доказу недопустимим, спрацьовує "ефект доміно".
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про скасування постанов державного виконавця, які були прийняті на підставі протиправних дій УДАБК є правильним.
Враховуючи, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, колегія суддів погоджується про розподіл судових витрат згідно до ч.1 ст.139 КАС України.
При цьому, колегія суддів вважає помилковим посилання органу ДВС у апеляційній скарзі на висновок Верховного Суду України, який міститься у постанові від 8 листопада 2017 р. у справі № 761/13921/15-ц, відповідно до якого у справах за позовами фізичних і юридичних осіб про відшкодування, зокрема, моральної шкоди, заподіяної рішеннями, діями (бездіяльністю) державних виконавців, відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства, оскільки предмет у даній справі не є тотожнім.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв