Провадження № 33/803/1190/20 Справа № 214/4431/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
30 жовтня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Коваленка В.Д., розглянувши апеляційну скаргу захисника Соловей Д.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2020 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судом І інстанції встановлено, що 16 червня 2020 року о 17-34 годині, в Дніпропетровській області, м. Кривий ріг, Саксаганський район, вул.. Волгоградська, е/о 378, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Соловей Д.Г. просить скасувати постанову суду, а провадження стосовно ОСОБА_1 по справі закрити на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП, на підставі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що рішення суду незаконне, оскільки під час розгляду справи не було взято до уваги, що на час прийняття постанови статтею 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в той час коли Кримінальний кодекс України був доповнений ст. 286-1, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апелянт вважає, що відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння було віднесено до кримінальних проступків, а тому ОСОБА_1 неможливо було притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.На його думку, Закон від 17 червня 2020 року під № 720-ІХ, який було опубліковано в газеті “Голос України” 03 липня 2020 року прийнятий з порушенням Конституції України, і повернення старої редакції ст. 130 КупАП не відбулося.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
До початку розгляду справи по суті від адвоката Соловей Д.Г. було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, доводи апеляційної скарги він підтримує в повному обсязі та прохав її задовольнити.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обгрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі.
Суд вірно зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, які місцевий суд безпосередньо дослідив під час розгляду справи, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 412243 від 16 червня 2020 року, про те, що водій ОСОБА_1 о 17-34 годині 16.06.2020 року в Дніпропетровській області, м. Кривий ріг, Саксаганський район, вул.. Волгоградська, е/о 378, керував транспортним засобом ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких кожен зі свідків показав, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку для визначення стану сп'яніння;
- оглянутим відеозаписом правопорушення з бодікамер, встановлено, що ОСОБА_1 16.06.2020 року від проходження медичного обстеження у встановленому законом порядку у відмовилася у присутності двох свідків.
Вказані докази оцінені з точки зору належності, достовірності та достатності.
Посилання апелянта з приводу того, що роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності не є законом та не мають юридичну силу закону, а також те, що на офіційному сайті Верховної Ради України у КУпАП ст. 130 станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення та станом на час розгляду справи у суді першої інстанції викладено у редакції від 01.07.2020 року та передбачає адміністративну відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є хибними, оскільки саме на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідні положення із Закону України № 2617-VII від 22 листопада 2018 року були виключені. Вказаний закон набрав законної сили 03 липня 2020 року.
Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст. 130 КУпАП та в 3х місячний строк з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну,- без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Соловей Д.Г. - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду В.Д. Коваленко