Провадження № 22-ц/803/7991/20 Справа № 212/3401/20 Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
04 листопада 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони справи :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Толстих Анни Борисівни на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року, ухваленого суддею Борис О.Н. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 22 червня 2020 року,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 02.12.2011 року ОСОБА_1 працював підземним кріпильником на підприємстві відповідача.Під час виконання ним трудових обов'язків на 16 січня 2015 року з ним стався нещасний випадок внаслідок якого він отримав тілесні ушкодження у вигляді травми правої та лівої кистей. Висновком МСЕК позивачу встановлено 20 % втрати професійної працездатності за наслідками трудового каліцтва. При повторному переоглядв відсоток втрати працездатності не змінився. Внаслідок нещасного випадку позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв'язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у побуті у зв'язку із фізичним станом викликаним наслідками трудового каліцтва. Тому, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 94460,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 35 000 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб, а також на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача ОСОБА_1 - Толстих А.Б. , подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача та просить збільшити її до суми заявленої в позові, оскільки вважає його заниженим, таким що не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості та справедливості. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано характер отриманого позивачем трудового каліцтва, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача.
Відзив на апеляційні скарги не надходив.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді- доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02 грудня 2011року по 18 квітня 2016 року працював підземним кріпильником шахти «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» , з18.04.2016 року по 17.10.2018 року гірником очисного вибою шахти «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» . 17 жовтня 2018 року позивача було звільнено з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. (а.с. 25-28).
Актом про розслідування нещасного випадку, що стався 16 січня 2015 року о 12.45 год. з кріпильником ш. «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 , дістав тяжку травму правої та лівої кистей. Травмування сталось у зв'язку із обваленням та обрушенням породи, ґрунту тощо. Комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є кріпильник дільниці № 5 ш. «Ювілейна» ОСОБА_1 , який не забезпечив особисту безпеку, чим порушив ст.. 14 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.18.3 «Інструкції з охорони праці № 24 для кріпильника», п 6.7 «Організації робіт на випуск, доставку і проведення вибухових робіт на вторинне подрібнення та ліквідацію заторів руди в дучках, рудо перепусках та люках АШЛ в блоці 46-52 покладу «Гніздо» гор. 1260 м.» затвердженої головним інженером шахти «Ювілейна» від 07.10.2014 року (а.с.9-15)
Відповідно до Акту № 1 22 січня 2015 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який стався 16 січня 2015 року о 12.45 год. з кріпильником ш. «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 причиною настання нещасного випадку є невиконання вимог інструкції з охорони праці та особиста необережність потерпілого (а.с. 16-20)
Відповідно до довідки МСЕК від 04.07.2018 позивачу повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву з переоглядом 01 червня 2021 року та без встановлення групи інвалідності. ( а.с. 22).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги та наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди відповідачем, через отримане трудове каліцтво та втрату працездатності.
Колегія суддів погоджується із висновком суду, щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду спричинену втратою здоров'я на виробництві, вважає його законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 173 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як видно з акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 22 січня 2015 року із позивачем, особами, дія або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є: кріпильник дільниці № 5 ш. «Ювілейна» ОСОБА_1 , який не забезпечив особисту безпеку, чим порушив ст.. 14 ЗУ «Про охорону праці», п. 1.18.3 «Інструкції з охорони праці № 24 для кріпильника», п 6.7 «Організації робіт на випуск, доставку і проведення вибухових робіт на вторинне подрібнення та ліквідацію заторів руди в дучках, рудо перепусках та люках АШЛ в блоці 46-52 покладу «Гніздо» гор. 1260 м.» затвердженої головним інженером шахти «Ювілейна» від 07.10.2014 року (а.с. 20).
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, трудове каліцтво позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло також й з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника безпечних умов праці.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди, є дещо заниженим, визначений без повного урахування роз'яснень, наведених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до яких, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин, у зв'язку із чим доводи позивача, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.
Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер отриманої травми, роботу його на підприємстві відповідача, відсоток втрати професійної працездатності вперше 20%, характер отриманих позивачем ушкоджень пов'язані з ними фізичні і моральні страждання, інтенсивність і тривалість цих страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, та неможливість повного відновлення попереднього стану, вважає що визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди слід змінити та збільшити з 35000 грн. до 60000 грн., що відповідно положення п.п.1,3 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду та частково задоволення доводів апеляційної скарги представника позивача.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п. 1,3 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Толстих Анни Борисівни, задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 збільшивши його з 35000 грн. до 60000 грн. без утримання податків та обов'язкових платежів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2020 року.
Головуючий:
Судді: