Справа № 560/6410/20
іменем України
04 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги ДФС про сплату боргу (недоїмки) по сплаті ЄСВ.
Ухвалою від 20.10.2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом викладу позовних вимог із зазначенням реквізитів вимог про сплату боргу, які позивач просить визнати протиправними та скасувати, подання обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку, та доказів сплати судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 840,80 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог ухвали від 20.10.2020 ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій просить скасувати усі надіслані відповідачем вимоги про сплату боргу долучені до позовної заяви. Вказує, що вимоги стали надходити в 2019 році за адресою по місцю його офіційної реєстрації в с.Масівці Хмельницького району, де проживає лише його 80 річна мати, сам він проживає за іншою адресою, а саме АДРЕСА_1 . Оскільки його робота пов'язана з постійними відрядженнями, особисто жодного разу не отримував вимоги ДФС. Зазначає, що дізнався про вимоги лише у вересні 2020 року. Просить поновити строк звернення до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем передбачених статтею 122 КАС України строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк оскарження вимоги про сплату боргу за платежем єдиного соціального внеску передбачений статтею 25 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі Закону №2464-VI).
Згідно з абзацами 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Суд встановив, що до позовної заяви позивач додав такі вимоги про сплату боргу: №17267-17 від 22.08.2017 року, №6403-17 від 14.11.2018 року, №6403-17 від 05.02.2019, №6403-17 від 13.08.2019, та №6403-17 від 19.11.2019.
До суду з позовом про їх оскарження позивач звернувся 16 жовтня 2020 року, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду, який встановлений Законом №2464-VI.
В заяві, поданій на виконання вимог ухвали від 20.10.2020, позивач вказує, що дізнався про протиправність оскаржуваних вимог в вересні 2020 року, тому звернувся до суду. При цьому, доказів отримання вимог саме в вересні 2020 року, та не можливості їх оскарження в строк встановлений Законом №2464-VI позивач не надав. Крім того, позивач не навів обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до Хмельницького окружного адміністративного суду, ним не вказані.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи те, що пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами відбувся без поважних причин, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук