Рішення від 05.11.2020 по справі 560/5696/20

Справа № 560/5696/20

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не застосування при перерахунку з 01.01.2018 з підстав, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії ОСОБА_1 83% грошового забезпечення для визначення її основного розміру, на які позивач набув право при виході на пенсію, та безпідставного заниження відповідачем з 01.01.2018 та з 01.01.2019 розміру підвищення пенсії позивача, на яке він набув право;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити на підставі довідки №ХС43674 від березня 2018 року, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок та виплату з 01.01.2018 ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з застосуванням 83% від грошового забезпечення для визначення основного розміру пенсії, відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та здійснити виплату донарахованої пенсії з 01.01.2018 по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером Міністерства оборони України, йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ) із розрахунку 83% грошового забезпечення за 31 рік вислуги.

Проте, при перерахунку пенсії її розмір було зменшено з 83% до 70% сум грошового забезпечення на підставі частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії, чим відповідач порушив норми законодавства.

Вказує, що відповідач, крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) здійснив перерахунок його пенсії, але з відтермінуванням виплат: у 2018 році - 50%, у 2019 році - 75%, у 2020 році - 100% суми підвищення пенсії. Вважає, що відповідач зобов'язаний виплачувати пенсію з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Водночас, відмова відповідача виплачувати з 01.01.2018 100% суми підвищення пенсії не узгоджується з правовими нормами, які не допускають обмеження щодо строків та розмірів виплати підвищення до пенсії.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому, на підставі Постанови №103, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу в розмірі 70% від суми грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством, що регулює правовідносини у сфері перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

Зазначає, що на виконання Постанови №103 та згідно з наданими Хмельницьким обласним військовим комісаріатом довідкою №ХС43674 від 09.03.2018 та уточнюючою довідкою від 30.08.2018 №ХС43674 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018. В результаті проведеного перерахунку за Постановою №103 розмір пенсії позивача з 01.01.2018 становив 4918,74 грн з урахуванням 50% суми підвищення пенсії за Постановою №103 в розмірі 1664,77 грн, з 01.01.2019 - 5751,12 грн з урахуванням 75% суми підвищення пенсії за Постановою №103 в розмірі - 2497,15 грн, з 01.01.2020 - 6583,50 грн з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за Постановою №103 в розмірі - 3329,53 грн. При цьому, порядок її виплати визначений Постановою №103, та постановами Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова №804) та від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (далі - Постанова №1088), якими встановлено поетапне підвищення пенсії. Іншого порядку виплати, ніж визначений в цих постановах законом не встановлено.

Вважає, що право позивача на отримання пенсії за вислугою років не порушене, а зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій не звужено.

Звертає увагу на те, що відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, про залишення позову без розгляду та про зупинення провадження у справі №560/5696/20.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення за 31 рік вислуги.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.08.2018 №ХС43674 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, розмір грошового забезпечення позивача становить 9405,00 грн у тому числі: посадовий оклад - 4930,00 грн, оклад за (військовим) спеціальним званням (майор) - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3135,00 грн.

На виконання вимог Постанови №103 та на підставі вказаної довідки, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивачу.

При проведенні перерахунку відповідач визначив розмір пенсії з розрахунку, що не перевищує 70% відповідних сум грошового забезпечення.

В результаті проведеного перерахунку пенсії позивача за Постановою №103 розмір підвищення складає 3329,53 грн та з них виплачується: з 01.01.2018 - 50% суми підвищення пенсії (1664,77 грн), з 01.01.2019 - 75% суми підвищення пенсії (2497,15 грн), з 01.01.2020 -100% суми підвищення пенсії (3329,53 грн).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 07.08.2020, зокрема, про перерахунок пенсії із застосування 83% грошового забезпечення при її обчисленні та виплати пенсії з 01.01.2018 із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Листом №4309-3772/Г-03/8-2200/20 від 04.09.2020 відповідач повідомив позивача про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання Постанови №103, на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом довідки від 09.03.2018 №ХС43674 та уточнюючої довідки від 30.08.2018 №ХС43674 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 за чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ, тобто в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. В результаті перерахунку розмір пенсії з 01.10.2018 становить 4918,74 грн з урахуванням 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у розмірі 1664,77 грн, з 01.01.2019 - 5751,12 грн з урахуванням 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року у розмірі 2497,15 грн.

Зазначив, що немає підстав для здійснення перерахунку у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення та виплати пенсії з 01.01.2018 із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся в суд з позовом.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема, із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Саме така, змінена редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку, хоча до часу проведення перерахунку пенсії в 2018 році йому пенсія обчислювалась, виходячи з розміру 83% грошового забезпечення.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування зазначеної редакції частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ для визначення розміру пенсії позивача після перерахунку у зв'язку з наведеним нижче.

Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи людини і громадянина, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/58/18), яке набрало законної сили, і є зразковим рішенням.

При цьому, справа №560/5696/20, враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову, а також правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, є типовою по відношенню до адміністративної справи №240/5401/18.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії.

У пункті 50 рішення у справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

Суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності ОСОБА_1 , гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також зазначає, що зазначеним перерахунком відповідач вчинив дії, які є протиправними, а не допустив бездіяльність, а тому, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 83% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018.

Оскільки суд встановив протиправність дій відповідача, то наявні правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Досліджуючи наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу з 01.01.2018 пенсії із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1, 2 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 залишено без змін.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.

Таким чином, у зв'язку з скасуванням пунктів 1 та 2 Постанови №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Тобто, з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №160/3586/19.

Суд зазначає, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу (із урахуванням проведених виплат) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Разом з цим, суд враховує, що до 05 березня 2019 року зазначенні положення Постанови №103 були чинними та обов'язковими для виконання пенсійним органом. Верховний Суд у справі №160/3586/19 не викладав правову позицію щодо протиправності поетапної виплати підвищення пенсії за період з 01.01.2018 по 04.03.2019.

Таким чином, виплата пенсії у розмірі 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, та у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 за період з 01.01.2019 по 04.03.2019, є правомірною.

Як наслідок, дії відповідача до цієї дати були такими, що відповідали нормам законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі №640/19928/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо посилання відповідача на Постанову №804, суд зазначає наступне.

Постановою №804, яка набрала чинності 04.09.2019, установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Однак суд зазначає, що Постанова №804 була прийнята пізніше, ніж проведений перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Обмеження пенсійних виплат, застосоване у зазначеній постанові, є таким самим, яке було попередньо визнане протиправним та нечинним згідно з рішенням суду у справі №826/3858/18.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з огляду на наведені вище висновки Верховного Суду у справі №160/3586/19, позивач має право на отримання з 05.03.2019 пенсії за вислугу років з урахуванням 100% підвищення.

Також на час виникнення спірних правовідносин не існувало Постанови №1088, на яку посилається відповідач у наданому відзиві.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, суд вважає необґрунтованим, оскільки гарантовані законодавством виплати неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Суд також враховує, при розгляді справи "Сук проти України" Європейський суд з прав людини в пункті 24 рішення від 10.13.2011 зауважив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань.

Наведене свідчить, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 420,40 грн судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення з 01.01.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 виходячи із розміру 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням проведених виплат) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк

Попередній документ
92655374
Наступний документ
92655376
Інформація про рішення:
№ рішення: 92655375
№ справи: 560/5696/20
Дата рішення: 05.11.2020
Дата публікації: 08.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.11.2020)
Дата надходження: 25.09.2020
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
13.02.2024 12:30 Хмельницький окружний адміністративний суд