Справа № 289/918/20
Номер провадження 2/289/575/20
04.11.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
19.06.2020 позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 06.07.2018 перебуває у шлюбі з відповідачем, однак, на даний час шлюб практично припинив існування, спільне господарство не ведеться та разом сторони не проживають з 2019 року, де наразі проживає відповідач позивачу не відомо. Майнових спорів між сторонами немає, спільних дітей сторони не мають. Збереження шлюбу та подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.
Ухвалою від 28.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 04.11.2020 з викликом сторін (а.с.23), копію ухвали направлено сторонам у справі, а відповідачу разом із копією позовної заяви з додатками на 13 арк. (а.с.25), направлена судом кореспонденція отримана останнім 30.07.2020, що підтверджується роздруківкою Трекінгу із сайту Укрпошти (а.с.26).
Позивач в судове засідання не з'явилася, 03.11.2020 направила електронною поштою заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.26,27).
Відповідач в судове засідання не з'явився, на адресу суду відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання не направляв.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.07.2018 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , після реєстрації шлюбу прізвище і чоловіка, і дружини - « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Як зазначає у позові позивач, сторони шлюбно-сімейні стосунки не підтримують з 2019 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, позивач вважає примирення з відповідачем не можливе.
Зазначені обставини не спростовані відповідачем.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, зазначивши про припинення шлюбних відносин, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхнім дітей, що мають істотне значення.
З наведених положень вбачається, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом достовірно встановлено, що позивач має бажання розірвати шлюбні відносини. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити, шлюб між сторонами підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 115 Сімейного Кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, а згідно положень ч. 2 ст. 114 цього ж Кодексу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Що стосується вимоги позивача щодо зміни прізвища після розірвання шлюбу на дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 ", суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи те, що згідно Свідоцтва про укладення шлюбу від 06.07.2018 серії НОМЕР_1 дошлюбне прізвище позивача " ОСОБА_1 ", суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зміни прізвища на " ОСОБА_1 " не підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. 2, 4, 76-81, 89, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Розірвати шлюб міжОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.07.2018 виконкомом Степненської сільської ради Мар'їнського району Донецької області, актовий запис № 3.
В задоволенні позовних вимог в частині зміни прізвища позивача після розірвання шлюбу на " ОСОБА_1 " - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. С. Сіренко