Провадження №2/760/1190/18
Справа №760/10412/17
05 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Усатової І.А.,
за участю секретаря Літвінчук А.В.,
представника позивача Стовби А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА", про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування, -
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Провідна» та з посиланням на ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 625 ЦК України, просив стягнути з останнього на свою користь пеню у розмірі 15 274,24 грн., втрати від інфляції у розмірі 3517,35 грн., 3 % річних у розмірі 1186,00 грн., а всього 19 977,59 грн.
Позов обґрунтований тим, що 24 червня 2015 року близько 13 год. 25 хв. на 340 км.+940 м. автодороги Київ-Чоп в межах с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області сталася ДТП за участю автомобіля марки «Рено Магнум 440, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Пасажиром вказаного автомобіля був ОСОБА_1 та внаслідок вказаної ДТП отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до Рівненської ЦМЛ.
Зазначено, що у зв'язку з тим, що автомобіль «Рено Магнум 440 д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП був застрахований за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової-відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховій компанії ПрАТ «СК ПРОВІДНА» згідно Полісу №АІ/2430945 від 04.11.2014, ОСОБА_1 було подано заяву про виплату страхового відшкодування до страховика (заява від 28.09.2015 № 2300087842).
Позивач вказав, що у провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебувала цивільна справа №570/3459/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. Рішенням суду від 13.05.2016 стягнуто, зокрема, з ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 52 260 грн. 01 коп. матеріальної шкоди, 2 613 грн. моральної шкоди, 300 грн. 00 коп. судового збору.
Проте, страхове відшкодування відповідачем на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 28.09.2015 виплачено не було.
Позивач пояснив, що враховуючи ту обставину, що ним було подано заяву про виплату страхового відшкодування до страховика 28.09.2015, ПрАТ «СК «Провідна» зобов'язане було здійснити дану виплату не пізніше 27 грудня 2015 року, що здійснено не було. Згідно рішення суду виплата страхового відшкодування була здійснена страховиком на користь позивача на загальну суму 54 873, 91 грн. страхового відшкодування - 15 вересня 2016 року.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування, посилаючись на ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 625 ЦК України, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив його задовольнити.
Ухвалою судді від 19.06.2017 позовну заяву залишено без руху.
15.09.2017 на адресу суду від представника позивача надійшла до суду заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 18.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
14.12.2017 від представника ПрАТ «СК «Провідна» надійшли до суду заперечення проти позову, в яких сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав. Представник відповідача вказав, що позивач намагається стягнути з страховика пеню, з відсотки річних та індекс інфляції за прострочення виплати страхового відшкодування за час спору, який розглядався в судовому порядку. Вказав, що виплата страхового відшкодування позивачу була здійснена повністю, що позивачем не заперечується. Пояснено, що згідно ст. 36.1 Закону, (в редакції, яка була чинна на момент укладання Полісу), рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. До того ж, пунктом 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Представник відповідача наголосив на тому, що не дочекавшись закінчення строку (90 днів) для прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з позовними вимогами до страховика, що в силу ст. 36.1. Закону, позбавило права страховика прийняти рішення в добровільному порядку. Оскільки, спір про виплату страхового відшкодування розглядався в цивільній справі №570/3459/15-ц, тому строк для виплати такого відшкодування припинився до набрання рішення у такій справі законної сили, а тому в позивача відсутнє право на відшкодування пені, 3 відсотків річних та нарахованого індексу інфляції. Крім того, представник відповідача посилався на те, що між сторонами виникли деліктні правовідносини, тому дія ч. 2 ст. 625 ЦК України не поширюється на дані правовідносини.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.
Заслухавши представника позивача, до дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 червня 2015 року близько 13 год. 25 хв. на 340 км.+940 м. автодороги Київ-Чоп в межах с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області сталася ДТП за участю автомобіля марки «Рено Магнум 440 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у результаті якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
У зв'язку з тим, що автомобіль «Рено Магнум 440 д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП був застрахований за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховій компанії ПрАТ «СК ПРОВІДНА» згідно Полісу №АІ/2430945 від 04.11.2014, ОСОБА_1 було подано 28.09.2015 заяву № 2300087842 про виплату страхового відшкодування до страховика.
Встановлено, що ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18.11.2015 об'єднано в одне провадження цивільну справу № 570/3459/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та цивільну справу № 570/3567/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, присвоєно № 570/3459/15-ц. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача ПрАТ СК «Провідна».
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 13.05.2016 стягнуто, зокрема, з ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 52 260 грн. 01 коп. матеріальної шкоди, 2 613 грн. моральної шкоди, 300 грн. 00 коп. судового збору.
Звертаючись до суду з позовом до ПрАТ «СК «Провідна», ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем з 27.12.2015 по 15.09.2016 прострочено сплату страхового відшкодування, тому з відповідача на його користь підлягає стягненню пеня у розмірі 15 274,24 грн., втрати від інфляції у розмірі 3517,35 грн., а також 3 % річних у розмірі 1186,00 грн.
Відповідно п. 36.2 до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Представник відповідача заперечував прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.
Як вбачається з відповіді ПрАТ «СК «Провідна» №17-12/15553 від 12.12.2016, 14.09.2016 ПрАТ «СК «Провідна» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 на рахунок ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві у розмірі 54 873,01 грн.
Встановлено, що 15.09.2016 ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 на рахунок ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві у розмірі 54 873,01 грн. на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16.05.2016 по справі №570/3459/15-ц, що також підтверджено стороною позивача.
Оцінивши відносини, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена наявність вини у діях відповідача у прострочені сплачення страхового відшкодування, у зв'язку із чим у задоволенні вимог позивача про стягнення пені слід відмовити.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (в редакції, яка була чинна на момент укладання Полісу), рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового від шкодування регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду до закінчення терміну в 90 днів та звернувся до суду з позовними вимогами до страховика, що за думкою відповідача, в силу ст. 36.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позбавило права страховика прийняти рішення в добровільному порядку.
Так, оскільки спір про виплату страхового відшкодування розглядався в цивільній справі №570/3459/15-ц, строк для виплати такого відшкодування припинився до набрання рішення у даній справі законної сили, а тому у позивача відсутнє право на відшкодування пені, 3 відсотків річних та нарахованого індексу інфляції за вказаний у позові період.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що судом відмовлено в задоволенні позову, підстави для стягнення з відповідача судових витрат в порядку в порядку ст.141 ЦПК України, відсутні.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 549, 625 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І. А. Усатова