Провадження № 22-ц/803/7453/20 Справа № 194/292/20 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
29 жовтня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
ОСОБА_1 ,
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про захист прав споживача та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 , як фізична особа в своїх інтересах звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про захист прав споживача та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 1-9).
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що в липні 2019 року вона звернулася до Головного управління з питань захисту прав споживачів з питанням невідповідності чинному законодавству форми Договору на надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним між нею (взагалі-то чоловіком) та управителем в особі КП «ТЖКП» від 15 червня 2017 року, на що було винесено припис про зобов'язання КП «ТЖКП» укласти з нею відповідний Договір. В листопаді 2019 року нею отримано від КП «ТЖКП» типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24 жовтня 2019 року з пропозицією укласти договір та повернути підписаним один екземпляр. Оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, про що вона зазначила в листі від 25 листопада 2019 року з проханням надати роз'яснення щодо впровадження однієї ціни на зазначену послугу всіх житлових будинків відповідно до розміщеної на сайті Тернівської міської ради зведеної таблиці вартості послуги з управління багатоквартирним будинком, та щодо включення адміністративної витрати в розрахунку складових тарифу на послугу з управління багатоквартирними будинками підприємством у розмірі від 50% до 90%. КП «ТЖКП» листом від 09 грудня 2019 року № 1873 повідомило, що наданий розрахунок розміру адміністративних витрат, зазначений в кошторисі, який є додатком до договору від 24 жовтня 2019 року, є помилковий та направлено їй новий кошторис. При цьому кінцева вартість тарифу не мінялася. Наступний варіант договору від 31 січня 2020 року знову містив в розрахунку складових тарифу на послугу з управління багатоквартирними будинками адміністративні витрати підприємством у розмірі від 50% до 90%. 23 листопада 2019 року проведено загальні збори співвласників будинку АДРЕСА_1 , за результатами яких прийнято рішення про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уповноваженими особами співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням, затверджено нову форму договору відповідно до Постанови КМУ № 712 від 05 вересня 2018 року та прийнято рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, а саме укладання колективного договору про надання комунальних послуг. 27 листопада 2019 року мешканцям квартир вручені повідомлення про прийняті на зборах рішення. 29 листопада 2019 року Протокол загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 нею було передано на зберігання до Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Тернівської міської ради, як визначено в рішенні виконавчого комітету Тернівської міської ради від 18 травня 2016 року № 106, а 30 листопада 2019 року зазначений договір направлено до КП «ТЖКП» для підписання та повернення одного екземпляру після підписання, де в п. 53 Договору зазначено, що Договір набирає чинності з 01 січня 2020 року та укладається строком на один рік. 04 грудня 2019 року КП «ТЖКП» отримало Протокол загальних зборів, Проект договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 з додатками, але жодної відповіді, протоколу розбіжностей до договору чи підписаного договору не отримано. 20 січня 2020 року до КП «ТЖКП» направлено лист-нагадування. Зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач надіслав їй Типовий договір від 31 січня 2020 року із зазначенням в преамбулі тексту про наявність Протоколу загальних зборів від 23 листопада 2019 року, але без урахування рішення цих зборів по суті. Крім того, зазначений Типовий договір не відповідає «Правилам надання послуг з управління багатоквартирним будинком», затвердженими Постановою КМУ від 05 вересня 2018 року №712. Зазначає, що вона понесла витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Просила суд зобов'язати КП «ТЖКП» укласти договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджений загальними зборами співвласників буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; зобов'язати КП «ТЖКП» виконати рішення, визначені Протоколом загальних зборів співвласників буд. АДРЕСА_1 від 23 листопада 2019 року; зобов'язати КП «ТЖКП» здійснити перерахунок вартості послуг з управління відповідно до умов договору про надання послуги з управління багатоквартирним буд. АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача понесені позивачем витрати.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Судові витрати компенсовано за рахунок держави у порядку встановленому КМУ /а.с. 204-211/.
В апеляційній ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 214-220).
КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" скористалось своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України та подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року без змін (а.с. 233-236).
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції відмовляючи в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 виходив з того, що аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд враховує, що позивач звертається до суду як фізична особа-співвласник багатоквартирного будинку та просить зобов'язати КП «ТЖКП» вчинити певні дії, які стосуються усіх співвласників багатоквартирного будинку, але не довела суду, що вона має право на звернення до суду для захисту інтересів інших осіб, оскільки протоколом зборів співвласників багатоквартирним будинком доручено ОСОБА_1 , лише укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку та обрати форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважити Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг (КП ТЖКП).
Колегія суддів повністю погоджується з такимивисновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Матеріалами справи і судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду як фізична особа-співвласник багатоквартирного будинку.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 04 жовтня 2019 року за вих. № Вих-07.2/1920498 на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь на її звернення від 01 липня 2019 року щодо можливого порушення її прав як споживача при отриманні послуг з управління багатоквартирним будинком та надання житлово-комунальних послуг з боку КП «ТЖКП» з якої вбачається, що винесено припис за результатами позапланової перевірки про зобов'язання КП «ТЖКП» усунути порушення, допущені у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
За вих. № 1212 від 21 жовтня 2019 року КП «ТЖКП» направило на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24 жовтня 2019 року з додатками до нього, з пропозицією підписати його та один примірник повернути КП «ТЖКП», з моменту підписання договору від 24 жовтня 2019 року договір від 15 червня 2017 року втрачає свою силу та вважається розірваним.
ОСОБА_1 на адресу КП «ТЖКП» 25 листопада 2019 року направлено лист з вимогою про надання роз'яснень щодо впровадження однієї ціни на зазначену послугу всіх житлових будинків, щодо яких здійснюється управління, та надання інформації стосовно штатного розпису зазначеної структури комунального підприємства (Управителя) в розрізі витрат на адміністративні послуги та основних працівників зазначеної сфери діяльності, а також осіб, які пройшли професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)» відповідно до Порядку здійснення професійної атестації управителів, затвердженого Постановою КМУ від 28 листопада 2018 року № 1010.
З протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 23 листопада 2019 року вбачається, що більшістю голосів прийнято рішення про обрання уповноваженими особами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; уповноваженій особі ОСОБА_1 укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , форма якого затверджена загальними зборами та який відповідає чинному законодавству; обрати форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважити Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг (КП ТЖКП).
Уповноваженими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 листопада 2019 року направлено для узгодження до КП «ТЖКП» проект договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 30 листопада 2019 року з додатками до нього та протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . При цьому як визнано сторонами зазначений договір не заповнений, не підписаний уповноваженою особою, відсутня дата укладення договору, а також не заповнені додатки. Інший проект договору відповідачу не надавався.
Відповідно до повідомлення Управління ЖКГ та капітального будівництва Тернівської міської ради від 02 грудня 2019 року, протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 23 листопада 2019 року прийнято на зберігання Управлінням ЖКГ та капітального будівництва Тернівської міської ради.
03 грудня 2019 року ОСОБА_1 на адресу КП «ТЖКП» направлено запит на надання інформації щодо план (схеми) прибудинкової території та містобудівну документацію відповідно до яких визначені площі та межі прибудинкових територій за якими проводиться розрахунок послуг з прибирання прибудинкових територій з урахуванням розподілу площі спільної прибудинкової території між житловими будинками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 .
За вих. № 1873 від 09 грудня 2019 року КП «ТЖКП» надало відповіді ОСОБА_1 на її запити від 25 листопада 2019 року та 03 грудня 2019 року.
20 січня 2020 року ОСОБА_1 на адресу КП «ТЖКП» направлено нагадування щодо повернення підписаного та затвердженого печаткою договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 30 листопада 2019 року, за яким на протязі більш як 30 днів з моменту отримання його КП «ТЖКП» не було надано будь-яких зауважень та пропозицій, а тому вважається погодженим.
За вих. № 171 від 31 січня 2020 року КП «ТЖКП» на адресу ОСОБА_1 направлено типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 31 січня 2020 року з додатками до нього, з пропозицією підписати його та один примірник повернути КП «ТЖКП», з моменту підписання договору від 31 січня 2020 року договір від 15 червня 2017 року втрачає свою силу та вважається розірваним.
За вих. № 217 від 07 лютого 2020 року КП «ТЖКП» на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про те, що КП «ТЖКП», як управитель багатоквартирного будинку не погоджується з рішенням зборів щодо визначення управителя уповноваженою особою на укладення колективного договору та пропонує обрати іншу уповноважену особу на укладання договорів на комунальні послуги з КП «ТЖКП», як виконавцем комунальних послуг в м. Тернівка, оскільки управителя на збори запрошено не було, чим співвласники багатоквартирного будинку позбавили його можливості висловити думку з питання укладання даної моделі договору. У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не визначаться з уповноваженою особою на укладання колективного договору, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником буде укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: співвласник багатоквартирного будинку; управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу; інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається до суду як фізична особа-співвласник багатоквартирного будинку, про що вона також зазначає у поясненні на відзив та в апеляційній скарзі, натомість її позовні вимоги стосуються не її особисто, а інтересів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
В протоколі загальних зборів не зазначено, що ОСОБА_1 делеговано право звертатися до суду в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а лише доручено укласти договір з Управителем на послугу з управління багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , форма якого затверджена загальними зборами та який відповідає чинному законодавству; обрати форму договірних відносин на надання комунальних послуг (тепло-, водопостачання та водовідведення) співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - договір з колективним споживачем і уповноважити Управителя на його укладення з надавачем комунальних послуг (КП ТЖКП).
Таким чином, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на підтвердження права на звернення до суду для захисту інтересів інших осіб, а саме співвласників багатоквартирного будинку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що ОСОБА_1 не довела належними доказами її право на звернення до суду для захисту інтересів інших осіб, а саме співвласників багатоквартирного будинку, тобто є неналежним позивачем, а тому у задоволенні її позовних вимог слід відмовити, і колегія суддів з вказаним висновком суду погоджується.
Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.
Колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції, яким надана оцінки, а тому додатковому правовому аналізу не підлягають.
Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О. Макаров