04 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/1717/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
третя особа ОСОБА_2 - головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податку на нерухоме майно та транспортного податку управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі №280/1717/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа ОСОБА_2 - головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податку на нерухоме майно та транспортного податку управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 11 вересня 2020 року подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року заявником апеляційної скарги отримана 12 жовтня 2020 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем зазначено про те, що вперше відповідачем апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі №280/1717/20 подано в межах строку на апеляційне оскарження, однак через відсутність кошторисних призначень за подання апеляційної скарги по даній справі сплату судового збору не вдалося здійснити вчасно, що призвело до повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що 18 травня 2020 року складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Копія означеного рішення суду першої інстанції отримана заявником апеляційної скарги 23 травня 2020 року.
23 червня 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшла вперше подана відповідачем апеляційна скарга на рішення від 18 травня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції, зокрема, документу про сплату судового збору.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року отримана відповідачем 13 липня 2020 року.
31 липня 2020 року відповідачем на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надано до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги відповідачем в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.
11 вересня 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшла вдруге подана апеляційна скарга на рішення від 18 травня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Крім того, подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що не виконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Поряд із зазначеним, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи заявника апеляційної скарги про виконання більшою частиною працівників ГУ ДПС у м. Києві своїх посадових обов'язків дистанційно не свідчить про наявність об'єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідач є органом державної влади, організація та контроль за дотриманням належного стану здійснення претензійно-позовної роботи в якому покладається на його керівника, а тому обставини, пов'язані з роботою окремих працівників структурних підрозділів суб'єкта владних повноважень, позбавлені об'єктивного критерію і не надають заявнику можливості упродовж будь-якого необмеженого після спливу строку апеляційного оскарження часу реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на вищевикладене, та з урахуванням того, що наведені заявником апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року визнані неповажними, а також того, що інші зазначені заявником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі №280/1717/20.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі №280/1717/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа ОСОБА_2 - головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податку на нерухоме майно та транспортного податку управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова