04 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2165/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження від 09.07.2020 року №324-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ",
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, до Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 09.07.2020 року №324-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Ухвалою від 14.08.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
Позивач недоліки позову у сунула.
Ухвалою від 02.10.2020р. відкрите спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 02.11.2020р.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, клопотань не заявляли.
До суду надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні від представника відповідача С. Зеленової.
Суд відмічає, що ОСОБА_2 до заяви не надала жодного документа на підтвердження повноважень діяти у даній справі від імені Херсонського міського голови Миколаєнка В.В., відтак суд не приймає її до уваги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює з 17 травня 2016 року на посаді начальника управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради, згідно розпорядження Херсонського міського голови від 12.05.2016 № 394-к. Розпорядженням Херсонського міського голови від 09.07.2020 № 324-к її притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків за період з 01.01.2018 по 01.09.2019 року, яке, згідно вказаного розпорядження, було виявлено у результаті проведення комплексної перевірки роботи управління естетики та зовнішньо реклами міської ради за період роботи з 01.01.2018 по 01.09.2019, створеної розпорядженням міського голови від 27.09.2019 № 199р. Стверджує, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення у неї не відбирались пояснення та щодо неї особисто не проводилась перевірка. Крім того, притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності відбулося поза межами строку встановленого статтею 148 КЗпП України. Зазначає, що її 09.07.2020 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок, вчинений у період з 01.01.2018 по 01.09.2019 року, тобто після спливу 10 місяців, а також, після спливу шести місяців після складання Акту комплексної перевірки. Наголошує, що акт комплексної перевірки роботи управління естетики та зовнішньої реклами від 24.12.2019 не містить положень про виявлення вчиненого нею особисто проступку, тобто факту виявлення дисциплінарного проступку перед накладанням дисциплінарного стягнення не було. Тому вважає, що при винесенні Херсонським міським головою розпорядження від 09.07.2020 № 324-к про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани, були проігноровані правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що розпорядженням відповідача 09.07.2020 за №324-к застосовано до позивача дисциплінарне стягнення за неналежне виконання посадових обов'язків, виявлене у результаті проведення комплексної перевірки роботи управління естетики та зовнішньої реклами міської ради за період роботи з 01.01.2018р. до 01.09.2019р. За результатами роботи комісії встановлено наявність недоліків та порушень у напрямках роботи Управління, що підлягали комплексній перевірці, зокрема, з питань забезпечення організаційно - контрольної роботи; організації збереження архівних справ; здійснення фінансово - господарської діяльності та використання бюджетних коштів; претензійно - правової роботи та поповнення міського бюджету. Зазначене свідчить про неналежне виконання начальником управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради ОСОБА_1 завдань та обов'язків, передбачених пунктами 2.1, 2.2, 2.9, 2.12 посадової інструкції.
Стверджує, що не порушив строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки до цього часу не включається період звільнення працівника від роботи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. З реєстру листів тимчасової непрацездатності позивача вбачається, що вона перебувала на лікарняному в період: 27.12.2019- 06.01.2020; 08.01.2020- 22.01.2020; 22.01.2020-27.01.2020; 28.01.2020-06.02.2020; 07.02.2020 - 28.02.2020; 25.02.2020-05.06.2020. Також позивач протягом тривалого часу перебувала у відпустці, що підтверджується відповідними розпорядженнями міського голови: 23.12.2019 - 24.12.2019 (розпорядження від 10.12.2019 №1308-в); 24.02.2020 - 14.03.2020 (розпорядження від 24.02.2020 №107-в); 16.03.2020 - 03.04.2020 (розпорядження від 16.03.2020 №183-в); 06.04.2020 - 24.04.2020 (розпорядження від 02.04.2020 №247-в); 27.04.2020 - 11.05.2020 (розпорядження від 27.04.2020 №343-в); 12.05.2020 - 22.05.2020 (розпорядження від 12.05.2020 №377-в); 09.06.2020 - 18.06.2020 (розпорядження від 05.06.2020 №479-в). Таким чином відповідачем дотримано строків для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
Розпорядження Херсонського міського голови від 12.05.2016 № 394-к ОСОБА_1 з 17 травня 2016 року призначена на посаду начальника управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради.
Розпорядженням Херсонського міського голови від 27.09.2019 № 199рр. створена комісія з проведення комплексної перевірки управління естетики та зовнішньої реклами міської ради за період роботи з 01.01.2018 до 01.09.2019, затверджене Положення про комісію.
До даного розпорядження внесені зміни розпорядженнями Херсонського міського голови від 07.11.2019 № 235р та від 25.11.2019 № 248р.
За результатами роботи комісії з проведення комплексної перевірки роботи управління естетики та зовнішньої реклами міської ради складений акт від 24.12.2019
Актом перевірки встановлено наявність недоліків та порушень у напрямках роботи Управління, що підлягали комплексній перевірці, зокрема, з питань забезпечення організаційно - контрольної роботи; організації збереження архівних справ; здійснення фінансово - господарської діяльності та використання бюджетних коштів; претензійно - правової роботи та поповнення міського бюджету.
За результатами перевірки відповідачем прийняте розпорядження від 09.07.2020 №324-к, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Надаючи оцінку спірному розпорядженню, суд застосовує наступні правові норми.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06.2001 року № 2493-ІІІ (далі - Закон № 2493-III).
Відповідно до ст. 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Отже позивач є посадовою особою місцевого самоврядування і на неї поширюється дія Закону № 2493-III.
Згідно ст. 7 Закону № 2493-III правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 19 Закону № 2493-III організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2493-III дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Зазначена редакція пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2493-III прийнята у період дії Закону України "Про державну службу" 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Суд відмічає, що 10 грудня 2015 року прийнятий новий Закон України "Про державну службу" № 889-VIII, який є чинним на сьогодні.
Частина 3 ст. 3 Закону № 889-VIII зазначає, що дія цього Закону не поширюється на: … 11) депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.
Відтак на сьогодні на посадових осіб місцевого самоврядування не поширюється дія Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Отже суд застосовує при вирішенні даної справи норми КЗпПУ, чинні на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 - 1 КЗпПУ дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до ст. 148 КЗпПУ дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до ст. 149 КЗпПУ до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Із дослідженого судом акту комплексної перевірки роботи управління естетики та зовнішньої реклами міської ради за період роботи з 01.01.2018 по 01.09.2019р., датованого 24.12.2019р., судом встановлено, що даний акт містить резолюцію відповідача: « ОСОБА_3 . Надати письмові пояснення щодо грубого порушення трудових обов'язків за посадою…».
Матеріали справи також містять пояснення позивача від 19.06.2020р., адресовані відповідачу «Пояснення на резолюцію міського голови накладену на акт комплексної перевірки роботи управління естетики та зовнішньої реклами міської ради від 24.12.2019р.».
Із наведеного слідує, що відповідач дотримався вимог ст. 149 КЗпПУ щодо пропозиції надання пояснення працівником перед застосуванням дисциплінарного стягнення.
Разом із тим, суд вважає, що спірне розпорядження є незаконним, оскільки прийняте поза межами строків притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, що є порушенням ст. 148 КЗпПУ.
Так перевірці підлягав період діяльності управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради з 01.01.2018 по 01.09.2019р.
Тобто саме цей період є періодом вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Датою виявлення дисциплінарного проступку є дата складання акту перевірки - 24.12.2019р.
Дисциплінарне стягнення накладене на позивачку розпорядженням від 09.07.2020р., тобто більше, ніж через 6 місяців із моменту виявлення, і більше, ніж через 9 місяців із моменту вчинення.
Відповідач, заперечуючи проти порушення строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зазначив, що позивач тривалий час перебувала у відпустці та на лікарняному.
Зокрема стверджує, що з реєстру листів тимчасової непрацездатності позивача слідує, що вона перебувала на лікарняному в період:
- 27.12.2019- 06.01.2020
- 08.01.2020- 22.01.2020
- 22.01.2020-27.01.2020
- 28.01.2020-06.02.2020
- 07.02.2020 - 28.02.2020
- 25.02.2020-05.06.2020.
Позивач уникала отримання акта перевірки та повідомляла про свої лікарняні в телефонному режимі.
Також позивач протягом тривалого часу перебувала у відпустці, що підтверджується відповідними розпорядженнями міського голови:
- 23.12.2019 - 24.12.2019 (розпорядження від 10.12.2019 №1308-в)
- 24.02.2020 - 14.03.2020 (розпорядження від 24.02.2020 №107-в)
- 16.03.2020 - 03.04.2020 (розпорядження від 16.03.2020 №183-в)
- 06.04.2020 - 24.04.2020 (розпорядження від 02.04.2020 №247-в)
- 27.04.2020 - 11.05.2020 (розпорядження від 27.04.2020 №343-в)
- 12.05.2020 - 22.05.2020 (розпорядження від 12.05.2020 №377-в)
- 09.06.2020 - 18.06.2020 (розпорядження від 05.06.2020 №479-в).
Із приводу зазначеного, суд відмічає наступне.
Як зазначено вище ст. 148 КЗпПУ регламентує строки застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У даній правовій нормі законодавець чітко розмежував строки притягнення особи до дисциплінарної відповідальності: не пізніше одного місяця із дня виявлення порушення та не пізніше шести місяців із дня вчинення порушення, при чому продовження зазначених строків передбачено лише щодо строку виявлення порушення - без врахування періоду перебування у відпустці та на лікарняному.
Тобто норма про те, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку має імперативний характер і цей строк є вичерпним та не може бути продовженим.
Відтак судом встановлено, що під час оголошення ОСОБА_1 догани розпорядженням від 09.07.2020р. відповідач порушив вимоги ст. 148 КЗпПУ, оскільки дисциплінарне стягнення застосоване через 9 місяців після вчинення працівником дисциплінарного порушення, тобто із порушенням шестимісячного строку.
Суд не бере до уваги доводи відповідача, що позивач уникала отримання акту перевірки та надання пояснень, оскільки за період із дати виявлення дисциплінарного проступку 24.12.2019р. та до дати застосування дисциплінарного стягнення пройшло більше 6 місяців, протягом яких позивач перебувала на робочому місяці та не весь час була у відпусті (яка надавалась самим міським головою) та на лікарняному.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності оскарженого рішення.
За таких обставин, суд задовольняє позов повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича від 09.07.2020 року №324-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Стягнути з на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок) грн.. 80 коп. за рахунок Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 106020000