Провадження № 11-кп/803/2540/20 Справа № 197/520/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
за участю:
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_8 , -
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року відмовлено в задоволенні подання ДУ “Широківський виправний центр №75” про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 на підставі ст. 81 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на передчасність звернення із поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого та відсутність підстав для задоволення цього подання. Так, суд взяв до уваги, що станом на 13.07.2020 невідбута частина покарання засудженим становить 01 рік 06 місяці 09 днів. При цьому, ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2019 засудженому невідбуту частину покарання замінено на більш м'яке та на момент розгляду клопотання не минув рік з дати винесення цієї ухвали. Разом з цим, суд врахував, що засуджений неодноразово судимий, звільнявся від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, та злочин, за який він відбуває покарання, вчинив в період іспитового строку. За час відбування покарання характеризується позитивно, має 4 заохочення, стягнень не має, працевлаштований, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, з персоналом установи дотримується правомірних та ввічливих правовідносин, підтримує зв'язок з рідними, 29.11.2019 із засудженим проведено профілактичну бесіду за паління у невстановленому місці. З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання установи.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвали скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання про його умовно-дострокове звільнення.
В обгрунтування своїх вимог засуджений посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду. Так, засуджений вказує, що суд не надав належної оцінки тому, що він відбув 2/3 строку покарання, щиро розкаївся у вчиненному злочині, має заохочення та стягнень не має, став на шлях виправлення та довів своє виправлення, через що адміністрацією установи було направлено до суду подання про його умовно-дострокове звільнення. Засуджений вважає, що суд неправомірно в своєму рішенні послався на наявність у нього попередніх судимостей, оскільки він вже в повній мірі поніс своє покарання за попередні злочини та вони жодного відношення до цього провадження не мають. Разом з цим, вважає, що суд не взяв до уваги тих обставин, що у нього є сім'я, малолітні діти, місце проживання, тому є всі підстави для застосування до нього положень ст. 81 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги засудженого щодо безпідставної відмови у застосуванні до нього умовно-достроково звільнення від відбування покарання, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
В силу ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства видно, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при розгляді подання повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі необхідні матеріали провадження та дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року, яким засуджений за ч. 2 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
17 вересня 2019 ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області засудженому замінено невідбутий строк 2 роки 05 місяців 26 днів покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст. 82 КК України, на обмеження волі, із зарахуванням часу слідування під вартою до виправного центру в порядку, передбаченому ст. 72 КК України.
Відповідно до подання початок строку відбування покарання засудженим 13 лютого 2017 року, кінець строку відбування покарання 22 січня 2022 року, та станом на 29 травня 2020 року він відбув 2/3 частини призначеного покарання.
Згідно характеристики з 14 лютого 2017 року ОСОБА_5 відбував покарання у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав, за час відбування покарання в ДУ «П'ятихатська виправна колонія №122» характеризувався позитивно, мав 3 заохочення, стягнень не мав. З 08 листопада 2019 року ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ “Широківський виправний центр №75”. За період відбуття покарання в установі характеризується позитивно, має 1 заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, стягнень не має, але мав профілактичну бесіду з приводу паління у невстановленому місці, працевлаштований, до праці ставиться сумлінно, режим утримання не порушує, покладені на нього обов'язки та вимоги адміністрації установи виконує в повному обсязі, провину в скоєнному злочині визнав, у вчиненному розкаївся.
Судом першої інстанції при постановленні судового рішення ці обставини взяті до уваги, а також враховано, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення, зокрема, тяжких злочинів та звільнявся від відбування покарання із застосуванням іспитового строку, однак належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин.
Також судом враховано висновок адміністрації державної установи «Широківський виправний центр №75» по факту порушення засудженим режиму утримання через паління у невстановленому місці.
Беручи до уваги встановлені судом відомості, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, та з огляду на суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх відомостей провадження у сукупності, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень, суд першої інстанції з достатньою повнотою дослідив особу засудженого та дійшов до обґрунтованого та вірного висновку, що для досягнення цілей покарання, умовно-дострокове звільнення на цьому етапі відбування покарання засудженим, є недоцільним.
Доводи ОСОБА_5 про ненадання судом належної оцінки його особі, колегія суддів розцінює як безпідставні. Як видно з оскаржуваного рішення, суд оцінив вагомі обставини, які можуть вплинути на рішення про умовно-дострокове звільнення та дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення подання установи виконання покарань.
Колегія суддів звертає увагу й на те, що ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, раніше звільнявся від відбування покарання із застосуванням іспитового строку, однак на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.
Вирішуючи питання обґрунтованості вимог скарги засудженого, колегія суддів виходить й з того, що ОСОБА_5 за весь час відбування покарання має лише 4 заохочення, що у сукупності вказує на недоведення ним свого виправлення у повному обсязі. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що подання установи містить відомості про те, що ОСОБА_5 вимог режиму утримання не завжди дотримувався.
Щодо посилань засудженого на наявність у нього сім'ї, малолітніх дітей, то такі обставини на висновки суду вплинути не можуть.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, за доводами апеляційної скарги, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2020 року про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4