Провадження № 2/760/2342/20
В справі № 760/16504/13-ц
09 жовтня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді - Усатової І.А.
при секретарі - Омелько Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним,-
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2019 дану справу перерозподілено та передано в провадження судді Солом'янського районного суду міста Києва Усатовій І.А.
У рамках розгляду справи судом призначено дати судових засідань на 25.07.2019 та 10.10.2019, 09.10.2020.
У судове засідання, призначене на 25 липня 2019 року сторони не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставили, будь-яких клопотань та заяв в цей період до суду не подавали.
У судове засідання, призначене на 10 жовтня 2019 року сторони не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставили, будь-яких клопотань та заяв в цей період до суду не подавали.
У судове засідання, призначене на 09 жовтня 2020 року сторони також не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставили, будь-яких клопотань та заяв в цей період до суду не подавали.
Судові повістки із датою та місцем судового засідання, направлялись сторонам на вказані в позові адреси.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03037 1238172 0 вбачається, що судову повістку про виклик у судове засідання надіслано ОСОБА_2 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, повістка про виклик до суду не була вручена ОСОБА_2 по причині адресат відсутній.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03037 1238165 8 вбачається, що судову повістку про виклик у судове засідання надіслано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, повістка про виклик до суду не була вручена представнику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по причині відсутності реєстрації за вказаною адресою.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03037 1238169 0 вбачається, що судову повістку про виклик у судове засідання надіслано ОСОБА_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, повістка про виклик до суду не була вручена представнику ОСОБА_1 по причині: адресат відсутній.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення сторін про розгляд справи.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та позивачі за зустрічним позовом відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи ініціаторами даного судового провадження, обізнані про розгляд справи, правом участі в судових засіданнях не скористались, не з'являючись до суду та не проявляючи зацікавленості в розгляді справи.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У свою чергу, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
У свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас, неявки сторін у судові засідання спричиняють затягуванню строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У свою чергу, відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме:
- повторна неявка позивача поспіль у судове засідання;
- належне повідомлення позивача про час розгляду справи;
- відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду;
- неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті;
- відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.
Суд враховує, що з точки зору процесуального законодавства суд не зобов'язаний врахувати поважність причин повторної неявки позивача до суду.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 22 травня 2019 року в справі №61-36375св18, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача або його представника, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.
Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Виходячи з цього та викладеного вище, повторної неявки позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом та позивачів за первісним позовом відповідачів за зустрічним позовом в судові засідання, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Суд при цьому виходить з того, що розглянути справу у відсутності сторін суд позбавлений можливості.
Як зазначено вище, між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та про визнання кредитного договору недійсним, який без участі сторін суд не вбачає вирішити за можливе.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного вище суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.49,223, 257 ЦПК України,-
Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: