вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
Номер провадження 2/356/283/20
Справа № 356/541/20
03.11.2020 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродеталь Нова» про припинення трудових відносин,
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродеталь Нова» про припинення трудових відносин.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 8 Закону України «Про судовий збір», подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що майновий стан позивача не дозволяє сплачувати судові витрати, оскільки він отримує лише пенсію та іншого доходу не має, відтак просить звільнити його від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1, 3 статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору має бути долучене до позовної заяви (ч. 3 ст. 177 ЦПК України) та, виходячи зі змісту положень ст. 12 ЦПК України, обґрунтоване доводами та містити докази на підтвердження того, що майновий стан особи, яка звертається з клопотанням, перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а також наявності інших, визначених законодавством підстав.
Так, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, з врахуванням майнового стану позивача, може звільнити від сплати судового збору, а саме: у випадку, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, позивачем при зверненні до суду не надано достатніх належних доказів, які могли б свідчити про такий рівень його майнового стану, який надав би підставу для застосування вказаної правової норми з метою звільнення від сплати судового збору.
Так, з наданих позивачем довідок про доходи Головного управління ПФУ в Київській області від 17.09.2020 № 7578 2151 6265 6518 та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22.09.2020 вбачається, що позивач отримує доходи, зокрема, пенсію за період з січня 2020 по вересень 2020 включно в загальному розмірі 18 500 грн., а також доходи від надання майна в лізинг за 1 квартал 2019 в розмірі 25 512,27 грн. (сума перерахованого податку 4 592,21 грн.), та за 4 квартал 2019 в розмірі 42 487,73 грн. (сума перерахованого податку 7 647,79 грн.).
Разом з тим, долучені відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків надані за запитуваний період з 1 кварталу 2019 по 1 квартал 2020, відтак, не можуть свідчити про незадовільний майновий стан позивача станом на момент звернення до суду.
За таких обставин, суд не вбачає визначених законом підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини у зазначеному вище рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (пункт 59).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в рішенні від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц.
Враховуючи вищевикладене, відмова позивачу у задоволенні необґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відтак, виходячи зі змісту позовних вимог, з врахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач має усунути недоліки позовної заяви, а саме: долучити до позовної заяви документ(и), що підтверджує(ють) сплату позивачем судового збору у відповідному, визначеному за правилами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмірі, а саме 0,4 х 2 102 грн. = 840,80 грн. на р/р № UA888999980313181206000010754 , код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: УК у м.Березань/Березань/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, ЄДРПОУ: 36999805, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродеталь Нова» про припинення трудових відносин - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Капшученко