04 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2440/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради Генічеського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Генічеської міської ради Генічеського району, в якому просить:
- визнати протиправною відповідь Виконавчого комітету Генічеської міської ради від 14.08.2020 № 02-02-21-07/1129 щодо не надання публічної інформації за запитом від 06.04.2020 року;
- зобов'язати Виконавчий комітет Генічеської міської ради надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 06.04.2020 року.
В обгрунтування позовних вимог позивачка вказує, що зверталася до Виконавчого комітету Генічеської міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивачка зазначає, що на свій запит не отримала впродовж п'яти днів з дня отримання запиту жодної відповідді про надання інформації. За переконанням позивачки, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. Крім того, зазначає, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі № 540/1753/20 визнано протиправною бездіяльність ВК Генічеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації згідно із запитом від 06.04.2020 про наявність вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також, рішенням було зобов'язано ВК Генічеської міської ради надати позивачці повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 06.04.2020. Відтак, вважаючи свої права порушеними, шляхом не надання розпорядником публічної інформації, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 04.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав 28.09.2020 відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач не погоджується з позовною заявою та вказує, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 (справа № 520/5623/2020) розглянув втретє запит позивача, зареєстрував його 09.04.2020 за №8 і надав відповідь, що Генічеською міською радою не проведено інвентаризацію земель міста Генічеськ, а в міськвиконкомі відсутня інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову та не внесених до містобудівного та державного земельного кадастрів.
Крім того, відповідач зазначив, що рішенням Генічеської міської ради від 29.01.2020 № 1367 "Про внесення змін до Програми розробки містобудівної документації" внесено зміни до Програми та передбачено в ній кошти місцевого бюджету на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Генічеськ.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 128750 серії 12ААБ.
06.04.2020 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Генічеської міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати інформацію про наявність на території м. Генічеськ вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідач надав відповідь, що, зокрема, Генічеською міською радою не проведено інвентаризацію земель міста Генічеськ, а в міськвиконкомі відсутня інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову та не внесених до містобудівного та державного земельного кадастрів. Вважаючи дану відповідь обмеженням доступу до публічної інформації, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини та дослідивши наявні матеріали справи, суд акцентує увагу сторін, що предметом адміністративного позову є неправомірність дій органу місцевого самоврядування щодо не надання публічної інформації за запитом від 06.04.2020 року. При цьому, протиправність щодо не надання повної інформації, що запитувалася позивачкою згідно запиту на отримання публічної інформації була досліджена і доведена в іншій адміністративній справі (рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №540/1753/20, яке набрало законної сили).
Водночас, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з цим, згідно ч.ч. 1, 2, 7 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
На підставі ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).
У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду". З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача, шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову.
Враховуючи встановлені в цій справі обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що звернення із цим позовом до суду по суті стосується виконання позивачем рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №540/1753/20. Вказаним судом рішенням вже вирішено питання про надання інформації, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 06.04.2020 року. Це рішення набрало законної сили, є чинним. Позивач отримала виконавчий лист на виконання рішення суду, але не надала доказів звернення судового рішення до примусового виконання, що є доречним з урахуванням того, що вона не погоджується із способом добровільного виконання даного судового рішення відповідачем.
Отже, правовідносини у цій справі не є спірними, а наступним є порядок виконання судового рішення та оцінка дій суб'єкта владних повноважень, вчинених у зв'язку із покладенням на нього судом певного обов'язку.
Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.
Обставини, які зумовили звернення із цим позовом до суду, можуть бути предметом судового контролю, який за суттю і призначенням відрізняється від позовного провадження.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Генічеської міської ради Генічеського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачці, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідну ухвалу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення. У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 102010000