Провадження № 11-кп/803/3067/20 Справа № 203/3674/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 жовтня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акта щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ФОП “ ОСОБА_8 ”, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12017040030001665,
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
встановила:
Вказаною ухвалою обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 - повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України.
Так, згідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Проведення підготовчого судового засідання можливе лише з дотриманням вимог ст.ст. 314-315 КПК України та за участю потерпілого.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в підготовче судове засідання не з'явилися.
Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації № 203/3674/17/500/2020 від 20.01.2020 року, потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 здійснили перетинання державного кордону України. ДО теперішнього часу в'їзд на територію України вказаними особами здійснено не було.
На даний час судом вичерпано всі можливі засоби щодо забезпечення явки до суду потерпілих. Прокурором явка вказаних осіб до судового засідання не забезпечена.
Враховуючи, що тривалий час явка потерпілих або їх представників прокурором у судові засідання не забезпечена, повідомити належним чином вказаних осіб про розгляд справи не надається можливим, оскільки в обвинувальному акті зазначені адреси мешкання потерпілих під час їх навчання у м. Дніпро, а не фактичне місце мешкання, призначення та розгляд справи за відсутності потерпілих є істотним порушенням їх процесуальних прав, передбачених ст. 56 КПК України, суд прийшов до висновку про повернення обвинувального акта для приведення його у відповідність до вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, вказаний обвинувальний акт повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314, 315 КПК України.
Посилається на те, що судом першої інстанції не реалізовано всіх заходів для забезпечення присутності потерпілих в підготовчому засіданні.
Так потерпілі виїхали за межі України до Іраку та на теперішній час не повертались до України, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації від 20.01.2020 року.
Вважає, що місце знаходження потерпілих можливо встановити за допомогою посольства України в Республіці Ірак, тобто за допомогою, міжнародної допомоги в проведенні відео конференції з потерпілими або процесуальної дії, як допит потерпілих.
Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Обвинувачений ОСОБА_7 , який перебуває в ДУ “Криворізька установа виконання покарань (№3) відмовився від участі у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засідання.
Інші учасники судового розгляду про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, до суду апеляційної інстанції не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи думку прокурора, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності не з'явившихся осіб, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
В судових дебатах прокурор підтримав таку ж позицію.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.
У підготовчому судовому засіданні, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Інших підстав для повернення обвинувального акту, а саме щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, чинним процесуальним законом не передбачено.
Повертаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040030001665 від 11.06.2017 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КПК України, суд першої інстанції послався на те, що в обвинувальному акті не зазначено фактичного місця проживання потерпілих, що позбавляє суд можливості забезпечити їх явку в судове засідання.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Як вбачається з обвинувального акту, в ньому зазначено місце проживання кожного з потерпілих, на момент затвердження обвинувального акта.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта щодо ОСОБА_7 п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Тому, доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно матеріалів провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 надійшов до суду першої інстанції 06.10.2017 року.
01 березня 2018 року потерпілий ОСОБА_11 подав до суду клопотання про розгляд підготовчого судового засідання без його присутності, в зв'язку з перебуванням за межами України, та за участю його представника - адвоката ОСОБА_12 , з яким укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 45, 83).
Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації, потерпілий ОСОБА_10 перетнув державний кордон України на виїзд - 15.03.2018 року, а потерпілий ОСОБА_11 - 31.08.2017 року.
Інформація про в'їзд вказаних осіб до України - відсутня.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є здійснення судового провадження за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
На думку колегії суддів, у суду першої інстанції були всі підстави вважати, що потерпілі повідомлені про проведення судового засідання.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому правові підстави для його повернення прокуророві відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у суду першої інстанції були відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, у зв'язку з чим його апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала про повернення обвинувального акта прокуророві - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_7 - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4