02 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/13239/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Лащенко Р.В.
за участі представника позивача Іващенко Т.В.
представників відповідача Тоцької Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. (суддя Горбалінський В.В., повне судове рішення складено 17.02.2020 р.) в справі № 160/13239/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005005006 від 18.12.2019 р. в частині нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування № 9000156 від 31.12.2017 р. в сумі 4 389,10 грн., № 9000159 від 31.12.2017 р. в сумі 12 010,12 грн., № 9000140 від 20.10.2017 р. в сумі 4,65 грн., № 9000098 від 20.12.2018 р. в сумі 21,63 грн., № 9000097 від 17.12.2018 р. в сумі 243,32 грн., № 9000099 від 28.12.2018 р. в сумі 990,69 грн., № 9005984 від 31.12.2018 р. в сумі 1 574,28 грн., № 9005985 від 31.12.2018 р. в сумі 20 220,63 грн., № 9005986 від 31.12.2018 р. в сумі 4 300 грн., № 9005987 від 31.12.2018 р. в сумі 15 416,08 грн., № 9005988 від 31.12.2018 р. в сумі 1 164,76 грн., № 9005989 від 31.12.2018 р. в сумі 47 758, 86 грн., № 9000042 від 31.12.2018 р. в сумі 73,96 грн., № 9000051 від 31.12.2018 р. в сумі 22 232, 55 грн., № 9000052 від 31.12.2018 р. в сумі 605,08 грн., № 9000053 від 31.12.2018 р. в сумі 12,15 грн., № 9000054 від 31.12.2018 р. в сумі 416,01 грн., № 9000055 від 31.12.2018 р. в сумі 0,18 грн., № 9002552 від 04.01.2017 р. в сумі 21,63 грн., № 9002680 від 10.03.2017 р. в сумі 674,30 грн., № 9001414 від 15.03.2017 р. в сумі 69,50 грн., № 9002288 від 30.04.2017 р. в сумі 186,72 грн., № 9000118 від 26.04.2017 р. в сумі 144,25 грн., № 9000118 від 31.07.2017 р. в сумі 0,66 грн., № 9000117 від 20.03.2018 р. в сумі 104,30 грн., № 9000121 від 26.03.2018 р. в сумі 504,98 грн., № 9000118 від 28.03.2018 р. в сумі 256,07 грн., № 1570002 від 14.08.2018 р. в сумі 8,32 грн., № 9000097 від 24.09.2018 р. в сумі 118,5 грн., № 9000096 від 27.09.2018 р. в сумі 1,8 грн., № 9000072 від 31.10.2018 р. в сумі 15 грн., № 9003597 від 31.05.2019 р. в сумі 58,45 грн., № 9000102 від 27.12.2018 р. в сумі 64,53 грн., № 3210014 від 06.03.2019 р. в сумі 1,37 грн., № 9000082 від 08.05.2019 р. в сумі 371,87 грн., № 9000100 від 30.12.2018 р. в сумі 466,67 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надана правова оцінка доводам позивача про відсутність вини позивача у питанні несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, судом першої інстанції не досліджувалось питання наявності складу податкового правопорушення в діях позивача як підстави для застосування фінансових санкцій.
За змістом ст. 109 Податкового кодексу України податкове правопорушення є видом юридичної відповідальності, тому має бути встановлений склад правопорушення, який передбачає наявність чотирьох обов'язкових елементів, як-то об'єкт податкового правопорушення, об'єктивна сторона такого правопорушення, суб'єктивна сторона, суб'єкт. Лише за наявності усіх чотирьох елементів платник податку може бути притягнутий до відповідальності.
Порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування відбулося не з вини позивача, але за причинами та умовами, за які позивач не відповідає, тому притягнення до відповідальності за ст. 120-1 Податкового кодексу є протиправним.
Вважає, що встановлена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу відповідальність може застосовуватися, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкові накладні/розрахунки коригування до ДФС у строк, встановлений Податковим кодексом України. Судом першої інстанції в цьому питанні не взято до уваги, що позивач не відповідає за доставку податкових накладних/розрахунків коригування до Єдиного реєстру податкових накладних.
Судом першої інстанції безпідставно застосовані норми п. 11 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. В цьому контексті судом безпідставно не застосовано пряму норму п. 201.10 Податкового кодексу та постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (п. 12, 13).
Позивачем своєчасно направлені на реєстрацію в ЄРПН розрахунки коригування № 9000156 від 31.12.2017 р., № 9000159 від 31.12.2017 р., № 9000140 від 20.10.2017 р., № 9000098 від 20.12.2018 р., № 9000097 від 17.12.2018 р., № 9000099 від 28.12.2018 р. (протягом операційного дня), а квитанції контролюючим органом не було надіслано протягом операційного дня.
Через помилки в роботі системи реєстрації податкових накладних, за які позивач не відповідає, контролюючим органом несвоєчасно направлені квитанції платнику податків, відповідно, позивач не мав можливості своєчасно виправити помилки та своєчасно зареєструвати розрахунки коригування.
Податкові накладні від 31.12.2018 р. №№ 9005984, 9005985,9005986, 9005987, 9005988, 9005989 направлено на реєстрацію 15.01.2019 р. На сайті ДФС в електронному кабінету платника 15.01.2019 р. була наявна інформація про технічні ускладнення в роботі ЄРПН та ЄАІС ДФС. Позивач вимушений був повторно направити на реєстрацію ці податкові накладні 22.01.2019 р.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині щодо несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування від 31.12.2018 р. №№ 9000042, 9000055, 9000054, 9000053, 9000052, 9000051, судом першої інстанції не досліджена безпідставність відмови у реєстрації цих розрахунків.
Вважає неправильним висновок суду про правомірність застосування штрафу за порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що не надаються отримувачу. Податкові накладні/розрахунки коригування № 9000098 від 20.12.2018 р., № 900097 від 17.12.2018 р. складені на неплатників податку на додану вартість, а розрахунки коригування від 31.12.2018 р. №№ 9000055, 9000042, 9000054, 9000053, 9000052, 9000051 складені за результатами перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 198.5 Податкового кодексу України), тобто ці розрахунки коригування не надаються покупцю, а тому підстав для застосування відповідальності за ст. 120-1 Податкового кодексу України немає.
Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України, які набули чинності 23.05.2020 р. (п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення») та пом'якшують відповідальність за такі податкові правопорушення, тому вважає, що з урахуванням приписів статті 58 Конституції України такий штраф не може перевищувати 1020 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Офісом великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «Комфі Трейд» податкових накладних, за результатами якої складено акт №119/28-10-50-06-36962487 від 15.11.2019 р.
Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством допущена затримка реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів із сумою податку на додану вартість в розмірі 1 426 339,89 грн., із 16 до 30 календарних днів - із сумою податку на додану вартість в розмірі 2 054,93 грн., із 61 до 365 календарних днів - із сумою податку на додану вартість в розмірі 1 859,34 грн.
На підставі акта №119/28-10-50-06-36962487 від 15.11.2019 р. контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0005005006 від 18.12.2019 р.
Встановивши, що позивачем 15.01.2018 року та 15.01.2019 року відправлено на реєстрацію розрахунки коригування №9000156 від 31.12.2017 року, №9000159 від 31.12.2017 року, №9000140 від 20.10.2017 року, №9000098 від 20.12.2018 року, №9000097 від 17.12.2018 року, №9000099 від 28.12.2018 року (кінцевий термін реєстрації - 15.01.2018 року та 15.01.2019 року відповідно), а квитанції про неприйняття розрахунків коригування складені на наступний операційний день - 16.01.2018 року та 16.01.2019 року відповідно (окрім розрахунку коригування №9000140 від 20.10.2017 року, за яким було надіслано квитанцію про неприйняття документу у той же операційний день), суд першої інстанції дійшов висновку, що такі розрахунки коригування за будь-яких обставин не могли бути зареєстровані вчасно, оскільки мали помилки, що, як наслідок, виключає можливість їх реєстрації, саме в день відправлення на реєстрацію до ЄРПН, тобто 15.01.2018 року та 15.01.2019 року відповідно.
Також судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази вчасності направлення саме виправлених розрахунків коригування.
Стосовно строків направлення на реєстрацію податкових накладних №9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 від 31.12.2018 року, суд першої інстанції зазначив, 17.01.2019 року та 21.01.2019 року позивачем направлялись листи до Офісу великих платників ДФС та до Дніпропетровського управління Офісу великих платників ДФС щодо інформації про стан направлених на реєстрацію податкових накладних №9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 від 31.12.2018 року.
Листом ДФС України від 30.01.2019 року за №4881/6/99-99-09-07-02-15 та листом ДФС України від 05.02.2019 року за №5719/6/99-99-09-07-02-15 надано відповідь позивачу на його листи від 17.01.2019 року та 21.01.2019 року та зазначено, що податкові накладні №9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 від 31.12.2018 року до ДФС 15.01.2019 року на реєстрацію не надходили. Такі податкові накладні зареєстровано 22.01.2019 року.
Тому суд першої інстанції визнав обґрунтованими висновки відповідача про порушення граничного строку реєстрації по податковим накладним №9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 від 31.12.2018 року, оскільки з наданих позивачем скріншотів із програми medoc видно, що останнім начебто направлено на реєстрацію спірні податкові накладні 15.01.2019 року, втім, зі змісту наданих до суду скріншотів, неможливо встановити чи з'ясувати факт отримання ДФС таких податкових накладних для реєстрації саме 15.01.2019 року (граничний термін реєстрації спірних податкових накладних).
Також судом першої інстанції зазначено, що позивачем не здійснено повторних спроб для направлення на реєстрацію податкових накладних №9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 від 31.12.2018 року саме 15.01.2019 року, а повторну спробу реєстрації означених накладних позивачем здійснено тільки 22.01.2019 року, яка і була успішною, що також підтверджується скріншотами із програми medoc.
Відповідно, суд першої інстанції вважав, що подання контролюючому органу (повторно поданих) розрахунків податкових зобов'язань жодним чином не позбавляє позивача відповідальності за порушення терміну реєстрації вказаних податкових накладних.
Щодо розрахунків коригування №9000042, №9000055, №9000054, №9000053, №9000052, №9000051 від 31.12.2018 року суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні копії електронних листів на адресу позивача від 15.01.2019 року з квитанціями №1 про неприйняття спірних розрахунків коригування, а також копії з квитанціями №1, яка сформовані 21.01.2019 року про прийняття спірних розрахунків коригування.
Суд першої інстанції вважав, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що по кожній з трьох спроб позивача зареєструвати 15.01.2019 року спірні розрахунки коригування ДФС до завершення операційного дня 15.01.2019 року сформувало та направило на електронну адресу позивача квитанції №1 про неприйняття таких розрахунків коригування, а їх реєстрація відбулась з четвертої спроби, яка мала місце 21.01.2019 року, тому дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами факт невиконання відповідачем вимог Податкового кодексу України та Порядку №1246 щодо надіслання позивачу в електронній формі підтвердження про прийняття або неприйняття спірних розрахунків коригування до завершення операційного дня 15.01.2019 року.
Зважаючи, на підтвердження відповідачем виконання вказаного обов'язку копіями трьох електронних листів від 15.01.2019 року, а обставини реєстрації 15.01.2019 року в ЄРПН розрахунків коригування №9000042, №9000055, №9000054, №9000053, №9000052, №9000051 від 31.12.2018 року, а саме підстави та обґрунтування відмови у реєстрації не повинні впливати на вирішення даного спору, суд першої інстанції вважав обґрунтованими висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків реєстрації розрахунків коригування №9000042, №9000055, №9000054, №9000053, №9000052, №9000051 від 31.12.2018 року.
Також судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування №9002552 від 04.01.2017 року, №9002680 від 10.03.2017 року, №9001414 від 15.03.2017 року, №9002288 від 30.04.2017 року, №9000118 від 26.04.2017 року, №9000118 від 31.07.2017 року, №9000117 від 20.03.2018 року, №9000121 від 26.03.2018 року, №9000118 від 28.03.2018 року, №1570002 від 14.08.2018 року, №9000097 від 24.09.2018 року, №9000096 від 27.09.2018 року, №9000072 від 31.10.2018 року, №9003597 від 31.05.2019 року, №9000102 від 27.12.2018 року, №3210014 від 06.03.2019 року, №9000082 від 08.05.2019 року, №9000100 від 30.12.2018 року складено із умовним кодом № 100000000000 із позначкою «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» з причини (код 02) та зареєстровані із пропуском граничного строку реєстрації, тому вважав безпідставним посилання апелянта на те, що платник податків, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування із позначкою «не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» із пропуском граничного строку реєстрації для податкових накладних, звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0005005006 від 18.12.2019 р.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Офісом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «Комфі Трейд» податкових накладних, за результатами якої складено акт №119/28-10-50-06-36962487 від 15.11.2019 р. та встановлено порушення ТОВ «Комфі Трейд» строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України допущена затримка реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів із сумою податку на додану вартість в розмірі 1 426 339,89 грн., із 16 до 30 календарних днів - із сумою податку на додану вартість в розмірі 2 054,93 грн., із 61 до 365 календарних днів - із сумою податку на додану вартість в розмірі 1 859,34 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005005006 від 18.12.2019 р., яким до ТОВ «Комфі Трейд», зокрема, застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування № 9000156 від 31.12.2017 р. в сумі 4 389,10 грн., № 9000159 від 31.12.2017 р. в сумі 12 010,12 грн., № 9000140 від 20.10.2017 р. в сумі 4,65 грн., № 9000098 від 20.12.2018 р. в сумі 21,63 грн., № 9000097 від 17.12.2018 р. в сумі 243,32 грн., № 9000099 від 28.12.2018 р. в сумі 990,69 грн., № 9005984 від 31.12.2018 р. в сумі 1 574,28 грн., № 9005985 від 31.12.2018 р. в сумі 20 220,63 грн., № 9005986 від 31.12.2018 р. в сумі 4 300 грн., № 9005987 від 31.12.2018 р. в сумі 15 416,08 грн., № 9005988 від 31.12.2018 р. в сумі 1 164,76 грн., № 9005989 від 31.12.2018 р. в сумі 47 758, 86 грн., № 9000042 від 31.12.2018 р. в сумі 73,96 грн., № 9000051 від 31.12.2018 р. в сумі 22 232, 55 грн., № 9000052 від 31.12.2018 р. в сумі 605,08 грн., № 9000053 від 31.12.2018 р. в сумі 12,15 грн., № 9000054 від 31.12.2018 р. в сумі 416,01 грн., № 9000055 від 31.12.2018 р. в сумі 0,18 грн., № 9002552 від 04.01.2017 р. в сумі 21,63 грн., № 9002680 від 10.03.2017 р. в сумі 674,30 грн., № 9001414 від 15.03.2017 р. в сумі 69,50 грн., № 9002288 від 30.04.2017 р. в сумі 186,72 грн., № 9000118 від 26.04.2017 р. в сумі 144,25 грн., № 9000118 від 31.07.2017 р. в сумі 0,66 грн., № 9000117 від 20.03.2018 р. в сумі 104,30 грн., № 9000121 від 26.03.2018 р. в сумі 504,98 грн., № 9000118 від 28.03.2018 р. в сумі 256,07 грн., № 1570002 від 14.08.2018 р. в сумі 8,32 грн., № 9000097 від 24.09.2018 р. в сумі 118,5 грн., № 9000096 від 27.09.2018 р. в сумі 1,8 грн., № 9000072 від 31.10.2018 р. в сумі 15 грн., № 9003597 від 31.05.2019 р. в сумі 58,45 грн., № 9000102 від 27.12.2018 р. в сумі 64,53 грн., № 3210014 від 06.03.2019 р. в сумі 1,37 грн., № 9000082 від 08.05.2019 р. в сумі 371,87 грн., № 9000100 від 30.12.2018 р. в сумі 466,67 грн.
Судом встановлено, що 15.01.2018 р. та 15.01.2019 р. ТОВ «Комфі Трейд» направлено на реєстрацію до ЄРПН розрахунки коригування №9000156 від 31.12.2017 р., №9000159 від 31.12.2017 р., №9000140 від 20.10.2017 р., №9000098 від 20.12.2018 р., №9000097 від 17.12.2018 р., №9000099 від 28.12.2018 р. із граничним терміном реєстрації 15.01.2018 р. та 15.01.2019 р. відповідно.
Позивачем квитанції про неприйняття розрахунків коригування отримано на наступний операційний день 16.01.2018 р. та 16.01.2019 р. відповідно (окрім розрахунку коригування №9000140 від 20.10.2017 р., за яким квитанцію про неприйняття документу направлено у той же операційний день).
ТОВ «Комфі Трейд» 15.01.2019 р. направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні від 31.12.2018 р. №№ 9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 із граничним терміном реєстрації 15.01.2019 р.
На сайті ДФС в електронному кабінету платника 15.01.2019 р. була наявна інформація про технічні ускладнення в роботі ЄРПН та ЄАІС ДФС.
Позивачем повторно направлено на реєстрацію ці податкові накладні 22.01.2019 р., які в цей же день зареєстровано в ЄРПН.
ТОВ «Комфі Трейд» 15.01.2019 р. направлено до ЄРПН розрахунки коригування №9000042, №9000055, №9000054, №9000053, №9000052, №9000051 від 31.12.2018 р., які не прийняті, що підтверджено відповідними квитанціями № 1.
Позивачем повторно направлено зазначені розрахунки коригування для реєстрації, які прийняті та зареєстровані 21.01.2019 р.
Крім того, ТОВ «Комфі Трейд» податкові накладні/розрахунки коригування №9002552 від 04.01.2017 р., №9002680 від 10.03.2017 р., №9001414 від 15.03.2017 р., №9002288 від 30.04.2017 р., №9000118 від 26.04.2017 р., №9000118 від 31.07.2017 р., №9000117 від 20.03.2018 р., №9000121 від 26.03.2018 р., №9000118 від 28.03.2018 р., №1570002 від 14.08.2018 р., №9000097 від 24.09.2018 р., №9000096 від 27.09.2018 р., №9000072 від 31.10.2018 р., №9003597 від 31.05.2019 р., №9000102 від 27.12.2018 р., №3210014 від 06.03.2019 р., №9000082 від 08.05.2019 р., №9000100 від 30.12.2018 р., які складені на неплатників податку на додану вартість, направлено на реєстрацію є ЄРПН із порушенням граничного строку реєстрації в ЄРПН.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За приписами пункту 201.1 статті 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1246 в редакції, чинній станом на 15.01.2018 р., операційний день триває в робочі дні з 0 до 23-ї години.
Пунктом 3 Порядку № 1246 в редакції, чинній на 15.01.2019 р., операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктами 13, 14 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2018 р. в справі №820/6330/16.
Крім того, Порядок № 1246 не містить визначення поняття «реєстрація податкової накладної».
Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС (ДФС), та/або безпосередніх дій працівників ДПС (ДФС), на яку (які) платник податку не має впливу.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відтак, встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну/розрахунок коригування до ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.
Досліджуючи обставини направлення позивачем розрахунків коригування до ЄРПН 15.01.2018 р №9000156 від 31.12.2017 р., №9000159 від 31.12.2017 р., №9000140 від 20.10.2017 р., а також 15.01.2018 р. №9000098 від 20.12.2018 р., №9000097 від 17.12.2018 р., №9000099 від 28.12.2018 р. із граничним терміном реєстрації 15.01.2018 р. та 15.01.2019 р. відповідно, судом встановлено факт надіслання позивачем цих розрахунків коригування протягом операційного дня 15.01.2018 р. та 15.01.2019 р. відповідно, тобто у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв'язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.
Проте, у порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України контролюючим органом не надіслані позивачу протягом операційного дня 15.01.2018 р. та 15.01.2019 р. квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкових накладних з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.
Як зазначено вище, позивачем квитанції про неприйняття розрахунків коригування отримано на наступний операційний день 16.01.2018 р. та 16.01.2019 р. відповідно (окрім розрахунку коригування №9000140 від 20.10.2017 р., за яким квитанцію про неприйняття документу направлено у той же операційний день).
Таким чином, у зв'язку з недотриманням контролюючим органом обов'язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття розрахунків коригування або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації розрахунків коригування, із врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунки коригування №9000156 від 31.12.2017 р., №9000159 від 31.12.2017 р., №9000140 від 20.10.2017 р., а також 15.01.2018 р. №9000098 від 20.12.2018 р., №9000097 від 17.12.2018 р., №9000099 від 28.12.2018 р. вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.01.2018 р. та 15.01.2019 р. відповідно.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 р. в справі № 806/832/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у повному обсязі виконав свій обов'язок щодо реєстрації зазначених розрахунків коригування у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Стосовно податкових накладних від 31.12.2018 р. №№ 9005984, 9005985, 9005986, 9005987, 9005988, 9005989 із граничним терміном реєстрації 15.01.2019 р. суд зазначає наступне.
За результатами дослідження фактичних обставин, що передували прийняттю податкового повідомлення-рішення, судом встановлено, що 15.01.2019 р. позивачем направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.
Протягом операційного дня позивачем не отримано від контролюючого органу квитанцію про неприйняття або зупинення реєстрації податкових накладних, що не заперечується відповідачем, проте подані позивачем протягом операційного дня 15.01.2019 р. податкові накладні зареєстровані контролюючим органом лише 22.01.2019 р.
В матеріалах справи містяться докази, що на сайті ДФС України 15 січня 2019 року розміщено інформацію про перенавантаження серверу ДФС, у зв'язку з чим документи обробляються із затримкою в часі.
З огляду на те, що позивачем вжито всі залежні від нього дії щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 Податкового кодексу України, проте квитанцій про прийняття або неприйняття таких накладних ним не отримано, останні вважаються такими, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в частині цих податкових накладних відсутні.
При цьому суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів, які б підтвердили ту обставину, що позивачем податкові накладні направлялись у інший, відмінний від 15 січня 2019 року, день.
В матеріалах справи містяться роздруківки електронних документів щодо направлення позивачем податкових накладних саме 15 січня 2019 року та докази розміщення на сайті ДФС в електронному кабінету платника 15.01.2019 р. інформації про технічні ускладнення в роботі ЄРПН та ЄАІС ДФС в цей день.
Також стосовно розрахунків коригування №9000042, №9000055, №9000054, №9000053, №9000052, №9000051 від 31.12.2018 р., які направлені позивачем на реєстрацію в ЄРПН 15.01.2019 р. та не прийняті, що підтверджено відповідними квитанціями № 1, суд зазначає, що в силу приведеного вище висновку суду стосовно того, що встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею, зважаючи на доведеність направлення позивачем зазначених розрахунків коригування у строк, встановлений Податковим кодексом, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в частині цих розрахунків коригування відсутні.
Суд звертає увагу, що ні контролюючим органом, ні погодившимся з його позицією судом першої інстанції, не встановлено обставин наявності вини позивача в порушенні податкового законодавства щодо порядку реєстрації податкових накладних.
Між тим, Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року «Справа «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яка має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні. У вказаній справі було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.
Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.
Згідно з частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Між ти, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи за своєю тяжкістю та каральним характером цілком відповідають санкціям, притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, а відтак, наявні всі підстави для застосування частини 2 статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.
Стосовно застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, виписаних на неплатників податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Суд визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що позивач не може нести відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, зважаючи на те, що приведеною вище нормою Податкового кодексу України чітко встановлено, що не застосовуються штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Разом з тим, є слушними доводи апелянта, на які не звернув увагу суд першої інстанції, про наявність підстав для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 73 наступного змісту:
« 73. Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень (абзац перший)….
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)» (абзац третій).
Податкове повідомлення-рішення № 0005005006 від 18.12.2019 р. прийнято контролюючим органом до набрання чинності приведеними нормами Податкового кодексу України (23.05.2020 р.), грошове зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим та знаходиться в процедурі судового оскарження, тому суд доходить до висновку, що контролюючий орган мав здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати позивачу нове податкове повідомлення-рішення із розміром штрафу не більше 1020 грн.
Оскільки контролюючим органом зазначені дії не вчинено, а приведеними нормами податкового законодавства чітко визначено, що попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним), суд доходить до висновку, про протиправність податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині, що оскаржується позивачем, прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
На підставі частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційній скарги в розмірі 5 389,90 грн.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. в справі № 160/13239/19 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 р. в справі № 160/13239/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.
Ухвалити в справі № 160/13239/19 нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005005006, прийняте Офісом великих платників податків ДПС 18.12.2019 р., в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування № 9000156 від 31.12.2017 р. в сумі 4 389,10 грн., № 9000159 від 31.12.2017 р. в сумі 12 010,12 грн., № 9000140 від 20.10.2017 р. в сумі 4,65 грн., № 9000098 від 20.12.2018 р. в сумі 21,63 грн., № 9000097 від 17.12.2018 р. в сумі 243,32 грн., № 9000099 від 28.12.2018 р. в сумі 990,69 грн., № 9005984 від 31.12.2018 р. в сумі 1 574,28 грн., № 9005985 від 31.12.2018 р. в сумі 20 220,63 грн., № 9005986 від 31.12.2018 р. в сумі 4 300 грн., № 9005987 від 31.12.2018 р. в сумі 15 416,08 грн., № 9005988 від 31.12.2018 р. в сумі 1 164,76 грн., № 9005989 від 31.12.2018 р. в сумі 47 758, 86 грн., № 9000042 від 31.12.2018 р. в сумі 73,96 грн., № 9000051 від 31.12.2018 р. в сумі 22 232, 55 грн., № 9000052 від 31.12.2018 р. в сумі 605,08 грн., № 9000053 від 31.12.2018 р. в сумі 12,15 грн., № 9000054 від 31.12.2018 р. в сумі 416,01 грн., № 9000055 від 31.12.2018 р. в сумі 0,18 грн., № 9002552 від 04.01.2017 р. в сумі 21,63 грн., № 9002680 від 10.03.2017 р. в сумі 674,30 грн., № 9001414 від 15.03.2017 р. в сумі 69,50 грн., № 9002288 від 30.04.2017 р. в сумі 186,72 грн., № 9000118 від 26.04.2017 р. в сумі 144,25 грн., № 9000118 від 31.07.2017 р. в сумі 0,66 грн., № 9000117 від 20.03.2018 р. в сумі 104,30 грн., № 9000121 від 26.03.2018 р. в сумі 504,98 грн., № 9000118 від 28.03.2018 р. в сумі 256,07 грн., № 1570002 від 14.08.2018 р. в сумі 8,32 грн., № 9000097 від 24.09.2018 р. в сумі 118,5 грн., № 9000096 від 27.09.2018 р. в сумі 1,8 грн., № 9000072 від 31.10.2018 р. в сумі 15 грн., № 9003597 від 31.05.2019 р. в сумі 58,45 грн., № 9000102 від 27.12.2018 р. в сумі 64,53 грн., № 3210014 від 06.03.2019 р. в сумі 1,37 грн., № 9000082 від 08.05.2019 р. в сумі 371,87 грн., № 9000100 від 30.12.2018 р. в сумі 466,67 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 389 (п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 02.11.2020 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 05.11.2020 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко