1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 жовтня 2020 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року,
за участі:
захисника ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059, що розташовані у с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, із встановленням обмежень у вигляді заборони розпорядження та користування шляхом проведення будь-яких будівельних робіт.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подав апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку апеляційного оскарження, зазначає, що 26 серпня 2020 року розглянуто клопотання прокурора без виклику власників майна, копію ухвали ОСОБА_6 отримано 24 вересня 2020 року, а ОСОБА_7 07 жовтня 2020 року, що підтверджується розписками, апеляційні скарги надіслано, відповідно, 29 вересня та 09 жовтня 2020 року, з дотриманням строку на оскарження.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановлену без урахування вимог ст. ст. 98,167 КПК України та без дотримання критеріїв, визначених ст. ст. 170-173 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на законних підставах належать земельні ділянки, що підтверджується відповідними документами.
Вказані земельні ділянки набуті в результаті укладених договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 09 та 10 лютого 2018 року, 27 листопада 2019 року, а не внаслідок безпідставного виділення цих земельних ділянок на сесії Віто-Поштової сільської ради від 14 листопада 2013 року, а відтак вони є добросовісними набувачами.
Матеріали клопотання та ухвала слідчого судді не містить доказів, що арештовані земельні ділянки підпадають під ознаки ст. 98 КПК України.
Як зазначає апелянт, п'ять років у справі безсистемно проводяться слідчі дії, і лише 05 травня 2020 року прокурором призначено комплексну земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо відповідності проектів землеустрою земельних ділянок, виділених на підставі рішення сесії сільради від 14 листопада 2013 року та механізму утворення арештованих земельних ділянок. До цього часу не пред'явлено жодної підозри, у т.ч. власникам земельних ділянок.
Окрім того, Верховний Суд вдруге вказав про законність прийняття рішень сесії сільської ради та законність утворення земельних ділянок у т.ч., які належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Однак, після прийняття постанови Верховного Суду 12 грудня 2018 року прокуратура повторно звернулася із клопотанням про арешт цих земельних ділянок. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 21 квітня 2020 року у справі №369/4685/20 накладено арешт на ці ж земельні ділянки у даному кримінальному провадженні.
Водночас ухвалою суду від 09 червня 2020 у справі №369/6488/20 скасовано арешт майна, з підстав не доведення прокурором обставин та ризиків, на які він посилався.
В судове засідання прокурор не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його завчасно повідомлено у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 , який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, доводи вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, та апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Києво-Святошинським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 25 березня 2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12015110200001103, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що рішеннями 15 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради від 07.08.2008 було надано дозволи на складення проектів землеустрою на земельні ділянки площею по 0,225 га ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
На виконання вказаних рішень зазначені особи розробили проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність, а земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери ( ОСОБА_9 3222481201:01:001:5002, ОСОБА_11 -3222481201:01:001:5004, ОСОБА_10 - 3222481201:01:001:5003, ОСОБА_12 -3222481201:01:001:5005).
Однак, рішеннями 25 сесії 6 скликання Віто-Поштової сільської ради від 03.09.2013 Віто-Поштовою сільською радою відмінено рішення від 07 серпня 2008 року про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд громадянам ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 .
В той же день та на тій же самій сесії 03 вересня 2013 року Віто-Поштова сільська рада прийняла рішення №№37-42 про надання дозволу на складення проектів землеустрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Встановлено, що рішеннями Віто-Поштової сільської ради від 14 листопада 2013 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в АДРЕСА_1 та передано їх у власність ОСОБА_13 (кадастровий номер 3222481201:01:001:5014), ОСОБА_14 (кадастровий номер 3222481201:01:001:5015), ОСОБА_15 (кадастровий номер 3222481201:01:001:5016), ОСОБА_16 (кадастровий номер 3222481201:01:001:5017), ОСОБА_17 (кадастровий номер 3222481201:01:001:5018), ОСОБА_18 (кадастровий номер 3222481201:01:001:5019).
При цьому, до складу депутатського корпусу Віто-Поштової сільської ради 6 скликання входило 20 депутатів, з яких на 26 сесії від 14 листопада 2013 року були присутні 19 депутатів.
Разом із цим, рішенням 26 сесії 6 скликання Віто-Поштової сільської ради від 14 листопада 2013 року за№ 45-51 підписані від імені в.о. сільського голови ОСОБА_19 та завірені печаткою Віто-Поштової сільської ради.
Таким чином, наявні підстави вважати, що вказані земельні ділянки передані у власність підставним особам.
Відповідно до постанови прокурора від 08 травня 2018 року вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5014-3222481201:01:001:5019 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12015110200001103.
Надалі всі вказані земельні ділянки, окрім земельної ділянки з кадастровим номером 3222481201:01:001:5018, яка станом на цей час належить ОСОБА_17 з часу первинної реєстрації на праві власності, неодноразово відчужені та здійснювалося їх перетворення новими власниками.
Станом на 15 квітня 2020 року згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та кадастрової карти в результаті перетворення знаходяться наступні земельні ділянки:
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5080 площею 0, 1499 га за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_20 , дата державної реєстрації - 26.06.2018 року, підстава набуття - витяг з ДЗК, серія та номер: НВ-3211939442018, виданий 23.06.2018 Відділом у Києво - Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5191 площею 0, 12 га за адресою: АДРЕСА_1 - в, власник - ОСОБА_21 , дата державної реєстрації - 28.09.2019 року, підстава набуття - договір купівлі-продажу земельної ділянки №5165 від 28.09.2019, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_22
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5170, площею 0, 0999 га за адресою: АДРЕСА_1 - в, власник - ОСОБА_7 , дата державної реєстрації - 15.01.2020 року, підстава набуття - Заява про об'єднання земельних ділянок №6478 від 27.11.2019, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_22
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5055 площею 0, 0623 га за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_7 , дата державної реєстрації - 09.02.2018 року, підстава набуття - договір купівлі-продажу земельної ділянки №456 від 09.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_23 . На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 70%, загальною площею 103,5 м.кв.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5056 площею 0,0638 га, за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_7 , дата державної реєстрації - 09.02.2018 року, підстава набуття - договір купівлі-продажу земельної ділянки №453 від 09.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_23 . На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 70%, загальною площею 102,5 м.кв.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5057 площею 0,0632 га, за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_6 , дата державної реєстрації - 10.02.2018 року, підстава набуття - договір купівлі-продажу земельної ділянки №324 від 10.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_24 . На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 71%, загальною площею 103,0 м.кв.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5058 площею 0, 0633 га, зазначена в реєстрі адреса - АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_6 , дата державної реєстрації - 10.02.2018 року, підстава набуття - договір купівлі-продажу земельної ділянки №333 від 10.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_24 . На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 72%, загальною площею 102,9 м.кв.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5059 площею 0, 0668 га за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_6 , дата державної реєстрації - 10.02.2018 року, підстава набуття - договір купівлі-продажу земельної ділянки №316 від 10.02.2018, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_24 . На земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 70%, загальною площею 103,0 м.кв.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:0104 площею 0, 15 га, відомості відносно власника, підстави набуття та наявності обмежень і обтяжень в реєстрах відсутні.
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:001:5312 площею 0, 2107 га за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_25 , дата державної реєстрації - 22.12.2017 року, підстава набуття - договір дарування земельної ділянки №3350 від 22.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_26 .
На земельній ділянці розташований житловий будинок загальною площею 144, 9 м.кв. Земельна ділянка утворена шляхом об'єднання зі спірною земельною ділянкою. На ділянку зареєстровано обтяження - заборона відчуження, розпорядження та користування, від 27 лютого 2018 року згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року, провадження №1-кс/369/541/18.
За інформацією Віто-Поштової сільської ради забудова та поділ вказаних земельних ділянок відбувалась в порушення чинному генеральному плану с. Віта-Поштова, оскільки згідно проектних рішень Генерального плану с. Віта - Поштова на даному місці по вул. Івана Франка передбачено розміщення та забудову лише 4 земельних ділянок орієнтовною площею 0, 225 га. Будь-яких рішень про розроблення та/або затвердження детальних планів територій відносно даних земельних ділянок, сільською радою не приймалося.
Враховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5018, 3222481201:01:001:5080, 3222481201:01:001:5191, 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059, 3222481201:01:001:0104, 3222481201:01:001:5312 перетворені з земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5014-3222481201:01:001:5019, є об'єктом протиправних дій, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, постановою прокурора від 15 квітня 2020 року визнані речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2020 року накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5018, 3222481201:01:001:5080, 3222481201:01:001:5191, 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059, 3222481201:01:001:0104, 3222481201:01:001:5312.
05 травня 2020 року постановою прокурора у кримінальному провадженні №12015110200001103 призначено комплексну земельно-технічну, оціночно-земельну та експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено експертам Київського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України.
Так, 04 червня 2020 року до місцевої прокуратури надійшов лист з КНДІСЕ про початок експертного провадження та погодження строку проведення судової експертизи, який у зв'язку зі значним поточним навантаженням експертів становить п'ять місяців. Вказаний строк проведення погоджений прокурором.
Незважаючи на необхідність проведення вказаної експертизи та збереження об'єктів дослідження, якими є земельні ділянки, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_6 та скасовано арешт в частині належних йому земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059.
Крім того, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 червня 2020 року за результатами розгляду клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна вказане клопотання задоволено та частково скасовано арешт в частині належних йому земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5170.
07 липня 2020 року прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 повторно звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059, що розташовані у с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, із встановленням обмежень у вигляді заборони розпорядження та користування шляхом проведення будь-яких будівельних робіт.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року вказане клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно, зокрема, підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Однак зазначених вимог закону слідчим суддею та прокурором, який звернувся із клопотанням про арешт майна, не дотримано.
Так, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 94 КПК України, належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання та не оцінено ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Як вбачається з долучених до апеляційної скарги матеріалів, у червні 2015 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звертались до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, ОСОБА_13 , ОСОБА_27 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, з позовом про визнання недійсним рішення ради, визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання правочину недійсним.
Зокрема, позов стосувався визнання недійсними рішень даної сільської ради від 03 вересня 2013 року про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок та від 14 листопада 2013 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами з 3222481201:01:001:5014 по 3222481201:01:001:5019 включно та передачу їх у власність. Ці ж рішення є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 11 березня 2016 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано і у задоволенні позову ОСОБА_32 було відмовлено.
Судами встановлено законність прийняття рішень сесії сільської ради від 03 вересня 2013 року та від 14 листопада 2013 року (що спростовує дані клопотання прокурора) та подальше утворення нових земельних ділянок, з іншою площею у т.ч. з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059.
Окрім того, як вбачається із долучених до апеляційної скарги матеріалів, до Києво-Святошинського районного суду Київської області звертався керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_27 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 , ГТУ юстиції у Київський області, приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_34 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_28 , Польський u M., ОСОБА_35 , ОСОБА_36 (колишні власники земельних ділянок, належних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок на користь територіальної громади.
Підставами для подачі позову прокурором стало те, що спірні земельні ділянки, які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, набуті фізичними особами на підставі незаконних рішень сільської ради, з порушенням норм статей 116, 122, 149 ЗК України. Він просив визнати незаконними та скасувати рішення Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14 листопада 2013 року №№ 26-45, 26-46, 26-47, 26-49, 26-50, 26-51 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність, тобто ті рішення, які начебто не приймались депутатами даної сільської ради.
Таким чином, прокуратура, що здійснює у даному провадженні процесуальне керівництво вживала цивільно-правові засоби визнати недійсними рішення сільської ради та позбавити права власності добросовісних набувачів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2017 року по справі № 369/2905/17 у задоволенні позову відмовлено повністю, через необґрунтованість позовних вимог.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмолено, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року залишено без задоволення касаційну скаргу Віто-Поштової сільської ради, а рішення апеляційного суду - залишено без змін.
Відтак, Верховним Судом прямо вказано про законність прийняття рішень сесії сільської ради від 14 листопада 2013 року та законність утворення земельних ділянок, які належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на даний час - з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059.
Однак, після прийняття постанови Верховного Суду, прокуратура повторно зверталася із клопотанням про арешти цих земельних ділянок, з аналогічних підстав.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 21 квітня 2020 року у справі №369/4685/20 накладено арешт на ці ж земельні ділянки у даному кримінальному провадженні, однак ухвалою суду від 09 червня 2020 року у справі №369/6488/20 скасовано арешт майна, з підстав не доведення прокурором обставин та ризиків, на які він посилався.
Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування.
На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційні скарги - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року, - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059, що розташовані у с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, із встановленням обмежень у вигляді заборони розпорядження та користування шляхом проведення будь-яких будівельних робіт, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:001:5170, 3222481201:01:001:5055, 3222481201:01:001:5056, 3222481201:01:001:5057, 3222481201:01:001:5058, 3222481201:01:001:5059, що розташовані у с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, із встановленням обмежень у вигляді заборони розпорядження та користування шляхом проведення будь-яких будівельних робіт, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 369/8131/20 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_37
Провадження № 11сс/824/5486/2020 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК