29 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1234/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 ( суддя першої інстацнії ОСОБА_1 ) в адміністративній справі №160/1234/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0174625330 від 13.11.2019 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позов до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0174625330 від 13.11.2019 року, винесене на підставі акту №3772/04-36-53-30/33165522 від 11.10.2019 року "Про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2019 року, червень 2019 року".
Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №3772/04-36-53-30/33165522 від 11.10.2019, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0174625330 від 13.11.2019 року. Позивач вважає винесене податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, тобто з порушенням строку винесення податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в позовні вимоги задовльнити в повному обсязі.
Апеляційної скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ “ДАК-ЕНЕРГЕТИКА” з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2019 року та червень 2019 року.
За результатами вищенаведеної перевірки складено Акт №3772/04-36-53-30/33165522 від 11.10.2019 року “Про результати камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2019 року, червень 2019 року” (далі - Акт) (а.с.9-10).
Відповідно до висновків зазначеного Акту, дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ “ДАК-ЕНЕРГЕТИКА”. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1. статті 120-1 Глави 11 розділу II Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу становить 257656,32 грн.
На підставі Акту, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0174625330, яким позивачу визначено загальну суму штрафу у розмірі 257656,32 грн.
Вважаючи протиправним нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Приписами пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст.76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 86.8 ст.86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
В матеріалах справи відсутні письмові докази наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, що виключає обрахування іншого строку, тобто трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, п.86.8 ст.86 ПК України чітко визначено строк, протягом якого керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається податкове повідомлення-рішення, а саме, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків або його представнику акта перевірки.
Враховуючи, що Акт перевірки №3772/04-36-53-30/33165522 від 11.10.2019 року представнику платника податків було вручено 22.10.2019 року, останнім 15-м робочим днем щодо прийняття податкового повідомлення-рішення є 12.11.2019 року, тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на наступний день, після граничного терміну щодо його прийняття.
Суд вважає, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнано судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Слід звернути увагу, що прийняття податкового повідомлення-рішення після спливу 15 робочих днів, а саме на 16-й робочий день, не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, та в постанові Верховного Суду від 20.03.2020 року у справі №2340/4876/18, які в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем п'ять податкових накладних зареєстровано з пропуском терміну, встановленого для їх реєстрації, а саме:
- до 15 календарних днів: № 6 від 12.06.2020;
- від 16 до 30 календарних днів: №14 від 01.04.2019; № 14 від 01.04.2020, №16 від 01.04.2019; № 17 від 01.04.2020.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з 01.01.2017 законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, « 04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, « 08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; « 09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи те, що в даному випадку відсутні дві обов'язкові складові для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбачену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0174625330 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Відповідно до п.6 ч.6 ст. 12 КАС України до справ незначної складності відносяться справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322,325,328,329 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 в адміністративній справі №160/1234/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 03.11.2020 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва