Провадження № 33/803/1250/20 Справа № 185/5738/20 Суддя у 1-й інстанції - Косюк А. П. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
03 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ВСП «ШУ Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 14.08.2020 року о 05 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Aveo з державним номерним знаком НОМЕР_1 , по вул. Промислова, буд. 7 в м. Павлограді Дніпропетровської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення є незаконним і необґрунтованим, прийнятим без будь-якої перевірки обставин події, грубим позбавленням його права на захист , права надати докази своєї невинуватості, грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не з'ясував всі обставини справи та не дослідив в повному обсязі і не надав належної оцінки наявним доказам, підійшов формально до вивчення обставин справи та прийняв рішення у його відсутність, незважаючи на наявність заяви про перенос судового засідання у зв'язку з хворобою та його бажанням прийняти участь у судовому засіданні для надання пояснень та доказів.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 515306 від 14.08.2020 року, актом огляду на стан сп'яніння, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та свідків, рапортом працівника поліції.
Сукупність вищевказаних доказів та пояснення свідків, засвідчують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив факт відмови від проходження медичного огляду.
Таким чином, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідків та працівника патрульної поліції повністю узгоджуються між собою та сумнівів в апеляційному суді не викликають.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Доводи апелянта про те, що суд позбавив його права на захист, оскільки розглянув справу за його відсутності, апеляційним судом не приймаються, оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки ОСОБА_1 станом на 18.08.2020 року не надав підтверджувальних документів поважності пропуску участі в судовому засіданні то справу можливо було розглянути за його відсутності. На думку апеляційного суду, ОСОБА_1 скористався своїм правом на власний розсуд.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на її ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.5 ПДР України та його дії містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун