Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/7561/2020
м. Київ Справа №757/10616/20-ц
28 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Желепи О.В.
- Олійника В.І.
при секретарі - Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2020 року, про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену під головуванням судді Бусик О.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, виконуючого обов'язки голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання потерпілими, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, виконуючого обов'язки голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання потерпілими, в якому просили:
- направити справу № 757/43244/19-ц на дослідження судді, котрому буде доручено розглядати їхпозов;
- визнати їх, законних дідуся та бабусю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , потерпілою стороною від незаконних дій відповідачів;
- визнати незаконним розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №528 від 06.08.2019 та відмінити його дію на підставі, що відбираючи дитину, діючи свідомо, умисно та зловмисно, завідомо знаючи, що вчиняють, порушили їх права дідуся ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_5 - ОСОБА_2 ;
- визначити склад провини Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Виконуючого обов'язки Голови Печерської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_6 у скоєнні ними кримінальних правопорушень згідно зі статтями Кримінального кодексу України, а саме: 356 «Самоправство», 364 «Зловживання владою або службовим становищем», 365 «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» (щодо участі працівників Печерського поліційного управління м. Києва у незаконному, в порушення наших прав, відібранні ОСОБА_5 ), 366 «Службове підроблення», 367 «Службова недбалість», 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигода службовій особі», 369-2 «Зловживання впливом», і головне, статті 146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»;
- визнати незаконними усі види документів (заяви та ін.), якими гр. ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_7 організували та забезпечили відібрання ОСОБА_5 , оскільки усіма цими документами громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_7 порушили законні права дідуся та бабусі їхзаконної онуки;
- визначити склад вини за письмові і вчинкові дії ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_7 , якими вони організували вчинення відповідачами кримінальних правопорушень згідно зі статтями Кримінального кодексу України, а саме: 356 «Самоправство», 364 «Зловживання владою або службовим становищем», 365 «Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу» (щодо участі працівників Печерського поліційного управління м. Києва у незаконному, в порушення наших прав, відібранні ОСОБА_5 ), 366 «Службове підроблення», 367 «Службова недбалість», 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі», 369-2 «Зловживання впливом», і головне, статті 146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини»;
- відмовити відповідачам у претензіях на судовий розгляд фальшивих компромісних рішень, коли суд, рахуючись з поданням цієї позовної заяви, може запропонувати позивачам визнати незаконне відібрання ОСОБА_5 відповідачами 1 і 2 на користь відповідача 3 «в обмін на часткове відновлення наших законних прав»;
- визнати згідно з цією позовною заявою незаконність «підстав» та «обвинувачень» відповідачів на адресу їх доньки ОСОБА_8 та її чоловіка ОСОБА_9 ;
- забезпечити негайне повернення незаконно відібраної онуки ОСОБА_5 її батькам: нашій доньці ОСОБА_8 та чоловіку - ОСОБА_9 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Печерського районної в місті Києві державної реєстрації, виконуючого обов'язки Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання потерпілими.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу суду, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що ухвала суду є незаконною та несправедливою. Зазначали, що вони звернулися до суду за відновленням їх порушених прав, доповнивши 02.03.2020 року їх позов заявою про уточнення позовних вимог, а відтак суд мав би розглядати позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.03.2020 року. Вказували на те, що суд не викликав їх у судове засідання на 06.03.2020 року, у зв'язку чим протиправно виніс ухвалу без їх участі. Посилалися на те, що оскаржуваною ухвалою відмовлено їм у праві на правосуддя, тоді як їх порушені права мали б бути відновлені судом.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Брицька Анна Миколаївна надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2020 року залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її вимоги щодо задоволенню позовних вимог не ґрунтується на нормах ЦПК України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник ОСОБА_10 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_11 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
В силу частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд зазначив, що окремі положення прохальної частини позову не мають вимоги як такої, інші мають розглядатись в порядку Кримінального процесуального законодавства, а вимога про визнання незаконним розпорядження Печерського районної в місті Києві державної адміністрації № 528 від 06.08.2019 - в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом наведених правових положень суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства, що полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).
При цьому, судом не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, з метою доступу до суду, суд першої інстанції не був позбавлений можливості залишити позовну заяву без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків, зокрема, для уточнення позовних вимог.
Таким чином, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження з підстав, що окремі положення прохальної частини позову не мають вимоги як такої, інші мають розглядатись в порядку Кримінального процесуального законодавства, а вимога про визнання незаконним розпорядження Печерського районної в місті Києві державної адміністрації № 528 від 06.08.2019 - в порядку адміністративного судочинства, судом порушено права заявників на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просить апеляційний суд задовольнити позовні вимоги.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції не розглядав позов по суті, а відмовив у відкритті провадження у справі, а, отже, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити судове рішення по суті позову.
За таких обставин, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року.
Головуючий: Судді: