Київський апеляційний суд
27 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2020 року клопотання адвоката ОСОБА_9 - захисника підозрюваного ОСОБА_10 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 42019000000001587 задоволено.
Встановлено уповноваженому прокурору Офісу Генерального прокурора, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42019000000001587, строк 3 місяці для завершення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК України, щодо ОСОБА_10 . Вказаний строк постановлено обраховувати з моменту отримання ухвали.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що органом досудового розслідування неодноразово продовжувалися строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 КК України, які перевищують максимально допустимі межі строків досудового розслідування, встановлених ст.219 КПК України.
З огляду на викладене, посилаючись на положення ст.ст.28, 113, 114, 283 КПК України, якими визначено розумні строки як загальну засаду кримінального провадження, яка полягає в тому, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите, а також надано визначення поняття «розумні строки» і передбачено право слідчого судді встановлювати процесуальні строки, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше досудове розслідування щодо ОСОБА_10 без прийняття процесуальних рішень про звернення до суду з обвинувальним актом чи його закриття є порушенням права останнього на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 42019000000001587 відмовити.
Посилаючись на положення п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, якими визначено одну із засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.55 Конституції України, якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті забезпечення права на справедливий суд, а також інші загальні засади кримінального провадження, рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 року № 3-рп, практику Європейського суду з прав людини, граматичне тлумачення ч.3 ст.309 КПК України з наведенням теорії з української мови, прокурор вважає, що вказана ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує, що системний аналіз ч.6 ст.28, ч.1 ст.113, ч.1 ст.114 КПК України в сукупності з іншими положеннями цього кодексу дає підстави вважати, що слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки лише стосовно конкретної слідчої чи процесуальної дії. Звертає увагу і на те, що, взагалі, відсутні підстави та порядок розгляду слідчим суддею клопотань про встановлення процесуальних строків, і кримінальним процесуальним законом не визначено, яке рішення може бути прийнято на наслідками його розгляду по суті.
Також, на переконання прокурора, слідчий суддя не взяв до уваги, що в кримінальному провадженні оголошено розшук ОСОБА_10 , який триває, і що строки досудового розслідування не закінчилися, про що стороні захисту прокурором вищого рівня було надано відповідь на скаргу. Додержання строків досудового розслідування у кримінальному провадженні було перевірено слідчим суддею під час розгляду скарги відповідно до вимог п.91 ч.1 ст.303 КПК України і стороні захисту слідчі судді вже тричі відмовляли в задоволенні аналогічних клопотань.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_9 посилається на офіційне тлумачення положень ч.2 ст.55 Конституції України в рішенні Конституційного Суду України № 19-рп від 14.12.2011 року, в якому зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. Оскільки положення ч.6 ст.28 КПК України дозволяють звертатися до слідчого судді з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, що кореспондується з положеннями ч.ч.1, 2 ст.114 КПК України, у відповідності з якими слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження, захисник стверджує, що слідчий суддя постановив ухвалу, яка передбачена кримінальним процесуальним законом, і згідно з ч.2 ст.309 КПК України окремому апеляційному оскарженню не підлягає. А тому просить відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги; доводи захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які підтримали позицію, висловлену в запереченнях на апеляційну скаргу; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання захисника ОСОБА_9 про встановлення процесуального строку досудового розслідування, постановлена в порядку, визначеному ст.ст.28, 114 КПК України, до вказаного переліку не входить, а тому окремому апеляційному оскарженню не підлягає, що узгоджується з висновком у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.10.2019 року в справі № 757/37346/18-к.
При цьому доводи прокурора про те, що він має право на апеляційне оскарження, адже згідно з п.8 ч.1 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи, є його довільним тлумаченням Основного Закону України, оскільки це право не є необмеженим і може бути реалізоване у порядку та у спосіб, що передбачені законом.
Висновки ж у рішенні Конституційного Суду України від 27.01.2010 року № 3-рп вирвані з основного контексту і стосуються можливості апеляційного оскарження ухвали суду щодо видачі дубліката виконавчого листа згідно положень ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Разом з тим, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути ухвалене на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, на чому наголошено в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 року в справі № 569/17036/18.
Враховуючи те, що до повторного автоматизованого розподілу вказаної судової справи вже призначалося судове засідання і після цього було встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження належить закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України, колегія суддів
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3