Справа №263/13083/20
Провадження № 2-о/263/491/2020
30 жовтня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:головуючого судді Соловйова О.Л.,за участю секретаря Кирилюк В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , за змістом якої остання просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав строком на 6 місяців, а саме: заборонити перебувати в місці проживання з ОСОБА_1 ; заборонити наближатися ОСОБА_2 на відстань ближче 500 мертів до місця спільного проживання; заборонити вести листування, телефонні переговори з заявником або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що вона проживає разом з сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного мешкання ОСОБА_2 неодноразово вчиняв у відношенні неї психологічне та фізичне насилля. На звернення до органів поліції з приводу вчинення домашнього насилля у відношенні ОСОБА_2 було винесено терміновий обмежувальний припис. У зв'язку із викладеним вона відчуває страх, та що ситуація з вчиненням відносно неї фізичного та психологічного насильства може повторитись, тому звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Заявник ОСОБА_1 надала заява про розгляд заяви про видачу обмежувального припису без її участі, наполягала на задоволенні заяви.
Заяву аналогічно змісту до суду подав ОСОБА_2 , який не заперечував, щодо ухвалення судом обмежувального припису.
За змістом ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.350-1ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вичиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є її сином, мешкають в будинку АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить заявниці.
За інформацією № НОМЕР_1 від 12.1.2020 наданої відділом превенції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області відносно ОСОБА_2 неодноразово складались адміністративні матеріали за скоєння домашнього насильства. Так, 14.06.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173-2 ч.1 КУпАП, який розглянутий Жовтневий районним судом м.Маріуполя, на ОСОБА_2 покладено стягнення у вигляді 170грн.Протягом 2002 року дві слались аналогічні протоколи, які на даний час перебувають в провадженні суду. (а.с.12)
Отже, суд виходить із наявності встановлених фактів вчинення психологічного та фізичного насильства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , які не заперечуються сторонами, а тому заслуговують на увагу доводи заявниці про те, що її життя та здоров'я під загрозою, систематичні випадки насильницьких дій призвели до постійних побоювань за свою безпеку, неможливості відчувати себе захищеною від повторення протиправних дій кривдника.
Таким чином, проводячи аналіз поданих доказів, на підставі встановлених судом обставин, суд вважає, що наявні очевидні ризики повторного заподіяння домашнього насильства ОСОБА_2 відносно матері ОСОБА_1 , тому, з метою застосування превентивного засобу - методу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява обґрунтована та до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.
Щодо вимог заявника про встановлення обмежувального припису у вигляді заборони ОСОБА_2 наближатись на відстань 500 метрів та перебувати в місці спільного проживання/перебування із ОСОБА_1 , то в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки на думку суду, саме заборони перебування в частині будинку - кімнатах, якими користується ОСОБА_1 , запобігатиме особистому спілкуванню між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із урахуванням не допущення тривалого порушення права ОСОБА_3 на житло.
Зміст ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 та вирішити питання профілактичного обліку кривдника ОСОБА_2 на визначений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст. ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , якому визначити наступне тимчасове обмеження його прав відносно ОСОБА_1 :
1.заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати у місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , саме в частині будинку - у кімнатах, якими вона користується, де знаходяться її особисті речі.
2. заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування, телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_1 через будь - які засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
Встановити строк обмежувального припису в 6 місяців.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Центральний ВП ГУНП у Донецькій області про факти застосування домашнього насильства ОСОБА_2 до матері - ОСОБА_1 , а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, з метою вирішення питання про взяття на профілактичний облік ОСОБА_2 у порядку, передбаченому статтею 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Суддя О.Л. Соловйов