справа № 761/35081/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Піхур О.В.
провадження № 22-з/824/750/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
02 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача: Олійника В.І.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Журби С.О.,
при секретарі Гоін В.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року позов задоволено частково.
Визначено ОСОБА_2 спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний час спілкування: -щосереди від 19.00 год. до 20.00 год.; - щонеділі від 11.30 год. до 14.30 год.; - І та ІІІ суботи місяця від 11.30 год. до 14.30 год.; - щорічно 07 січня, 12 червня, 31 грудня від 11.00 год. до 14.00 год.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивача з підстав порушення судом норм процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду в частині визначення способу участі у спілкуванні та вихованні і задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі. ОСОБА_2 просив визначити йому наступний спосіб участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері, а саме: - щовівторка та щочетверга від7:00 до 20:00 батько забезпечує відвідування дитиною навчального закладу та додаткових занять (гуртків, секцій); - щорічно 07 січня, 9 травня, 12 червня та 31 грудня від 10:00 год. до 20:00 год., влітку, з метою оздоровлення протягом місяця, а саме від 15 червня до 15 липня.
В апеляційній скарзі відповідачки з підстав порушення судом норм процесуального права ставилося питання про визначення ОСОБА_2 способу участі у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , а саме: - щосереди від19.00 год. до 20.00 год.; - щонеділі від 11.30 год. до 14.30 год.; - І та ІІІ суботи місяця від 11.30 год. до 14.30 год. в присутності матері ОСОБА_1 , а в іншій частині рішення залишити без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволеночастково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності матері: щовівторка та щочетверга від 8.00 до 20.00; перша та третя субота місяця від 10.00 суботи до 20.00 неділі; два тижні відпочинку влітку батька з дитиною за погодженням з матір'ю, зобов'язавши ОСОБА_2 забезпечити денний сон ОСОБА_3 відповідно до її медичних показань.
У решті позовних вимог відмовлено.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву, в якій просила роз'яснити постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, оскільки 23 червня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Бойко М.Д. відкрито примусове виконавче провадження ВП №62397549, яким ОСОБА_1 зобов'язано виконувати рішення суду, а сааме, всупереч бажанню дитини «надавати її батьку» і він по дві доби проводить з нею в гуртожитку.
Вказує, що резолютивна частина рішення трактується старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Бойко М.Д. наступним чином: боржник - ОСОБА_1 , саме у визначений старшим державним виконавцем час на виконання рішення суду повинна дитину передавати батьку у примусовому порядку і незалежно від її бажання та психоемоційного стану. Мати, ОСОБА_1 ергіївна розуміє, що передавати не повинна в буквальному розумінні терміну «передавати», оскільки в першу чергу має думати про її гармонійний розвиток та психологічний стан, аби не завдати непоправної шкоди здоров'ю дитини.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2, 4 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно з п.21 «постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Важливою умовою надання роз'яснення суду є правило, за яким суд не повинен змінювати тексту рішення. Отже, суд не має права під виглядом роз'яснення рішення хоча б частково змінювати його, а відтак, роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
З тексту постанови Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, вбачається, що її зміст є чітким і зрозумілим, однозначним та не допускає подвійного трактування. Також він викладений відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.374 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.271, 368 ЦПК України, колегія суддів,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 03 листопада 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: