05 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2527/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000174/2 від 25.08.2020 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2020р. під час декларування товарів позивачем була заявлена їх митна вартість, визначена ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для здійснення митного оформлення товарів позивачем подано до митного органу декларацію від 25.08.2020р. №UA508040/2020/007726. Також для митного оформлення вищезазначеного товару митному органу надано пакет документів, передбачених законодавством. Однак, відповідачем прийняте рішення №UA508040/2020/000174/2 від 25.08.2020 р. про коригування митної вартості. Коригування митної вартості товару здійснено відповідачем за резервним методом, внаслідок чого Товариство було змушене додатково надмірно сплатити суму ПДВ в загальному розмірі 109 628,62 грн. та загальну суму мита - 49 739,87грн.
Зазначене рішення позивач вважає протиправним, оскільки відсутні обґрунтовані підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості, тому просить скасувати його, що і стало підставною для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09.09.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що митний орган заперечує проти позову. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.
З огляду на викладене декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: прайс-лист та бізнес-пропозицію фірми «RE-МА METAL TEKSTILINSAAT GIDA SAN. Ve TIC. LTD. STI». Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості задекларованого товару (країна походження Китай) з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалося в Чорноморській та інших митницях ДМСУ, інформація про які наявна в Чорноморській митниці, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає інформації наявній у митного органу. Окрім того, перевіркою автоматизованою системою аналізу та управління ризиками також підтверджено можливе заниження митної вартості за даною поставкою.
В результаті митну вартість було скориговано, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000174/2 та оформлено картку відмови № UA508040/2020/00396 від 25.08.2020 в митному оформленні декларації № UA508040/2020/007726 від 25.08.2020.
Митна вартість товарів скоригована за резервним методом.
З огляду на викладене, відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 квітня 2018 року між ТОВ «Строй Мир» (Покупець) та RE-МА METAL TEKSTIL INSAAT GIDA SAN VE TIC LTD STI (Продавець) був укладений контракт №TR-UA-18/04/12, відповідно до предмету якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець оплатити і прийняти «Товар» - кухонні плити та газові настільні плити, частини до них у номенклатурі та кількості, згідно супроводжувальних документів.
Відповідно до п.3.1 вказаного Контракту поставки товару здійснюються на умовах CFR ODESSA/CHERNOMORSK/YUZNIY згідно Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010.
Відповідно до додаткової угоди від 21.08.2018р. сторони дійшли згоди про зміну умов поставки, а саме п.3.1 Контракту №TR-UA-18/04/12 викладено у наступній редакції: «поставка товару здійснюється на умовах FOB MERSIN TURKEY згідно Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010.»
На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від компанії RE-МА METAL TEKSTIL INSAAT GIDA SAN VE TIC LTD STI наступні товари:
Товар № 1: Плити побутові для приготування їжі комбіновані газо-електричні з чорних металів;
Товар № 2: Плити побутові для приготування їжі газові з чорних металів;
Товар № 3: Плити побутові для приготування їжі газові настільні з чорних металів;
Товар №4: Побутові електричні прилади. Електричні духовки в асортименті;
Товар №5: Частини до газових плит. Кришка пальника, прибор запалювання для плити, пальник, перемикач електроконфорки для плити;
Товар №6: Частини до електричних духовок. Ушільнювач двері духовки з непаристої гуми, допомагає зберігати потрібний температурний режим;
Товар № 7: Частини до газових плит. Свічка запалювання для плити;
Товар №8: Частини до газових плит. Пластикові петлі на скло, пластиковий роз'єднувач для ручок для плити;
Товар № 9: Частини до газових плит. Петлі до дверей духовки;
Товар №10: Частини до газових плит. Профіль корпусу боковий сталевий;
Товар №11: Частини до газових плит. Пружина фіксації з чорних металів для фіксації ручки вмикання;
Товар №12: Частини до електричних духовок. Скло для духовки. Жаростійке.
Для митного оформлення вказаних товарів позивачем подано до митного органу декларацію від 25.08.2020р. №UA508040/2020/007726.
Під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, Позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 36 113,55 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: пакувальний лист; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; декларація про походження товару; банківські документи; рахунок-фактура про транспортні послуги; документ про вартість перевезення; зовнішньоекономічний договір (контракт); доповнення доконтракту; договір перевезення; технічний опис.
За результатами перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів Митницею зроблено висновок, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
Митним органом оформлено повідомлення (письмову вимогу про надання документів), якою відповідач запропонував позивачу надати додаткові документи, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
На вказану пропозицію позивачем подано до митного органу прайс-лист та бізнес-пропозицію фірми «RE-МА METAL TEKSTILINSAAT GIDA SAN. Ve TIC. LTD. STI».
В результаті митну вартість вищезазначеного товару було скориговано за резервним методом та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000174/2 та оформлено картку відмови №UA508040/2020/00396 від 25.08.2020 в митному оформленні декларації №UA508040/2020/007726 від 25.08.2020.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою його прийняття стало наступне: «Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності.
Крім цього, серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація проте, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А згідно правил ІНКОТЕРЙС 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості, Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.
Також, декларантом неподані усі необхідні додаткові документи, витребуванні в рамках положень статті 53 МКУ, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документй, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.»
Позивач, не погоджуючись з правомірністю такого рішення звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).
Приписами ст.49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями ч.4 та 5 ст.58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).
Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019р. у справі №815/6780/15, від 06.09.2019р. у справі №803/1212/14, від 20.10.2020р. у справі №809/1056/16 та ін.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу Митниці надані всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.
Підставами для витребування відповідачем додаткових документів у зв'язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності документів щодо страхування ввезеного позивачем товару та вартості перевезення.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.
Так, судом встановлено, що відповідно до Додаткової угоди від 21.08.2018 до Контракту від 12 квітня 2018 року № TR-UA-18/04/12 змінені умови здійснення поставки та розрахунків. Так, п.3.1 Додаткової угоди сторони дійшли згоди про здійснення поставок товару на умовах FOB MERSIN TURKEY згідно Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010.
Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.
Тобто, ризик втрати чи пошкодження товару на пряму не пов'язано зі страхуванням такого товару, а лише означає, що з моменту завантаження товару на борт судна в порту відвантаження у випадку втрати чи пошкодження товару покупець не може пред'являти претензії до постачальника. Умови поставки FOB не передбачають обов'язкового страхування товару, а відтак воно може здійснюватися лише за волевиявлення покупця.
Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо за твердженням позивача, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт, а повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. Між тим, митним органом не доведено понесення позивачем витрат на страхування, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 р. у справі № 814/1204/15.
Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.п.6, 8 ч.2 ст.53 МК України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17.
Суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Стосовно не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що вказані документи витребувані митним органом безпідставно та необґрунтовано. Так, відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеного убачається, що законодавцем встановлені три умови, за яких декларант має надати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини:
- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- наявність письмової вимоги;
- наявність у декларанта витребуваних документів (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020р. у справі №815/4686/16.
Як вже встановлено судом, митним органом не доведена наявність підстав для витребування відповідних документів, адже з наданих декларантом документів можливо встановити митну вартість товару. Крім того, декларантом надаються лише ті документи, які наявні у останнього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Крім тоого, щодо доводів відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зауважує, що казані документи жодним чином не впливають на ціну товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Також суд критично оцінює посилання митного органу на те, що прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, як підставу для висновку про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.
При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.
В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).
Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах.
Отже, прайс-листне не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.
Відповідач жодним чином не довів суду, яким чином вказані обставини в даному конкретному випадку впливають на визначення складових митної вартості товару.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товарів.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Судом встановлено, що митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу.
У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості викоритсана наступна інформація:
- товар № 1 - МД від 17.06.2020 №UA500020/2020/216823, а саме: 131.05 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 182шт* 131,05дол = 23851,1 Дол. США);
- товар №2 - МД від 07.07.2020 №UA500110/2020/7642, а саме: 99,94 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 257шт* 99,94 дол = 25684,58 Дол. США);
- товару №3 - МД від 27.07.2020 №UA 100080/2020/519912, а саме: 5,84 Дол. США/кг (15.4356 ДолСША/шт) (числове значення митної вартості товару становить: 339шт* 15.4356 дол = 5232,6684 Дол. США);
- товар №4 - МД від 24.06.2020 №UA100080/2020/517719, а саме: 118,22 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 1шт* 118,22 дол = 118,22 Дол. США);
- товар №5 - МД від 21.07.2020 №UA209210/2020/13298, а саме: 2,98 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3,43кг* 2,98 дол = 10,22 Дол. США);
- товар №6 - МД від 12.08.2020 №UA500020/2020/222834, а саме: 10,99 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 0,4кг* 10,99 дол = 4,396 Дол. США);
- товар №7 - МД від 08.07.2020 №UA500020/2020/219067, а саме: 37,79 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 4,8кг* 37,79 дол =181,392 Дол. США);
- товар №8 - МД від 11.06.2020 №UA500020/2020/216346, а саме: 5.23 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 14кг* 5.23 дол = 73.22 Дол. США);
- товар №9 - МД від 03.08.2020 №UA 100180/2020/58435, а саме: 7,48 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3,42кг* 7,48 дол = 25,5816 Дол. США);
- товар №10 - МД від 19.06.2020 №UA209170/2020/41132, а саме: 3.53 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 0.2кг* 3.53 дол = 0.706 Дол. США);
- товар №11 - МД від 18.06.2020 №UA807210/2020/1990, а саме: 6.08 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2.25кг* 6.08 дол = 13.68 Дол. США);
- товар №12 - МД від 31.07.2020 №1003002020/415019, а саме: 1.95 Дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 40,5кг* 1.95 дол = 78.975 Дол. США).
Частинами 1 - 4 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020р. у справі №815/4686/16.
Дослідивши надані відповідачем копії митних декларацій від 17.06.2020 №UA500020/2020/216823, від 07.07.2020 №UA500110/2020/7642, від 27.07.2020 №UA 100080/2020/519912 та від 24.06.2020 №UA100080/2020/517719, судом встановлено, що задекларовані товари у вказаних митних деклараціях різниться від товарів, задекларованих позивачем, також різняться умови поставок.
Зокрема, у якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару №1 було обрано МД від 17.06.2020 №UA500020/2020/216823. При цьому, товари у вказаній декларації поставлені на умовах CIF Одесса, у той час, як умовами поставки товару №1 задекларованого позивачем є FOB.
Так само і зі змісту митної декларації від 27.07.2020 №UA 100080/2020/519912 убачається різниця в умовах поставки, а саме за вказаною декларацією товар поставлено за умовами FCA, а за декларацією позивача - товар поставлено на умовах FOB.
Щодо товарц №2, суд зауважує, що його скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 07.07.2020 №UA500110/2020/7642. Разом з тим задекларовані товари у вказаній декларації різняться від товарів, задекларованих позивачем за кількісними і якісними характеристиками.
Відтак, необґрунтованим та не мотивованим є використання митним органом митних декларацій від 17.06.2020 №UA500020/2020/216823, від 07.07.2020 №UA500110/2020/7642, від 27.07.2020 №UA 100080/2020/519912 та від 24.06.2020 №UA100080/2020/517719, оскільки, відповідно до них умови поставки та характеристики товару не співпадають з характеристиками товарів, задекларованих позивачем. Тобто, товари в наведених деклараціях не є аналогічними товарам, задекларованим позивачем.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Щодо коригування митної вартості товарів №5-12, суд звертає увагу на таке. Ухвалою від 09.09.2020р. відповідача зобов'язано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду засвідчені копії оскаржуваного рішення та усіх документів на підставі яких його прийнято.
Однак, ухвала суду виконана лише частково, вище зазначені митні декларації, на які відповідач посилається у відзиві та вказує, що митна вартість товарів №5-12 скоригована саме на підставі них, не надані до суду.
З цього приводу суд зауважує, що положеннями ст.77 КАС України на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Враховуючи відсутність митних декларацій, на підставі яких відповідачем скориговано та визначено митну вартість товарів №5-12, суд вважає такі розрахунки не доведеними та документально не підтвердженими.
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Окремо суд звертає увагу, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок такої. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями митного органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, суд доходить висновку, що такі документи у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об'єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.
Тому в даному випадку відповідач помилково прийшов до висновку про неможливість на основі поданих документів підтвердити складові частини митної вартості.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації.
Враховуючи, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митних декларацій, відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, суд, приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, а отже підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2390,52 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням. Отже, саме ця сума підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2020/000174/2 від 25.08.2020 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5 км., код ЄДРПОУ 41688915) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 10020200