Іменем України
03 листопада 2020 року
м. Харків
справа № 623/1327/16-ц
провадження № 22-ц/818/896/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Золота Нива 1»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі №623/1327/16-ц за позовом Приватного підприємства «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Герцова О.М., в залі суду в місті Ізюмі Харківської області (повний текст судового рішення складено 31 січня 2018 року), -
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року позов Приватного підприємства «Золота Нива 1» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Золота Нива 1" суму збитків, заподіяних позивачу внаслідок знищення посівів соняшника загальною площею 29,8 га на земельній ділянці загальною площею 41,7982 га (кадастровий номер 6322886000:03:000:0276), орендованих Приватним підприємством "Золота Нива-1" на підставі договору оренди землі від 10.12.2009 року, у розмірі понесених Приватним підприємством "Золота Нива-1" прямих витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, проведення сільськогосподарських робіт, а також вартості майбутнього врожаю соняшника у розмірі 839 823,39 грн. В задоволенні позовних вимог в частині ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 2570 грн. - відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь Приватного підприємства "Золота Нива 1" судові витрати, по 6317,95 грн. з кожного.
На вказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року - залишено без змін.
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року.
Під час розгляду вказаної заяви, ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року вжито заходи забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 623/1327/16-ц, виданого 19.09.2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області по виконавчим провадженням ВП № 54769460, № 54769219, № 54768670, № 54768237.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі №623/1327/16-ц. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року.
У березні 2018 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції та просив скасувати ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року та задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року, відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків.
Разом з тим постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У січні 2020 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про доповнення та зміни до апеляційної скарги на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, просив закрити провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутності предмета спору.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Наразі предметом апеляційного розгляду є апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року у справі за позовом Приватного підприємства «Золота Нива 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення збитків.
Колегія суддів не приймає до уваги клопотання апелянта про закриття провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутності предмета спору, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відсутність предмета спору може настати внаслідок дій сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Натомість матеріали справи свідчать про те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року рішення суду, яке просить переглянути відповідач за нововиявленими обставинами, було чинним.
Наразі апелянт просить закрити провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2017 року, якою рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року залишено без змін.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення за обставинами, які були предметом розгляду суду першої інстанції на час ухвалення оскарженого рішення.
Постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, на підставі якої заявник вважає, що відсутній предмет спору, постановлена вже після ухвалення оскарженої ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, тому предмет спору у порядку цивільного судочинства на час прийняття оскарженого судом рішення існував, отже відсутні підстави для задоволення клопотання про закриття провадження у справі відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 не надав до суду клопотання про відмову від своєї заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року у справі №623/1327/16-ц. А підстави для закриття провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за відсутності предмета спору, - відсутні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження підстав для перегляду рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами. На час розгляду справи, обставини, на які посилається ОСОБА_2 , були відомі та досліджувалися судом.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року позов Приватного підприємства «Золота Нива 1» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Золота Нива 1" суму збитків, заподіяних позивачу внаслідок знищення посівів соняшника загальною площею 29,8 га на земельній ділянці загальною площею 41,7982 га (кадастровий номер 6322886000:03:000:0276), орендованих Приватним підприємством "Золота Нива-1" на підставі договору оренди землі від 10.12.2009 року, у розмірі понесених Приватним підприємством "Золота Нива-1" прямих витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, проведення сільськогосподарських робіт, а також вартості майбутнього врожаю соняшника у розмірі 839 823,39 грн. В задоволенні позовних вимог в частині ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 2570 грн. - відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь Приватного підприємства "Золота Нива 1" судові витрати, по 6317,95 грн. з кожного.
Як на підставу вимог заяви про перегляд рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилався на те, що 28 серпня 2017 року йому стало відомо, що ПП «Золота Нива 1» фактично сфальсифікувала данні про реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.12.2009 року. З'ясовано, що на час заявлених претензій ПП «Золота Нива 1» поземельна книга на спірну земельну ділянку не заводилась, бо земельна ділянка не була сформована, а відтак і реєстрації договору оренди від 10.12.2009 року, укладеного ПП «Золота Нива 1» з Ізюмською РДА, не відбувалось. Дані про те, що вказаний договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства, на думку заявника, є істотною обставиною для справи. У зв'язку з чим, ОСОБА_2 просив суд скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами та призначити справу до нового розгляду.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Матеріали справи свідчать про те, що обставини, які ОСОБА_2 вважає нововиявленими, вже були предметом дослідження судами.
Висновків про державну реєстрацію договору оренди землі від 10.12.2009 року дійшли й адміністративні суди трьох інстанцій по справі №820/5989/15 між тими ж сторонами.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 , не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог ст. 423 ЦПК України, та не є підставою для перегляду судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина
Повне судове рішення виготовлено 04.11.2020 року.