Справа № 761/30353/20
Провадження № 3/761/7388/2020
19 жовтня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
12 вересня 2020 року було складено ДОП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Клонцак Т.І. протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №337584. З даного протоколу вбачається, що 12 вересня 2020 року о 22 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , в «Хостелі на Львівській», адміністратор ОСОБА_1 здійснювала функціонування хостелу та заселення людей, чим порушила вимоги постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року, п.12, п.п.2.Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 з'явилася в судове засідання, вину не визнала, зазначила на те, що вона не працює в хостелі .
Суддя, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного.
Відповідно достатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зістаттею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящихорганів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративнеправопорушення, є будь-якіфактичнідані, на основіяких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюєнаявністьчивідсутністьадміністративногоправопорушення, винністьданої особи в йоговчиненні та іншіобставини, щомаютьзначення для правильного вирішеннясправи. Ціданівстановлюються протоколом про адміністративнеправопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративноївідповідальності, потерпілих, свідків, висновкомексперта, речовимидоказами, показаннямитехнічнихприладів та технічнихзасобів, щомаютьфункції фото - і кінозйомки, відеозаписучизасобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яківикористовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, щостосуютьсязабезпеченнябезпекидорожньогоруху, протоколом про вилучення речей і документів, а такожіншими документами.
Так, ст.44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як вбачається з поданих матеріалів, єдиними доказами інкримінованогоправопорушення є складений ДОП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Клонцак Т.І. протокол про адміністративне правопорушення. Свідки при цьому не залучалися. Однак, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом і не являється безперечним доказом вини правопорушника.
При цьому, відповідно до положеньст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України судом не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути безперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. У постанові від 29 квітня 2020 року у адміністративній справі № 161/5372/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правові висновки, згідно яких роз'яснив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Отже, суб'єктивна думка спеціаліста, який є зацікавленою особою, за відсутності інших доказів, не може свідчити про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
До протоколу не було додано жодних доказів на спростування пояснень ОСОБА_1 відносно того, що вона не працює в хостелі. Надані на підтвердження вини ОСОБА_1 ксерокопії фотознімків не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази, оскільки відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки щодо місця та часу їх виготовлення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом не встановлено жодного прямого доказу, на підставі якого суд міг би безперечно встановити, що останній вчинивправопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 44-3, 184, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя: