Справа № 442/6861/20
Провадження № 2-а/442/102/2020
про залишення адміністративного позову без руху
04 листопада 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі судді - Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить на підставі ст. 529 МК України, ст.ст. 287, 288 КУпАП, ст. 160 КАС України визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду щодо оскарження постанови Львівської митниці ДФС України в справі про порушення митних правил № 2820/20900/19 від 30.07.2019 та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження даної постанови; визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС України в справі про порушення митних правил № 2820/20900/19 від 30.07.2019.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення.
Частина друга статті 3 Закону України „Про судовий збір” містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 213 КУпАП, згідно з якою справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається КУпАП та іншими законами України (стаття 246 КУпАП).
Отже, відповідно до положень статей 3, 5 Закону України „Про судовий збір” серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором, позивач за подання до суду вказаної позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18.
Таким чином, позивачу необхідно оплатити судовий збір за вимогу про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 420 грн 40 к., який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів - Дрогобицьке УК/м. Дрогобич, рахунок отримувача - UA188999980313161206000013014, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вимогами ч. 3 ст. 529 Митного Кодексу України (далі - МК України) постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені статтею 286 КАС України.
Частиною 2 статті 286 КАС України зокрема передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Такий строк також встановлений статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), якою зокрема передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.03.2009, прийнятого за наслідком розгляду заяви №20347/03 у справі „Плахтєєв та Плахтєєва проти України” зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено „право на суд”, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, тощо.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Про існування таких обставин позивач має повідомити суду.
Відповідно до позовної заяви позивач зазначає про те, що дізнався про існування постанови митного органу лише 20.10.2020, а тому просить поновити строк на оскарження постанови.
Отже, позивач дізнався про порушення його права 20.10.2020, а тому необхідно було звернутися до суду з відповідним позовом в межах десятиденного строку.
Разом з тим, до суду позивач звернувся 02.11.2020, тобто з порушенням встановленого частиною 2 статті 286 КАС України спеціального десятиденного строку у справах цієї категорії.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ст. 123 КАС України).
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 46, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.С. Кучаковський