Провадження № 33/803/1340/20 Справа № 206/4013/20 Суддя у 1-й інстанції - Грицаюк Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І.
02 листопада 2020 року м. Дніпро
02 листопада 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі, за участю Войтко М.В., захисника Єрмолаєва Я.І., апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп..
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, водій ОСОБА_1 24 серпня 2020 року о 18:30 год. в Н-14 Одесса - Мелітополь-Новоазовськ, 126км+400 м., керуючи т/з Chery M11, н/з НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з т/з Mercedes-Benz, н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. В наслідок ДТП т/з отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив п.2.3 (б), п.13.1 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд не звернув увагу на докази, які у своїй сукупності обґрунтовують відсутність його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, зокрема, на його пояснення, пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , схему місця ДТП та протокол. При цьому, суд безпідставно вказав, що зазначені докази обґрунтовують саме його вину, без їх аналізу та зазначення їх змісту, чим порушив норми процесуального права, що призвело до винесення незаконної постанови.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Єрмолаєва Я.І. підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що вказаних вимог закону при винесенні постанови судом першої інстанції не дотримано , внаслідок чого постанову суду не можна визнати обгрунтованною.
Суд першої інстанції розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП, допустив однобічність та необ'єктивність, а висновки суду про винність апелянта не відповідають фактичним обставинам справи.
Місцевий суд ухвалюючи рішення про винуватість ОСОБА_1 послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, фото таблицю, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та покази ОСОБА_4 в судовому засіданні.
Однак, оцінку вказаним доказам не дав, а отже належно не з'ясував обставин справи, залишивши поза увагою беззаперечні докази- покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які узгоджуються с показами ОСОБА_1 , не суперечать показам ОСОБА_2 , а саме доводять невинуватість ОСОБА_1 .
Разом з цим, з пояснень ОСОБА_1 убачається, що 24 серпня 2020 року він керував автомобілем Chery M11 н/з НОМЕР_1 , по трасі Одеса - Мелітополь-Новоазовськ, рухався в крайній лівій смузі, раптово для нього, з правої смуги руху, різко перебудувався автомобіль Mercedes-Benz, н/з НОМЕР_2 . ОСОБА_1 застосував заходи екстреного гальмування, проте відбувся удар в передню частину його автомобіля.
З письмових пояснень ОСОБА_2 убачається, що 24 серпня 2020 року він керував автомобілем Mercedes-Benz, н/з НОМЕР_2 , рухаючись по трасі Одеса-Миколаїв, в правій смузі руху, після чого вирішив перебудуватися у ліву смугу руху та отримав удар в задню частину автомобіля від транспортного засобу Chery, що не тільки не суперечить а, навпаки, співпадає з показами ОСОБА_1 .
Із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 слідує, що він рухався по трасі Одеса-Миколаїв на автомобілі Mercedes-Benz W203. По крайній лівій смузі рухався автомобіль Chery M11 н/з НОМЕР_1 , зненацька перед ним перебудувався з крайньої правої смуги руху автомобіль Mercedes-Benz, н/з НОМЕР_2 та відбулося ДТП.
Свідок ОСОБА_4 при апеляційному розгляді підтвердив свої покази,які він надавав у суді першої інстанції та зазначив про те,що він керуючи автомобілем, їхав позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , але у правій смузі, по якій саме рухався автомобіль « Мерседес». Свідок бачив, як автомобіль «Мерседес» з правого смуги виїхав на ліву смугу, не переконавшись в безпеці свого маневру, у зв'язку з чим сталася дорожньо-транспортна пригода.
Вказані показання, як і пояснення учасника ДТП ОСОБА_2 вказують на те, що водій ОСОБА_1 рухався у правій смузі та попереду нього транспортних засобів не було, тоді як водій ОСОБА_2 став виконувати обгін транспортного засобу, що рухався попереду та виїхав на ліву смугу, попереду автомобіля ОСОБА_5 та ОСОБА_5 застосував гальма, але уникнути зіткнення не вдалося.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що у вищезазначених свідків відсутні підстави давати неправдиві пояснення відносно обставин даної дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції у постанові зазначив про врахування пояснень свідків, проте жодної оцінки цим поясненням надано не було, що призвело до помилкового висновку суду про винуватість ОСОБА_1 .
Так, суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, оскільки встановив, що останній керуючи транспортним засобом порушив п. 2.3 “б”, п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Однак, відповідно до п. 2. 3 “б” Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно із п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Проаналізувавши інкриміновані ОСОБА_1 пункти Правил дорожнього руху України, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він рухався по лівій смузі руху, з дотриманням Правил дорожнього руху України, зокрема безпечних дистанції та інтервалу, враховуючи що безпечна дистанція це є відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 рухався у лівій смузі та попереду нього транспортного засобу не було та саме водій автомобіля « Мерседес» з правої смуги раптово виїхав на ліву смугу попереду автомобіля Chery M11, н/з НОМЕР_1 , чим створив аварійну ситуацію.
Таким чином, сукупність доказів у справі, свідчить про те, що дорожньо-транспортна пригода, відбулася через недотримання Правил дорожнього руху України водієм іншого транспортного засобу, тоді як винуватість водія ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом та відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 мав права розраховувати на те, що інші учасники дорожнього руху будуть виконувати Правила.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП спростовується вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Калініч