Житомирський апеляційний суд
Справа 295/15439/19
Категорія 29
Додаткова постанова
Іменем України
03 листопада 2020 року
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г. С., Миніч Т.І.
за участю секретаря Ковальської Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі 295/15439/19 за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені за договором, відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) та моральної шкоди,
У жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із даним позовом, мотивуючи його тим, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу друкованої продукції №04/01-01 від 04.01.2019, згідно умов якого, продавець (фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) зобов'язався поставити у власність покупця ( ОСОБА_3 ) друковану продукцію - книгу ОСОБА_3 « ОСОБА_6 . Пост скриптум або Далі буде» - 300 примірників на загальну суму 27 070,00 грн, вказану в специфікації. Відповідно до специфікації, продавець повинен поставити книгу у кількості 300 шт., ціна без ПДВ одного примірника - 102,54 грн, разом - 30 762,00 грн. Даний товар за умовами договору повинен бути переданий до 12.03.2019 включно, але незважаючи на встановлені договором строки ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу замовлену книгу у кількості 300 шт. 05 квітня 2019 року. Позивач стверджував, що за умовами договору продавець зобов'язаний за вимогою покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення передачі (відвантаження) книги. ОСОБА_3 зазначала, що згідно договору, укладеного 04.12.2018 між нею та народним артистом України поетом-піснярем ОСОБА_6 , вона мала можливість отримати кошти в розмірі 100 000,00 грн, за умови, якщо позивач напише книгу, видасть її і доставить ОСОБА_6 , надрукованою у видавництві 31 березня 2019 року, напередодні дня народження поета-пісняря. Оскільки відповідач не дотримався термінів передачі книги, ОСОБА_3 фізично не змогла виконати умови договору із ОСОБА_6 і доставити йому книгу на домовлену дату, тому з вини відповідача було завдано майнових збитків (упущеної вигоди) в розмірі 100 000 грн. Крім того, у зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань, прострочення терміну передачі примірників книги, спотворення обкладинки, а також те, що в результаті дій відповідача позивач змушена була вибачатися перед ОСОБА_6 , вона зазнала сильних душевних хвилювань та страждань. Завдану відповідачем моральну шкоду ОСОБА_3 оцінює у розмірі 20 000,00 грн.
Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 лютого 2020 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню у розмірі 697 грн 83 коп., 100 000 грн майнової шкоди (упущеної вигоди), 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також 1 016 грн 98 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 29.09.2020 апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.02.2020 в частині задоволених вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) та моральної шкоди скасовано та ухвалено цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог. Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20.02.2020 в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судового збору змінено, зменшено розмір судового збору з 1016 грн 98 коп. до 768 грн 40 коп. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2130 грн судових витрат.
05 жовтня 2020 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додатково рішення, у якій просив витрати на правничу допомогу в розмірі 18650 грн 00 коп. стягнути із ОСОБА_3 , на підтвердження понесених витрат, долучив до заяви копію договору про надання правничої допомоги №18/20, копію додатку №1, копію акту виконаних робіт №1-1-18/20, копію довідки №1-1-18/20.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому зазначила, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу. Просила залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без задоволення.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.?
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Під час розгляду справи представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в апеляційній інстанції до закінчення судових дебатів зробив заяву про те, що докази щодо понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат надійшла до апеляційного суду в межах строку визначеного ч.8 ст.141 , ч.1 ст.246 ЦПК України.
Встановлено, що представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_3 18 650 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано договір про надання правової допомоги №18/20 від 30.07.2020, додаток №1 до договору про надання правової допомоги №18/20 від 30.07.2020, акт виконаних робіт №1-1-18/20 від 01.10.2020, довідка №1-1-18/20 про отримання розрахунок за надані послуги.
Із додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №18/20 від 30.07.2020 вартість послуг (тарифи) адвоката складає: ознайомлення з матеріалами справи, виконавчого провадження, тощо - 500,00 грн - 1 год.; складання адвокатських запитів 500,00 грн - 1 сторінка, складання заяв, клопотань, звернень, тощо -500,00 грн - 1 сторінка; складання цивільного позову, апеляційної скарги, касаційного скарги - 700,00 грн - 1 год.; складання письмових пояснень по справі (в т.ч. судових дебатів) - 700,00 грн - 1 год.; представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції - 1000,00 грн - 1 год., але не менше 1000,00 грн за одне засідання; представництво інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції - 2000,00 грн - 1 год., але не менше 2000,00 грн за одне засідання; винагорода (гонорар успіху) - 5% від скасованої суми.
Згідно Акту виконаних робіт №1-1-18/20 від 01.10.2020, ОСОБА_2 були надані наступні послуги:
-Складання апеляційної скарги - 2800,00 грн;
-Складання доповнень до апеляційної скарги - 7000,00 грн;
-Складання клопотання про виклик свідків - 500,00 грн;
-Складання клопотання про долучення доказів - 500,00 грн;
-Участь у судових засіданнях - 2800,00 грн;
-Винагорода 5% від скасованої суми - 5050,00 грн.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання апеляційної скарги, доповнень до апеляційної скарги, складання клопотань про виклик свідків, долучення доказів, участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
Керуючись статтями 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені за договором, відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді