ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
04 листопада 2020 року м. Київ № 640/23066/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Національного банку України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними та скасування рішень
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних»; скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк».
Разом з позовом позивачем подано заяву від 23.09.2020 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. На виконання вимог цієї ухвали суду від 05.10.2020 представником ОСОБА_1 через канцелярію суду були подані відповідні матеріали (в т.ч. уточнюючий позов), разом із заявою від 12.10.2020 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Зокрема, у заявах від 23.09.2020 та 12.10.2020 в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом зазначено, що положення ч. 1 ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції до 24.06.2020), якими передбачено, що банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових та службових осіб, перешкоджали ОСОБА_1 звернутись до суду із заявленими позовними вимогами до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 24.06.2020 у справі №6-р(ІІ)/2020. У той же час, вказаним рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, положення ч. 1 ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині слів «які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України».
Ознайомившись зі змістом вказаних заяв позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов до висновку про неповажність наведених позивачем у цих заявах причин пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом та, відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), залишив позовну заяву ОСОБА_1 своєю ухвалою від 20.10.2020 без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для подання іншої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з урахуванням висновків суду щодо неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду за змістом його заяв від 23.09.2020 та 12.10.2020.
30.10.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява від 27.10.2020 про усунення недоліків та поновлення строків звернення до суду. У тексті цієї заяви представник позивача повторно послався на обставину ухвалення Конституційним Судом України рішення від 24.06.2020 №6-р(ІІ)/2020, яким визнано неконституційним окреме положення ч. 1 ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-ІІІ зі змінами, а саме: «які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України». Звертаючи увагу суду на окремі частини тексту рішення Конституційного Суду України від 24.06.2020, представник позивача висловив свою позицію стосовного того, що позивач не мав права на оскарження постанов Національного банку України до ухвалення цього рішення Конституційним Судом України.
При цьому, представник позивача не подав до суду жодні документальні докази, які б засвідчували обставини звернення ОСОБА_1 до цього часу (вересень 2020 року) до Окружного адміністративного суду міста Києва чи іншого адміністративного суду із позовними заявами про визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 та/або рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 №123 та отримання позивачем за наслідками цього ухвал адміністративного суду про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, про закриття провадження у справі за позовами ОСОБА_1 з мотиву відсутності у нього права на оскарження цих рішень суб?єктів владних повноважень. Також, представник позивача не повідомив суд про наявність таких документальних доказів у володінні третіх осіб.
Інших доводів щодо поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цими позовними вимогами ніж ті, що наведені вище, та вже були оцінені судом під час прийняття ухвали від 20.10.2020 про залишення позовної заяви без руху, в заяві від 27.10.2020 представником позивача не наведено.
Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник не навели та не довели суду документально поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 та/або рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 №123.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом з тим, суд звертає увагу, що приписами ст. 266-1 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку, зокрема законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень.
У силу ч. 2 ст. 266-1 КАС України, позовна заява про оскарження індивідуального акта/рішення подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів» (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
На виконання зазначених вимог, на офіційному веб-сайті Національного банку України 21.11.2014 розміщено прес-реліз, в якому повідомлено про те, що 20.11.2014 Правління Національного банку України, відповідно до вимоги ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», прийняло Постанову №733, якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Цього ж дня офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено інформацію про те, що на підставі Постанови №733 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №123, яким з 21.11.2014 у ПАТ «ВіЕйБі Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію.
Таким чином, з урахуванням дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», яким, зокрема, КАС України доповнено ст. 266-1, а саме: 23.05.2020, та дату звернення ОСОБА_1 до суду 24.09.2020 (згідно з поштовим штемпелем на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява разом з доданими до неї матеріалами), останнім пропущено строк звернення до суду, встановлений приписами ч. 2 ст. 266-1 КАС України, який, при цьому, є граничним і поновленню не підлягає.
Додатково, при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду слід звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини. Так, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» суд дійшов до висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 №123 підлягає поверненню позивачу у зв'язку з поданням такої з пропуском відповідного процесуального строку та не наведенням позивачем поважних підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248, 266-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.
2. Ухвалу про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Повернути позивачу позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства
України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок