Справа № 537/2462/20 Номер провадження 33/814/682/20Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І. І. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.
Категорія
03 листопада 2020 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю. І.,особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, українку, уродженку м. Кременчука, Полтавської області, маючу середню освіту, безробітну, не судиму, паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2020 року,-
Постановою Крюківського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2020 року справу № 537/2462/20 (провадження №3/537/1132/2020) та справу № 537/2464/20 (провадження №3/537/1133/2020) об'єднати в одне провадження та призначено справі №537/2462/20 (провадження №3/537/1132/2020).
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП закрито за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Судове рішення мотивовано тим, що в діях ОСОБА_1 не вбачається прямого умислу на невиконання рішення Кременчуцької міської ради №517 від 01.04.2020, оскільки в судовому засіданні, останньою, були надані послідовні та логічні пояснення і докази, що не викликають сумнів щодо їх достовірності, а саме те що ОСОБА_2 12 липня 2020 року та 14 липня 2020 року у встановлений рішенням Кременчуцької міської ради №517 від 01.04.2020 час не з'явився, та вона не дочекавшись на нього пішли з дитиною гуляти на дитячий майданчик.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 вересня 2020 року та направити справу на новий розгляд.
З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє винесене з допущенням істотних порушень процесуальногоправа.
В обґрунтування наведеного апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав об'єктивної оцінки доказам по справі.
Відзначив, що суд не прийняв до уваги його пояснення з посиланням на висновок огляду дитини, складений відповідним спеціалістом (судмедекспертом) у рамках досудового розслідування відносно матері дитини. Крім того, він звертався до дитячого лікаря, в амбулаторній картці зазначила що тілесні ушкодження на тілі його доньки у результаті ударів.
Заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2020 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1, відповідно до якого остання, у встановлений рішенням Кременчуцької міської ради від 01 квітня 2020 №517 час, а саме: другої неділі місяця (12.07.2020) з 09:00 год. до 18:00 год. не надала можливості ОСОБА_2 спілкуватися з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та складено протокол про адміністративне правопорушення №2, відповідно до якого остання 14.07.2020, тобто у встановлений рішенням Кременчуцької міської ради від 01.04.2020 №517 час, а саме: побачення щовівторка з 17:00 год. до 19:00 год., не надала можливості ОСОБА_2 спілкуватися з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для складання вказаних протоколів про адміністративне правопорушення послугувала заява ОСОБА_2 від 15.07.2020, з якою останній звернувся до Служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що до червня 2020 року ОСОБА_4 забирав дитину і вона також дозволяла йому проводити з нею більше часу, ніж це визначено за розкладом. Проте, іноді ОСОБА_2 не попереджаючи, взагалі не з'являвся у визначений день та час або запізнювався на декілька годин. Вони з донькою чекали вдома на нього та зрозумівши, що він вже не з'явиться вона забирала дитину та йшла з нею гуляти на дитячий майданчик, адже вони також не можуть постійно сидіти з дитиною в будинку та чекати на нього. Тому звинувачення в тому, що вона навмисно ховає від нього дитину є безпідставними. Її мати виходила у визначений для відвідування час до входу будинку та знімала відео на телефон, що ОСОБА_2 дійсно відсутній і не прийшов до дитини. Саме тому, вона не знала, чи прийде ОСОБА_2 до дитини 12 липня 2020 року і знову не дочекавшись на нього пішли з дитиною гуляти. 14 липня 2020 року він приїхав на годину пізніше, минулого тижня та в будні дні він взагалі не з'явився. В червні 2020 року ОСОБА_2 забрав у неї дитину та не віддавав її протягом 20 днів.
Інспектор служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ОСОБА_5 суду пояснила, що вона постійно підтримує зв'язок з обома батьками. На підставі заяви ОСОБА_2 16 липня 2020 року вони викликали ОСОБА_1 до органу опіки та піклування та провели бесіду з цього приводу. Під час бесіди ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 забрав у неї дитину на 20 днів, тому тепер вона боїться давати її батькові. При цьому ОСОБА_1 дійсно зверталась раніше з тим, що батько ОСОБА_2 не повертав їй дитину протягом 20 днів, але органи опіки та піклування діють за територіальністю, тому це питання було передано до органу опіки та піклування Горішньоплавнівської міської ради. ОСОБА_2 постійно звертається до них з заявами про вчинення домашнього насильства відносно дитини. Неодноразово вони приїздили та оглядали місце проживання дитини і жодного разу не підтвердився факт неналежного виконання батьківських обов'язків матері відносно дитини. За результатами огляду було складено відповідний акт. Останній раз вона оглядала місце проживання дитини та саму дитину 02 липня 2020 року, тілесних ушкоджень на дитині не було. Щодо того, що батько запізнюється на зустрічі нічого пояснити не може, оскільки при цих зустрічах представники органу опіки та піклування не присутні і тому не можуть все проконтролювати.
Інспектор служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Діденко Д.В. суду пояснила, що ОСОБА_2 періодично звертається з заявами відносно ОСОБА_1 про те, що остання не дає йому бачитись з дитиною або неналежно виконує батьківські обов'язки. Нею та іншим інспектором органу опіки та піклування перевірялись факти, які вказані в заявах. З приводу домашнього насильства відносно дитини, при огляді місця проживання дитини також оглядалась сама дитина, тілесних ушкоджень на ній не виявлено, за результатами огляду було складено відповідний акт. Останній раз вона разом з іншим інспектором оглядала місце проживання дитини та саму дитину 02 липня 2020 року, на дитині тілесних ушкоджень виявлено не було, дитина була в настрої, легко йшла на контакт з оточуючими.
ОСОБА_2 суду першої інстанції пояснив, що він неодноразово звертався з заявами до органів опіки та піклування, оскільки ОСОБА_1 не дає йому бачитись з донькою. Вже складено близько 10 протоколів за його заявами. 08 червня 2020 року він помітив на дитині тілесні ушкодження, в зв'язку з чим звернувся до поліції за даним фактом. Йому необхідно було надати дитину для огляду та складення висновку експерта щодо цих побоїв, саме тому він не віддавав дитину значний час. За даним фактом внесено відомості в єдиний реєстр досудових розслідувань, оскільки відповідно до висновку експерта дитина побита. ОСОБА_1 зверталась до нього, щоб він повернув дитину, але він пояснив їй, що не зробить цього, оскільки дитина з тілесними ушкодженнями і він має з цим розібратись. З того моменту, як донька повернулась до ОСОБА_1 , вона йому її не показує.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне погодитися з мотивами місцевого суду який прийшов до правильного висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП. Оскільки протоколи про адміністративне правопорушення №1 та №2 від 16 липня 2020 не містить повного викладу суті адміністративного правопорушення, зокрема, протоколи та долучені до них документи не містять будь-яких доказів які б свідчили, що ОСОБА_1 12.07.2020 та 14.07.2020 не надала можливості ОСОБА_2 спілкуватися з донькою та те, що останній у вказані дні дійсно приїжджав за адресою місця проживання ОСОБА_1 , для того щоб поспілкуватися з дочкою.
Також не зазначено, які саме дії вчинила ОСОБА_1 , що перешкоджали ОСОБА_2 спілкуватися з малолітньою дочкою та призвели до невиконання рішення Кременчуцької міської ради №517 від 01.04.2020.
Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в протоколах про адміністративне правопорушення відсутні прізвища та адреси свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколах, а саме те що 12.07.2020 та 14.07.2020 ОСОБА_1 не надала можливості ОСОБА_2 спілкуватися з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, як вірно встановлено, та зазначено судом першої інстанції ОСОБА_2 забрав малолітню дитину у визначений рішенням Кременчуцької міської ради №517 від 01.04.2020 час та не повертав дитину матері протягом 20 днів, що поставило малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у стресову ситуацію. Також, з гідно з показів сторін, ОСОБА_2 , не попереджаючи, взагалі міг не з'явитись у визначений день та час або запізнитись на декілька годин, що призводило до того, що ОСОБА_1 сама відводила її на прогулянку на дитячий майданчик.
Відповідно вимог до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, наведені в сукупності обставини підтверджують мотиви суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КУпАП, оскільки безпосередньо матеріали справи не містять та апелянтом не надано достатніх та належних доказів, які б могли вказати на подію та склад адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта, що не взято до уваги його пояснення з посиланням на висновок огляду дитини, складений відповідним спеціалістом (судмедекспертом) у рамках досудового розслідування відносно матері дитини є безпідставними, оскільки не є предметом судового перегляду, відзначаю, що перегляд справи відбувається лише в частині не виконання ОСОБА_1 вимог рішення Кременчуцької міської ради від 01 квітня 2020 №517. А доводи апеляційної скарги про те, що аргументи та мотиви викладені в оскаржуваній постанові є необ'єктивними і такими, що не відповідають обставинам справи, є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом першої інстанції матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , які були перевірені судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду про відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2020 року не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, та підстави для її задоволення відсутні, в зв'язку з чим, судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Маліченко