справа №377/306/20 головуючий у суді І інстанції: Теремецька Н.Ф.
провадження №22-ц/824/11997/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
03 листопада 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Іванової І.В., Сліпченка О.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 30 червня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.03.2017 року в розмірі 25763,96 гривень, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривні.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що на умовах вказаного договору 16.03.2017 року надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору банк має право щодо встановлення будь якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Пунктами 1.1.3.2.4, 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. Згідно з п. 2.1.1.12.7.2. договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п 2.1.1.12.6 договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно з п. 2.1.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. В редакції Умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно з п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84 % - для картки «Універсальна голд». Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
У порушення ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 20.04.2020 року в загальній сумі 25763,96 гривень, яка складається з наступного: 17186,56 гривень - заборгованість за тілом кредита; в т. ч. 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита; 17186,56 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 1143,76 гривень - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 5730,59 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нараховано комісії; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина); 1203,05 гривень - штраф (процентна ставка).
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 30 червня 2020 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 17186 гривень 56 копійок за кредитним договором № б/н від 16.03.2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подалоапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, і неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а в іншій частині судове рішення залишити без змін. Вказує, розрахунок заборгованості та виписка по рахункам відповідача є належним і допустимим доказом по справі. Зазначає, що відповідач погашав заборгованість до 13.05.2019 року, а отже приєднався до редакції Умов та Правил від 01.03.2019 року, а також послідуючих редакцій Умов, а тому позивач має право на стягнення заборгованості по відсоткам, які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. Звертає увагу суду, на те, що відповідач не спростував жодними належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не надав.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Із виписки по картковому рахунку відповідача, доданого до позовної заяви, вбачається, що відповідач користувалася грошовими коштами у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16 березня 2017 року, але несвоєчасно погашала заборгованість, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 25763,96 гривень. Проте, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 17186,56 гривень.
В цій частині судове рішення не оскаржується сторонами.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, нарахованих штрафів і пені, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщені не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 16 березня 2017 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, а також розмір процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України, який становить 86,4 % та 84 % від простроченої суми заборгованості. Крім того, в позовній заяві представник позивача, обґрунтовуючи розмір процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України, послався на п.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. При цьому п.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з яких доданий до позовної заяви, не містить положень про визначення розміру процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно із ст. 625 ЦК України та умов їх нарахування, а зміст цього пункту регулює дії банку в разі закінчення терміну дії картки, виданої клієнту банку. А тому, позовні вимоги є недоведеними, доказами не підтвердженими, тому задоволенню не підлягають.
Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 24 жовтня 2012 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов 16 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначила свої персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, сімейний стан. Анкета-заява містить застереження про згоду Клієнта з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Клієнт ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайта www.privatbank.ua.
До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 16.03.2017 року по 01.03.2020 року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , довідку про надані ОСОБА_1 кредитні картки.
З довідки про умови кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається наступне: 16.03.2017 року - старт карткового рахунку № НОМЕР_1 ; 16.03.2017 року - встановлення кредитного ліміту 0,00 гривень; 16.03.2017 року - зменшення кредитного ліміту до 0,00 гривень; 13.06.2018 року - збільшення кредитного ліміту до 5000 гривень; 06.07.2018 року - збільшення кредитного ліміту до 10000 гривень; 09.07.2018 року - збільшення кредитного ліміту до 13000 гривень; 16.05.2019 року - зменшення кредитного ліміту до 0,00 гривень.
Відповідно до довідки про надані ОСОБА_1 кредитні картки, остання отримала від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитну карту № НОМЕР_1 , дата відкриття - 16.03.2017 року; термін дії - 08/20.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, що доданий до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором б/н від 16.03.2017 року за період з 16.03.2017 по 20.04.2020 року становить в загальній сумі 25763,96 гривень, яка складається з наступного: 17186,56 гривень - заборгованість за тілом кредита; в т. ч. 0,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредита; 17186,56 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 1143,76 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 5730,59 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нараховано комісії; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина); 1203,05 гривень - штраф (процентна ставка).
Щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмові у задоволенні позовних вимог у цій частині, виходячі з наступного наступного.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановлено, що 01.03.2019 року банком внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг та згідно 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі:- неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або - в разі, якщо клієнт не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу року, встановленого вимогою Банку, та/або - в разі несвоєчасної сплати Клієнтом мінімального обов'язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, /або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. Договору, починаючи з 181-го я з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.6.5. Договору, починаючи з 32-го дня з дня правлення повідомлення банком клієнту,клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до 4.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 86,4% - для картки "Універсальна";84,0% - для картки "Універсальна голд";74,4% - для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.
Встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про назву картки отриманої відповідачем ( «Універсальна», «Універсальна голд» чи «Platinum»).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у стягненні відсотків по 625 ЦК України, оскільки в матералах справи відсутні данні, яку картку отримав відповідач, а умовами договору визначені різні процентні ставки для різних карток, крім того положення ст.625ЦК україни застосовуються до правовідносин у яких закінчилась дія основного договору, а з метералів справи вбачається що картка видана відповідачу діє до серпня 2020року.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею, а також сум штрафів суд апеляційної інстанції доходить наступного.
Відповідно до положень статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Керуючись статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такі висновки викладені у правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пеню не підлягають до задоволення, оскільки недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, не допускається.
За таких обставин, з ОСОБА_1 за період з 16 березня 2017 року по 20 квітня 2020 року (дата визначена АТ КБ «ПриватБанк» у позові) підлягає стягненню наступна заборгованість: 500,00 гривень - штраф (фіксована частина) та 859,33 гривень - штраф (процентна складова)(17186,56 грн. заборгованість по тілу кредиту, що становить ціну позову, 5% від цієї суми становить 859,33 гривень).
Відтак, доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» частково знайшли своє підтвердження у матеріалах цивільної справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не виконала своїх зобов'язань перед позивачем АТ КБ «Приватбанк», що призвело до порушення прав останнього.
Суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із того, що договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по штрафам у розмірі 500, 00 грн. та 5% від ціни позову (859,33 гривень ).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із положень ст.ст. 536, 549, 1048 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити зміну розподілу судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач АТ КБ «ПриватБанк» сплатив судовий збір розмірі 2102,00 гривень (за подання позовної заяви) та 3153,00 гривень (за подання апеляційної скарги на рішення суду), що у сукупному розмірі складає 5255,00 гривень.
Предметом позову АТ КБ «ПриватБанк» є стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом, яка у загальному розмірі складає 25763,96 гривень.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про обгрутнованість стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у загальному розмірі 1359,33 гривень.
За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 277,25 гривні (1359,33* 5255,00 / 25763,96).
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по штрафам у розмірі 500, 00 грн. та 5% від ціни позову не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 30 червня 2020 року в частині відмови у стягненні заборгованості по штрафам у розмірі 500, 00 грн. та 5% від ціни позову скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570; юридична адреса: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д) заборгованості у розмірі 500,00 гривень - штраф (фіксована частина) та 859,33 гривень - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1 ( дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570; юридична адреса: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д) судові витрати у розмірі 277,25 гривні.
В іншій судове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «03» листопада 2020 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
СуддіІ.В. Іванова
О.І. Сліпченко