Провадження № 11-кп/803/3099/20 Справа № 205/2342/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2020 року щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
про задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6
За ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2020 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою довів своє виправлення, оскільки відбув більше 1/2 строку покарання, за весь період відбування покарання мав 5 (п'ять) дисциплінарних заохочень, та жодного дисциплінарного стягнення. Крім того, з характеристики на засудженого слідує, що ОСОБА_6 дотримувався правомірних та ввічливих стосунків з персоналом виправної установи, виконував окремі доручення, брав участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, періодично відвідував її заняття, робив для себе належні висновки, провину у скоєних злочинах визнає повністю, а також підтримує стійкі соціальні зв'язки зі своєю родиною шляхом листування і особистих побачень, отримує посилки.
В апеляційній скарзі
- прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .
В обґрунтування вказує, що наявність 5 (п'яти) заохочень не дають підстав стверджувати, що в поведінці засудженого відбулись позитивні зміни і він довів своє виправлення. Вказує, що до ОСОБА_6 вже застосовувалось умовно-дострокове звільнення, після чого він вчинив нові злочини.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, засудженого, який заперечував проти апеляції прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
В роз'ясненнях наданих у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
За приписами ч. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності.
За наявними в матеріалах справи даними про особу засудженого ОСОБА_6 встановлено, що останній відбуває покарання за вироком Довгинцевського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року за ч. 2 ст. 345, ст. 71 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 05 жовтня 2017 року, кінець строку 05 квітня 2021 року.
Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_6 , останній в установах виконання покарань знаходиться з 09 жовтня 2017 року. За час перебування в Криворізькій установі виконання покарань (№3), характеризувався посередньо, дисциплінарних стягнень не мав, заохочення не застосовувались. До Дніпровської колонії № 89 прибув 17 жовтня 2017 року, до праці ставиться сумлінно, за що отримав п'ять заохочень, на загальних засадах працевлаштований старшим днювальним відділення СПС. Режим відбування покарання не порушує, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, стягнень не має.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в повній мірі і належним чином не обґрунтував і не навів мотиви такого свого рішення, обмежившись переліком характеризуючих ознак поведінки засудженого.
Суд першої інстанції не з'ясував і не взяв до уваги наявність усіх вказаних вище в законі підстав і умов в їх сукупності, а саме того, що під час перебування в Криворізькій установі виконання покарань (№3), засуджений ОСОБА_6 характеризувався посередньо, заохочень не мав, раніше вже звільнявся умовно-достроково, після чого вчинив новий злочин, що свідчить про схильність останнього до некерованої поведінки.
Не врахування цих обставин призвело до передчасних висновків про доведення засудженим свого виправлення, а тому такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування такого судового рішення.
Колегія суддів зважає на те, що саме по собі відбуття більше половини строку покарання та посилання на позитивну характеристику, без врахування поведінки засудженого за весь період відбуття покарання, не можуть слугувати підставою для застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення.
Звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а тому усі дані про особу засудженого розглядаються за весь період його відбування покарання і у сукупності між собою. Дотримання засудженим порядку і умов відбування покарання в установі є його обов'язком, і не може дана обставина слугувати окремою підставою для висновку про доведеність засудженим свого виправлення.
Таким чином, за встановлених обставин, не можна зробити висновок, що в поведінці засудженого ОСОБА_6 за весь період його відбуття покарання сталися позитивні зміни, які свідчать про їх сталість і незворотність, що в свою чергу не є достатніми підставами для ствердження, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь період відбування покарання довів своє виправлення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність переконливих доказів, які б в своїй сукупності свідчили про доведеність виправлення засудженого та відсутність передбачених законом підстав для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а тому, вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу суду скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, відмовити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2020 року, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , - скасувати і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4