05 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2439/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (далі-відповідач, Пенсійний фонд) №213050013797 від 14.07.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 період навчання в Херсонському середньому професійно-технічному училищі №10 з 01.09.1982 р. по 16.07.1986 р., період здійснення ним підприємницької діяльності з 17.10.1996 р. по 31.03.2007 р. та період проходження військової служби в рядах Збройних сил України з 21.02.2015 р. по 28.04.2016 р., з 24.11.2018 р. по 23.11.2019 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.2020 року.
Позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем відповіді на відзив (16.10.2020) обґрунтовані правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як учасника бойових дій на сході України. Позивач зазначив, що він проходив службу в рядах Збройних Сил України, має відповідне посвідчення та військовий квиток. Вважає неправомірними дії відповідача, які порушують ст. 46 Конституції України, по неврахуванню до страхового стажу період навчання в ПТУ № 10 в 1985-1986 роках, період ведення підприємницької діяльності у 1996-2002 роках, 2003-2007 роках та період проходження військової служби, перебування в місцях ведення бойових дій з 21.02.2015 по 28.04.2016, оскільки усі необхідні документи для належного обрахування страхового стажу позивачем були надані до Пенсійного фонду, спірне рішення №213050013797 від 14.07.2020 вважає незаконним.
Ухвалою від 04.09.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.09.2020 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 05.10.2020 о 10:30 год.
05.10.2020, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує, рішення №213050013797 від 14.07.2020 вважає законним та обґрунтованим, зазначає, що страховий стаж, необхідний для призначення дострокової пенсії за віком з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004, на підставі записів, проведених у трудовій книжці особи, або на підставі документів, передбачених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 31.07.2014 № 8958/25672 (далі - Порядок №22-1) та Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затверджений Кабінетом Міністрів України № 413 20.08.2014 (далі - Порядок № 413). Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.4.2.3 Порядку №22-1, на запит Пенсійного фонду від 02.03.2020 № 2100-0301-5/6525, Департамент освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну» повідомило про те, що відповідно до записів поіменної книги особового складу учнів ПТУ-10 та наказів про зарахування або в період навчання з 1984 по 1986 ОСОБА_1 в списках не значиться, у зв'язку з чим, не можливо зарахувати період навчання в ПТУ-10 до страхового стажу позивача. Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності у 1996-2002 роках та у 2003-2007 роках, відповідач зазначив про те, що пунктом 2.1 Порядку 22-1 передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що зокрема обчислення страхового стажу здійснюється за даними персоніфікованого обліку, відповідно страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог зазначеного Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, зокрема, відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, формуються на підставі звітів, поданих страхувальником, та згідно інформації про сплату страхових внесків, але такі звіти від позивача відсутні, період ведення підприємницької діяльності у 2003-2007 роках зареєстрований не в повному обсязі. Щодо не зарахування періоду проходження позивачем військової служби в рядах Збройних Сил України з 21.02.2015 по 28.04.2016 та з 24.11.2018 по 23.11.2019, відповідач зазначає про необхідність надання до Пенсійного фонду посвідчення учасника бойових дій та довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, що передбачено п. 2.1 Порядку №22-1, але надані позивачем довідки не відповідають формі, встановленої Порядком № 413, але відповідач не заперечував, що довідка № 687 від 27.05.2016 відповідає формі, затвердженій Порядком № 413 та Порядком № 22-1, але періоди, вказані в довідці з 01.12.2015 по 15.03.2016, з 27.03.2016 по 28.04.2016 не відповідають періодам оспорюваним позивачем, період з 24.11.2018 по 23.11.2019 взагалі нічим не підтверджено. Відповідач не заперечує, що для виходу на дострокову пенсію за віком військовослужбовцю необхідно мати вік 55 років та страховий стаж не менше 25 років, та зазначає, що з урахуванням усіх документів, що надані позивачем до Пенсійного фонду для призначення йому дострокової пенсії, останній має вік 55 років, але страховий стаж становить 16 років 1 місяць та 17 днів, що є менше 25 років, як того вимагає чинне законодавство. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
05.10.2020 ухвалою суду задоволено клопотання позивача про виклик свідків, розгляд справи відкладено на 19.10.2020 о 09:30 год..
19.10.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.11.2020 10:30 год. з метою витребування додаткових доказів.
02.11.2020 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без його участі, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв щодо розгляду справи у його відсутність до суду не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищезазначеного, у зв'язку із поданими позивачем клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідно, ухвалою суду від 02.11.2020 подальший розгляд ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження в межах строків, передбачених КАС України.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши в судовому засіданні 19.10.2020 позивача та представників сторін, допитавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 55 річного віку для виходу на пенсію за віком.
Згідно копії військового квитка НОМЕР_1 , виданого Комсомольським районним військовим комісаріатом Херсонської області, ОСОБА_1 був призваний на військову службу 26.04.1983; 10.06.1985 наказом СРСР № 72 від 28.03.1985 звільнений у запас та направлений до Комсомольської РВК Херсонської області; 21.02.2015 мобілізований згідно Указу Президента України від 14.01.2015 № 15/2015; 28.04.2016 звільнений Указом Президента України №115/2016 від 25.03.2016; 24.11.2018 призваний на військову службу за контрактом наказом командира військової частини НОМЕР_2 ; 23.11.2019 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 звільнений з військової служби у запас.
Таким чином, в період з 26.04.1983 по 10.06.1985, 21.02.2015 по 28.04.2016 та з 24.11.2018 по 23.11.2019 ОСОБА_1 проходив військову службу в рядах Збройних Сил України, приймав участь у бойових діях на сході України та отримав статус учасника бойових дій, що також підтверджується наданим до справи копією посвідчення Управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 від 19.08.2015.
10.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Херсонського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком з наданням відповідних документів, що підтверджують його стаж та статус учасника бойових дій.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області 14.07.2020 прийнято рішення №213050013797, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В даному рішенні зазначено про страховий стаж (не повний) - 16 років 1 місяць 17 днів, що складається із страхового стажу до 01.01.2004 - 11 років 3 місяці 19 днів та страхового стажу після 01.01.2004 - 4 роки 9 місяців 28 днів.
Дане рішення є предметом розгляду у даній справі.
Листом №2100-0301-8/29705 від 24.07.2020 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивача про прийняття 14.07.2020 рішення №213050013797, яким відмовлено в призначенні дострокової пенсії.
Виходячи з вищезазначеного, дані обставини слугували зверненню позивача до суду з даним позовом.
Таким чином, предметом розгляду у даній справі є не врахування Пенсійним фондом до страхового стажу позивача ОСОБА_1 періодів навчання, ведення підприємницької діяльності та перебування останнього у зоні бойових дій на сході України для дострокового виходу на пенсію військовослужбовцю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, як наслідок прийняття спірного рішення від 14.07.2020 №213050013797. Пенсійний фонд не заперечує право позивача на отримання дострокової пенсії за віком, але вважає недостатнім необхідний для цього страховий стаж, у зв'язку із відсутністю доказів для його належного обґрунтування.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Частинами 1 та 3 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За цим Законом призначаються такі види державних пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (ст. 2 Закону №1788-ХІІ).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Страховий стаж за приписами даного Закону №1058-ІV - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно, позивач ОСОБА_1 як учасник бойових дій претендує на дострокову пенсію за віком згідно п.4 ч. 1 статті 115 Закону №1058-ІV, яка відноситься до державних трудових пенсій за віком.
Умови призначення пенсії за віком встановлені ст. 26 Закону №1058-ІV.
Частина 1 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV).
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 3 ст.24 Закону № 1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст. 24 Закону № 1058-ІV).
Відповідно до п.3 Прикінцеві положення Розділу XV Закону №1058-ІV зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 31 розділу XV Закону №1058-ІV Прикінцеві положення до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску); 2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно.
Частина 1 статті 22 Закону № 1058-ІV визначає, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
У межах спірних правовідносин та з огляду на вік позивача, який на дату звернення з заявою до Пенсійного фонду про призначення дострокової пенсії за віком (10.07.2020) становить 55 років 02 місяці 16 днів, та виходячи з вищезазначеного для встановлення ОСОБА_1 права на пенсію за віком необхідно дотримання таких обов'язкових вимог, як наявність страхового стажу не менше 25 років.
Згідно дослідженого судом листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.07.2020 № 2100-0301-8/29705 вбачається обрахування Пенсійним фондом за наданими позивачем документами страхового стажу для отримання дострокової пенсії. Як наслідок, страховий стаж визначено відповідачем - 14 років 7 місяців 25 днів, що включає наступне: «01.09.1982 - 27.04.1983 - навчання - 7 місяців 27 днів; 28.04.1983 - 10.06.1985 - військова служба - 2 роки 1 місяць 13 днів; 23.07.1986 - 17.11.1986 - 3 місяці 25 днів; 18.11.1986 - 09.09.1988 - 1 рік 9 місяців 22 дні; 30.09.1988 - 16.04.1991 - 2 роки 6 місяців 17 днів; 22.04.1991 - 10.07.1991 - 2 місяці 19 днів; 18.07.1991 - 11.02.1992 - 6 місяців 24 дні; 19.02.1992 - 10.09.1994 - 2 роки 6 місяців 22 дні; 01.07.2003 - 31.12.2003 підприємницька діяльність - 6 місяців; 01.04.2004 - 30.04.2004 - підприємницька діяльність - 19 днів; 01.09.2004 - 31.12.2005 - підприємницька діяльність - 8 місяців 12 днів; 01.04.2006 - 31.12.2006 - підприємницька діяльність - 3 місяці 25 днів; 01.02.2007 - 31.03.2007 - підприємницька діяльність - 21 день; 29.05.2016 - 23.05.2017 - перебування на обліку в ЦЗ - 11 місяців 26 днів; 24.11.2018 - 23.11.2019 - 1 рік 15 днів; 03.12.2019 - 01.06.2020 - перебування на обліку в ЦЗ - 6 місяців.
Також у даному листі зазначено .. «У разі надання Вами довідок за формою, визначеною постановою КМУ № 413 та Порядком № 22-1, страховий стаж становитиме 16 років 1 місяць 17 днів…».
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: період навчання в ПТУ №10 в 1985-1986 роках після повернення з військової служби; періоди ведення позивачем підприємницької діяльності у 1996-2002 роках; періоди ведення підприємницької діяльності у 2003-2007 роках зараховані не в повному обсязі; період проходження військової служби в рядах Збройних Сил України з 21.02.2015 по 28.04.2016, у зв'язку з чим суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність обов'язку відповідача врахувати вказані періоди у страховий стаж позивача для призначення дострокової пенсії за віком.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пп. «а» п.2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
У разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення) (п. 3 п. 2.1 Порядку №22-1).
Згідно п. 5 Розділу ІІ Порядку № 22-1 документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637), а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Відповідно, страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004, тобто зараховуються на підставі записів, проведених у трудовій книжці особи, або на підставі документів, передбачених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Таким чином, згідно з Порядком №22-1 для підтвердження страхового стажу до 2004 року подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637, а за період роботи починаючи з 01.01.2004 - за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового, так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Щодо неврахованого Пенсійним фондом до страхового стажу періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності у 1996-2002 рр. та частково у 2003-2007 рр. суд зазначає наступне.
Позивачем надано до матеріалів справи наступні копії доказів: Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 , з якого вбачається реєстрація останнього суб'єктом підприємницької діяльності 17.10.1996, про що зроблено запис 08.04.2002 у журналі обліку реєстраційних справ за № 6246; Свідоцтво про сплату єдиного податку від 2812.2001 Серія № 430541 (термін дії Свідоцтва у 2002 році), Свідоцтво про сплату єдиного податку від 02.01.2003 Серія А№137689 (термін дії Свідоцтва у 2003 році), Свідоцтво про сплату єдиного податку від 14.01.2005 Серія В №100518 (термін дії Свідоцтва 2005 рік), Свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2006 Серія В № 100518 (термін дії Свідоцтва 2006 рік); звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за перший квартал 2002 року від 05.04.2002, по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 165,00 грн., звіт за другий квартал 2002 року від 05.07.2002, по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 165,00 грн., звіт за третій квартал 2002 року від 02.10.2002, по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 275,00 грн., звіт за четвертий квартал 2002 року від 02.01.2003, по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку за період з жовтня по грудень 2002 року склала 165,00 грн., звіт за перший квартал 2003 року від 04.04.2003 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 04.04.2003), по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 165,00 грн., звіт за другий квартал 2003 року від 03.07.2003 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 03.07.2003), по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 165,00 грн., звіт за третій квартал 2003 року від 03.10.2003 (отриманий ДПІ ум. Херсоні 03.10.2003), по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 165,00 грн., звіт за четвертий квартал 2003 року від 09.01.2004 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 12.01.2004), по виду діяльності - «ремонтування взуття», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 165,00 грн., звіт за четвертий квартал 2004 року від 06.01.2005 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 06.01.2005), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 300,00 грн., звіт за перший квартал 2005 року від 05.04.2005 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 05.04.2005), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн., звіт за другий квартал 2005 року від 20.07.2005 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 27.07.2005), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн., звіт за третій квартал 2005 року від 03.10.2005 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 03.10.2005), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн., звіт за четвертий квартал 2005 року від 05.01.2006 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 05.01.2006 вх. № 173296), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, ігри, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн., звіт за перший квартал 2006 року від 05.04.2006 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 05.04.2006), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн., звіт за третій квартал 2006 року від 05.10.2006 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 06.10.2006), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн., звіт за четвертий квартал 2006 року від 05.01.2007 (отриманий ДПІ у м. Херсоні 12.01.2007 за вх. № 192570), по виду діяльності - «фотопослуги, ксерокопія, комп'ютерні послуги, торгівля», сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному періоді склала 360,00 грн.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 був суб'єктом підприємницької діяльності з 17.10.1996 року, перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок до бюджету.
Відповідно до листа Головного управління ДФС у Херсонській області від 18.04.2017 №178/Б/21-22-13-01-36, що міститься в матеріалах справи, зазначено, що «…Відповідно до інформаційних систем ДФС України фізична особа ОСОБА_1 перебував на обліку в Херсонській ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 17.10.1996 по 16.11.2015 року як фізична особа - підприємець. Згідно з п.3.3 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств і організацій, із зазначенням строків зберігання документів» термін зберігання карток особових рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) становить 5 років. … надати інформацію щодо сплати податків з 1996 року по 2007 рік не можливо.».
Згідно досліджених судом щоквартальних звітів суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи за 2002-2006 р.р., поданих позивачем до ДПІ у м. Херсоні, підтверджено, що позивач був платником єдиного податку, перебував на спрощеній системі оподаткування, що не спростовано відповідачем.
Факт сплати позивачем єдиного податку у спірному періоді підтверджується також відповіддю Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області від 01.02.2018 №05-24/08/9-218/08/80 «Про підтвердження платежів», з якої вбачається, що відомості щодо сплати позивачем коштів на рахунки, відкриті по коду класифікації доходів 16050200 «Єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб» за період з 01.09.2003 по 30.12.2006. У своїй відповіді управління держказначейства повідомило також, що рахунки по вищевказаному коду були відкриті на виконання положень Указу Президента України від 28.06.1999 №746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Інформація щодо сплати коштів до місцевих бюджетів усіх рівнів за період з жовтня 1996 року по серпень 2003 року відсутня, так як у цей період обслуговування місцевих бюджетів за доходами органами Казначейства не здійснювалося, а рахунки для зарахування коштів до місцевих бюджетів були відкриті у ХОД АППБ «АВАЛЬ».
Також управління держказначейства зазначило у відповіді, що надані відомості можуть бути неповними, так як облік надходжень бюджетів у розрізі платників податків ніколи не входив до компетенції органів Казначейства, та завжди здійснювався органами Державної фіскальної (на той час податкової) служби.
Позивач ОСОБА_4 звертався до АТ «Райффайзен Банк Аваль», останній у своєму листі від 21.11.2019 № 97-5-4/2805 повідомило, що надати інформацію не можливо у зв'язку із не зазначенням у зверненні способу здійснення вказаних платежів та у Банку відсутні правові підстави для надання інформації щодо зарахування коштів на рахунки Державної Казначейської служби України.
В матеріалах справи також містяться індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду від 21.01.2020, з якого вбачається відомості за 2003-2007 рр., 2015-2019рр. щодо розміру заробітку для нарахування пенсії ОСОБА_1 , кількість трудових днів, сплачені страхові внески.
Відповідно, з наданих Головним управлінням державної казначейської служби України у Херсонській області відомостей, копії Свідоцтва зареєстрованого за № 6246 08.04.2002, копій звітів ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку до бюджету, та положень чинного законодавства вбачається, що з 1996 - 2002р.р. та з 2003-2007 р.р. позивач здійснював підприємницьку діяльність, відбувалась належна оплата єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб. Відповідачем не заперечувався факт здійснення позивачем у спірному періоді підприємницької діяльності, зокрема у листі від 24.11.2017 № 2125/07 відповідачем було встановлено дату припинення діяльності ФОП ОСОБА_1 16.11.2015 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Дані обставини відповідачем не спростовані у відповідності до обов'язку, покладеного на суб'єкта владних повноважень ч. 2 ст.77 КАС України.
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2» облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за № 1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152; відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника. Як вбачається, позивач звертався до Пенсійного фонду 16.12.2016 з відповідною заявою, але належної перевірки відповідач не здійснив, лише проведено було попередній розрахунок страхового стажу, що склав 10 років 1 місяць 22 дні (лист Пенсійного фонду від 14.03.2017 № 209/Б-99-16). Дані обставини не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Виходячи з вищевикладеного вбачається, що відповідачем неправомірно не враховано до страхового стажу позивача періоди ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у 1996-2002 роках та у 2003-2007 роках. Таким чином, не врахований період складає - 6 років 6 місяців 16 днів (в місяцях - 78 місяців 16 днів), що підлягає врахуванню до страхового стажу позивача для отримання права виходу на дострокову пенсію за віком.
Щодо неврахування позивачу Пенсійним фондом періоду проходження військової служби за контрактом з 21.02.2015 по 28.04.2016 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.09.1993 № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено проходження військової служби громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни (ч. 7 ст.2 Закону № 2232-ХІІ).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» » від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Зокрема, відповідно до статті 12 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено раніше, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Згідно положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2664-VІ (далі - Закон №2664-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Проте, ч. 7 ст. 7 Закону № 2664-VІ передбачено перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України, а саме, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.
Таким чином, у даному випадку страхові внески (єдиний внесок) не нараховувалися та не сплачувались у зв'язку із звільненням від сплати такого податку в порядку статті 7 Закону № 2664-VІ. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 14 лютого 2019 року у справі №308/8839/16-а, від 23 липня 2019 року у справі №346/6411/16-а, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17 та від 18 вересня 2019 року у справі № 347/1233/17.
Враховуючи викладене, вбачається, що страховий стаж, необхідний для перерахунку пенсії, обраховується особам, що проходили військову службу, на підставі спеціальних норм права, у той час як норми Закону Закон №1058-ІV в частині обрахування страхового стажу на підставі персоніфікованого обліку і сплати внесків є нормами загальними і не регулюють спірні правовідносини.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення (п. 21 Порядку № 413).
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів.
В ході розгляду справи встановлено, що позивач у спірний період був 21.02.2015 по 28.04.2016 мобілізований Херсонським військовим комісаріатом згідно Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 та 28.04.2016 звільнений у запас згідно Указу Президента України №115/2016 від 25.03.2016, в зв'язку з чим підлягав у цей період загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Судом досліджені надані позивачем до матеріалів справи довідка Військової частини Польова пошта НОМЕР_5 № 7417 від 28.09.2015, якою підтверджено, що в періоді з 27.04.2015 по 10.09.2015 сержант ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на підставі розпорядження Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.12.2014 № 2/2159 та зазначено, що ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
Згідно довідки Військової частини Польова пошта НОМЕР_5 № 687 від 27.05.2016, також підтверджено, що сержант ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 15.03.2016 та з 27.03.2016 по 28.04.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на підставі розпорядження Командувача Оперативного командування «Північ» Збройних Сил України від 20.11.2015 № 502/2/1176.
Згідно наявної у справі довідки Військової Частини Польова пошта В22798 ( НОМЕР_6 ) від 23.04.2016 № 539 вбачається виплачена ОСОБА_1 грошова допомога при звільненні 2556,96 грн. відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зазначено кількість календарних днів за період з травня 2015 року по квітень 2016 року складає 364 дні, за які було нараховано заробітну плату, на яку нараховано єдиний внесок у розмірі 92388,38 грн., розмір страхового внеску, сплаченого застрахованою особою склав 1041,90 грн.
З довідки Військової Частини Полова пошта НОМЕР_7 від 24.05.2017 № 21/901 вбачається розрахунок календарних днів за період лютий-квітень 2015 року, що становить 58 днів, відповідно нараховано заробітну плату, на яку нарахований єдиний внесок у сумі 3730,38 грн., сума страхових внесків, сплачена застрахованою особою склала 96,99 грн., розмір єдиного внеску для відповідної категорії застрахованих осіб згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» становить 2,6 %.
Довідкою Військової частини НОМЕР_2 Міністерства Оборони України від 28.10.2019 № 2908 також підтверджено те, що сержант ОСОБА_1 в період з 24.11.2018 по 01.03.2019 та з 10.03.2019 по 07.07.2019 брав участь в антитерористичній операції в сел. Невельське Донецької області на підставі наказу першого заступника Генерального штабу Збройних Сил України №111 дек від 26.12.2018; наказу командира оперативно тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №221 від 27.12.2018; наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 328 від 24.11.2018; наказів командира оперативно тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №69 від 20.03.2019; наказу першого заступника начальника генерального штабу Збройних Сил України № 73 дек від 09.07.2019; наказу командира оперативно тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №238 від 25.09.2019 та наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 118 від 07.07.2019.
На підтвердження перебування позивача ОСОБА_1 у зоні проведення антитерористичних операцій у невизнаний відповідачем період з 21.02.2015 по 20.04.2015, позивачем надано копію листа від 20.07.2017 № 2917/1 за підписом ТВО начальника Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку майора Татаренко Д.О., в якому зазначено … «під час проходження Вами військової служби у військовій частині польова пошта НОМЕР_7 в період часу з 21.02.2015р. по 20.04.2015 р. єдиний соціальний внесок з належного Вам грошового забезпечення нарахований та сплачений до Пенсійного фонду України в повному обсязі, про що свідчить довідка, надана командиром військової частини польова пошта НОМЕР_7 від 08.07.2017 № 21/28. Також, зазначений період проходження Вами військової служби, зараховується до страхового стажу, згідно чинного законодавства…».
Судом відповідно досліджено надану до справи довідку Військової Частини НОМЕР_8 від 08.07.2017 № 21/28, з якої вбачається нарахування та сплата єдиного соціального внеску з грошового забезпечення у період проходження ОСОБА_1 служби з 21.02.2015 по 20.04.2015 та довідка Військової Частини НОМЕР_8 від 08.07.2017 № 21/27 з якої вбачається загальний розмір доходу ОСОБА_1 у розмірі 3370,42 грн. за період з 21.02.2015 по 20.04.2015.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, вбачається, що позивач підтвердив його службу на посаді сержанта та те, що він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у спірному періоді з 21.02.2015 по 28.04.2016. Також, позивач має посвідчення серії НОМЕР_4 видане 19.08.2015 року Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 , військовий квиток НОМЕР_1 .
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність підстав для проведення врахування позивачу до страхового стажу період перебування на службі на сході України з 21.02.2015 по 28.04.2016, як такі, що не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, що він безпосередньо перебував в районах антитерористичної операції у період її проведення та має статус учасника бойових дій, за вказаний період йому виплачувалась заробітна плата та на всі виплати нараховано страхові внески.
Також, суд не приймає до уваги твердження Пенсійного фонду щодо неналежного оформлення даних довідок за формою, визначеною Порядком № 413, відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки невідповідність певній формі даних довідок не має позбавляти права особи, військовослужбовця на право отримання дострокової пенсії за віком, що визначено Конституцією України. Також, не знайшла свого підтвердження позиція відповідача щодо невідповідності періодів, вказаних у довідці № 687 від 27.05.2016 періодам, заявленим позивачем для зарахування до страхового стажу. Суд відзначає, що у спірному періоді відбувались нарахування та сплата єдиного соціального внеску, що не заперечувалось відповідачем.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо не врахування ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби в рядах Збройних Сил України з 21.02.2015 по 28.04.2016, що складає - 1 рік 2 місяці та 7 днів, а також не врахування періоду з 24.11.2018 по 23.11.2019, що складає - 1 рік 23 дні (всього 2 роки 3 місяці, в місяцях - 27 місяців).
Щодо неврахування Пенсійним фондом періоду навчання ОСОБА_1 з 1985-1986рр. суд зазначає, що з архівної довідки ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну» Херсонської обласної державної адміністрації Департаменту освіти, науки і молоді від 27.01.2020 №7/20-к вбачається, що «Відповідно до записів поіменної книги особового складу учнів училища ОСОБА_1 , 1965 року народження, дійсно навчався на денній форма навчання в ПТУ-10 (раніше - Херсонське професійно-технічне училище Херсонського обласного (міського) управління побутового обслуговування населення) з 01.09.1982 р. (наказ №124 від 29.09.1982 р.) по 13.07.1984 р. (наказ №50 від 12.07.1984р.,) та здобув професію «Фотограф». Рішенням екзаменаційної комісії присвоєно кваліфікацію: фотограф 4 (четвертого) розряду та отримав атестат № 4037. Відповідно до записів поіменної книги особового складу учнів училища ПТУ-10 та наказів про зарахування або період навчання з 1984 по 1986 р. в списках не значиться. Але згідно з наказом від 16.07.1986 р. №8 є запис про відрахування таких, що склали кваліфікаційні екзамени після повного курсу навчання.»…
Відповідно до записів у військовому білеті НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 26.04.1983 по 10.06.1985 проходив службу в Радянській армії. Наказом МО СРСР № 72 від 28.03.1985 звільнений у запас та направлений до Комсомольського РВК Херсонської області. Копією наданого до справи диплому НОМЕР_9 позивач ОСОБА_1 підтвердив навчання та отримання освіти в ПТУ-10 з 01.09.1984 по 17.07.1986.
Таким чином, у період навчання ОСОБА_1 у ПТУ-10, останній преривав період навчання у зв'язку із виходом на службу до Радянської армії (з 26.04.1983 по 10.06.1985).
Допитані в судовому засіданні свідки 19.10.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили період навчання позивача у спірному періоді.
З'ясовані обставини не знайшли свого спростування позицією відповідача та аргументування останнім у відзиві на позов щодо інформації отриманої від Департаменту освіти, науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації віл 02.03.2020 №2100-0301-5/6525, в якій було повідомлено, що відповідно до записів поіменної книги особового складу учнів ПТУ-10 та наказів про зарахування або в період навчання з 1984 по 1986 рр. ОСОБА_1 в списках не значиться. Дані твердження не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивач підтвердив період навчання в ПТУ-10 письмовими доказами, наданими до справи, відповідно дії по неврахуванню до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 в 1985-1986 рр. є неправомірними.
Таким чином, відповідачем не враховано період з 11.06.1985 по 23.07.1986, відповідно зарахування позивачу до страхового стажу період навчання з 1985 по 1986 рр. підлягає - 1 рік 1 місяць та 12днів (в місяцях - 13 місяців 12 днів).
Суд звертає увагу на те, що позивач з грудня 2016 року звертається до Пенсійного фонду із заявами щодо проведення перевірки персоніфікованих даних по застрахованій особі, відповідач відповідно витребовував від позивача необхідні документи, та зокрема у своєму листі від 14.03.2017 № 209/Б-99-16 на звернення ОСОБА_1 щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учасника АТО, повідомило про необхідність, відповідно до п. 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV досягнення віку 55 років та страхового стажу не менше 25 років, на 05.04.2017 попередній розрахунок страхового стажу склав 10 років 1 місяць 22 дні, згідно системи персоніфікованого обліку сплата страхових внесків проведена тільки за період з 29.05.2016 по 30.03.2017, за період з лютого 2015 року по квітень 2016 року сплата відсутня, за довідкою про заробітну плату від 29.04.2016 № 539 В/Ч польова пошта НОМЕР_5 підстава врахування даного періоду відсутня, у зв'язку із відсутністю сплати страхових внесків та зазначено про відсутність прав на пільгову пенсію за віком у зв'язку із недосягнення відповідного віку та відсутністю страхового стажу.
Також, на наступне звернення позивача від 22.02.2018, Департамент пенсійного забезпечення у своєму листі від 17.04.2018 № 6865/б-1 повідомило, що обробка відомостей про застраховану особу за періоди з 1998 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, утвореному на базі системи персоніфікованого обліку згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, законодавством не передбачена.
Таким чином, позивач неодноразово звертався до Пенсійного фонду спочатку із звернення про проведення перевірки щодо персоніфікованих даних по застрахованій особі, щодо права на призначення пенсії за віком як військовослужбовцю, учаснику АТО. В свою чергу, відповідачем не в повній мірі досліджувалось право ОСОБА_1 на таку пенсію що стосувалось визначення страхового стажу. На 10.07.2020 року позивач вже набув права для дострокового виходу на пенсію за віком згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV та суд зазначає, що прогалини в чинному законодавстві не мають бути підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення.
За наслідками дослідження матеріалів справи вбачається страховий стаж позивача склав 27 років 1 місяць та 10 днів, що в місяцях обраховується 325 місяців 10 днів.
Частина 1 статті 9 КАС України визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування законності прийнятого спірного рішення № 213050013797 від 14.07.2020.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, задля належного захисту порушених прав позивача на призначення дострокової пенсії за віком, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень від 14.07.2020 № 213050013797, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 період навчання в Херсонському середньому професійно-технічному училищі №10 з 01.09.1982 по 16.07.1986, період здійснення ним підприємницької діяльності з 17.10.1996 по 31.03.2007 та період проходження військової служби в рядах Збройних сил України з 21.02.2015 по 28.04.2016, з 24.11.2018 по 23.11.2019, з урахуванням висновків, викладених в судовому рішенні та зобов'язати призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій на сході України, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати досягнення пенсійного віку 55 років, а саме з 25.04.2020 року. В задоволенні вимоги позивача щодо зобов'язання виплатити пенсію суд відмовляє, оскільки зобов'язання призначити пенсію породжують за собою наступні дії відповідача, що полягають у її виплаті. Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.07.2020 № 213050013797 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) період навчання в Херсонському середньому професійно-технічному училищі №10 з 01.09.1982 по 16.07.1986, період здійснення підприємницької діяльності з 17.10.1996 по 31.03.2007 та період проходження військової служби в рядах Збройних сил України з 21.02.2015 по 28.04.2016, з 24.11.2018 по 23.11.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій на сході України, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.04.2020 року.
В задоволені решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 112010200