05 листопада 2020 року справа № 580/3649/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви вх.№24055/20 просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 25.08.2020 №0150320120.
Додатково просив присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00грн.
В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення винесене з порушенням процедури: незрозумілістю підстав проведення перевірки, без зазначення в акті документів, що використані під час перевірки, за відсутності факту податкового порушення. Для вирішення спору просить врахувати правові висновки Верховного Суду в постановах від 11.06.2019 №1440/2045/18, від 18.12.2018 №820/4895/18.
Ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу сторони отримали 22.09.2019.
Відповідач 06.10.2020 надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№26559/20), в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування зазначив, що під час перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваного ППР діяв з дотриманням вимог закону. Позивач допустив податкове порушення, як розпорядник акцизного складу, оскільки не надавав щоденних даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику з 01.04.2020 до 13.07.2020, чим порушив п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України.
16.10.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх.№27707/20) та клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обгрунтування позивач зазначив, що забезпечив в межах чинного податкового законодавства контролюючий орган відповідними фіскальними звітами, які формуються реєстратором розрахункових операцій (фіскальні Х-звіти) за кожний календарний день у період з 01.04.2020 до 13.07.2020.
Ухвалою суду від 20.10.2020 у задоволені клопотання позивача щодо призначення відкритого судового засідання з повідомленням і викликом сторін відмовлено.
Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та виписки з ЄДРПОУ позивач зареєстрований 17.05.2001, запис про заміну свідоцтва №20160010001000719.
Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 (додаток до ліцензії №23240314201900165).
На підставі наказу від 08.07.2020 №712 головні державні ревізори-інспектори Горбенко Р.М. та Двірник Я.В. здійснили фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: Черкаська обл., Христинівський р-н, м.Христинівка, вул. Сивокобиленка, буд.19, - за наслідками якої склали акт від 20.07.2020 №100/23-00-32-01/ НОМЕР_1 (далі - Акт).
Під час перевірки головний державний ревізор-інспектор Горбенко Р.М. склав письмове звернення від 10.07.2020 до позивача про зобов'язання останнього надати копії документів за період, що підлягає перевірці.
В Акті зафіксовано, що відповідно до баз даних АІС «Податковий блок» позивач має зареєстрований акцизний склад №1010931 за адресою: Черкаська область, Христинівський район, м.Христинівка, вул.Терещенка, 132,- на якому візульно встановлено резервуар зі скрапленим газом. На момент початку перевірки - 10.07.2020 на вказаному акцизному складі резервуар обладнаний рівнеміром-лічильником рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі відповідно до вимог п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями). Зареєстрував позивач вказаний рівнемір-лічильник 14.07.2020 за серійним номером №0163. Позивач, як розпорядник акцизного складу, не надавав щоденних даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику з 01.04.2020 до 13.07.2020.
В прикінцевих положеннях Акту зазначено, що до нього додані заперечення на окремих аркушах (39 арк.). Акт складено в 2 примірниках та підписаний ревізорами та позивачем.
У запереченнях позивач стверджував, що встановлення пристрою для вимірювання рівня або відсотка скрапленого газу у резервуарі (ревнеміра-лічильника) не є обов'язковим, тож не тягне за собою покарання.
Листом від 18.08.2020 №17237/23-00-32-0110 про надання відповіді на заперечення відповідач повідомив про виклад висновку Акту в новій редакції: "Чим порушено - пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) та після слів «відповідальність передбачена:» - п.128-1.3 ст.128-1 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями).
На підставі Акту прийняте спірне ППР від 25.08.2020 №0150320120, яким до позивача застосовано штраф в сумі 104000,00грн. З розрахунку суд встановив, що штраф застосований за не надання позивачем, як розпорядником акцизного складу, щоденних даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику з 01.04.2020- до 13.07.2020.
Тому позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.
Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з підп.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною відповідно до підп.75.1.3. п. 75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.80 ПК України).
Відповідно до підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
На підставі п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Фактична перевірка відповідно до п.80.7. ст.80 ПК України проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Згідно з п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Законом України від 18 грудня 2019 року №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни в частині обліку скрапленого газу. Зокрема встановлено, що для цілей статей 230 - 233 ПК України скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном), інші гази, бутан, ізобутан за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00,2711 12 93 00,2711 12 94 00,2711 12 97 00,2711 13 10 00,2711 13 30 00,2711 13 91 00,2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 обліковуються за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15° С.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Формат) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за №4/32975 (далі - Наказ №944).
Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п.1 розділу І Формату).
Згідно з п.1 розділу II Формату Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:
довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;
довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Інформація щодо коду пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, яку містить Реєстр, позначається у вигляді 10 знаків (підп.11 п.2 розділу II Формату).
Інформація, що міститься в електронних документах для наповнення Реєстру та в Реєстрі, використовується посадовими особами контролюючих органів під час виконання ними функцій, передбачених підп.19-і.1.14 п.19-і.1 ст.19-і та абзацом першим п.230.1 ст.230 Кодексу (п.13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року №891).
Відповідно до підп.230.1.2. п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення, змішування, розлив, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00,2711 12 91 00,2711 12 93 00,2711 12 94 00,2711 12 97 00,2711 13 10 00,2711 13 30 00,2711 13 91 00,2711 13 97 00,2711 14 00 00,2711 19 00 00,2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Отже, для вказаних акцизних складів установлений обов'язок, а не право щодо обладнання витратомірами або рівнемірами. Водночас для скрапленого газу допускається додатково мати пристрої для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі.
На території акцизних складів, на яких здійснюється зберігання та реалізація пального, кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу повинно бути обладнане витратомірами- лічильниками, а кожен введений в експлуатацію стаціонарний резервуар повинен бути обладнаний рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції). Для скрапленого газу за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 ЗО 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 стаціонарний резервуар, який введений в експлуатацію та розташований на акцизному складі може бути додатково обладнаний пристроєм для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі, який у розумінні ПКУ для зазначених товарів (продукції) розглядається як рівнемір-лічильник.
Відповідно до абз.1 пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України (із змінами і доповненнями) розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Форма довідки, в якій зазначаються дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року №944 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року №248).
У спірних правовідносинах позивач вказаних довідок про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального не подавав, хоча X - звітами та службовими чеками (а.с.25-60) підтверджується щоденний продаж пального у періоді з 01.04.2020 до 13.07.2020. Отже, відображені в Акті податкової перевірки факти допущення позивачем податкових порушень підтверджені.
На вищезазначеному акцизному складі, розпорядником якого є позивач, резервуар обладнаний рівнеміром-лічильником рівня таких товарів (продукції) у резервуарі не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі відповідно до вимог підп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п.128-1.3.ст.128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Отже, за допущені позивачем згадані вище порушення ПК України встановлює вказаний розмір відповідальності.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване ППР від 25.08.2020 №0150320120 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та є правомірним.
Тому позовні вимоги не є обгрунтованими, не підлягають задоволенню, а понесені позивачем судові витрати - поверненню відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 244-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2020 №0150320120.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 05.11.2020.