Іменем України
03 листопада 2020 року
м.Харків
справа № 641/11581/13-ц
провадження №22-ц/818/5113/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “ВЕРУС” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “ВЕРУС” у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року, постановлену під головуванням судді Колодяжної І.М., в місті Харкові, -
У грудні 2019 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “ВЕРУС” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “ВЕРУС” у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 липня 2020 року заяву про визнання виконавчого документа таким , що не підлягає виконанню задоволено. Визнано виконавчий лист по справі №641/11581/13-ц, виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агенство “ВЕРУС” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агенство “ВЕРУС” у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин як помилковість видачі виконавчого листа: боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі. інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України). Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, якщо він пред'явлений стягувачем після закінчення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Проте обставини, з якими заявник пов'язує наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, шо не підлягає виконанню, не є підставою у розумінні ст.432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані про добровільне виконання боржником чи іншою особою судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, Вказує, що рішення суду першої інстанції є чинним і підлягає виконанню.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист пред'явлено до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 658 грн. 09 коп. Стягнуто солідарно з ТОВ “Українське Фінансове Агенство “ВЕРУС” в особі філії ТОВ “Українське Фінансове Агенство “ВЕРУС” у Комінтернівському районі міста Харкова та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” 200 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” витрати по сплаті судового збору у розмірі 308 грн. 58 коп.
На виконання вищевказаного заочного рішення 30 квітня 2014 року було видано виконавчий лист про стягнення боргу та судових витрат, строк пред'явлення його до виконання - один рік.
Відповідно до копії виконавчого листа №641/11581/13-ц виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова від 30.04.2014 року, 29.12.2014 року постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», вказано строк пред'явлення до виконання до 29.12.2015 року .
Згідно з матеріалів виконавчого провадження №51956569 , виконавчий лист по справі №641/11581/13 представником ПАТ «КБ «ПриватБанк» повторно було пред'явлено до виконання до Дзержинського ВДВС ХМУЮ 13 липня 2016 року .
20 липня 2016 року постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків відкрито виконавче провадження №51956569 з примусового виконання виконавчого листа №641/11581/13-ц виданого 30.04.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова .
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.04.2020 року скарга ОСОБА_1 задоволено. Постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області - Новохатського В.В. про відкриття виконавчого провадження № 51956569 від 20.07.2016 року скасовано.
Як на підставу вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилався на те, що стягувачем виконавчий лист № 641/11581/13-ц від 30.04.2014 року був пред'явлений до примусового виконання лише 13.07.2016 року, тобто з пропуском строку на його пред'явлення. Проте не зважаючи на пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків від 20 липня 2016 року було відкрито виконавче провадження №51956569 з примусового виконання виконавчого листа №641/11581/13-ц виданого 30.04.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова. Зазначена постанова, Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.04.2020 року була скасована. У зв'язку з цим вважає, що виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
За змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку:
1) якщо його було видано помилково або;
2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.
Разом з тим, ОСОБА_1 просив визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Проте, з огляду на положення ст.432 ЦПК України визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання цивільно-процесуальним законодавством не передбачено.
Відповідно до ст.433 ЦПК України строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання може бути поновлений, за наявності причин, визнаних судом поважними.
За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини, а саме: пропуск строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки законом передбачено поновлення такого строку.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року -скасувати.
У задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “ВЕРУС” в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське Фінансове Агентство “ВЕРУС” у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: А.В. Котелевець
Н.П. Пилипчук
Повний текст судового рішення виготовлено 04.11.2020 року.