Справа № 761/31998/20
Провадження № 1-кс/761/19802/2020
02 листопада 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -
08 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України; зобов'язати слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 діяти в порядку визначеному абз. 2 ч. 2 ст. 55 КПК України та вручити йому пам'ятку про процесуальні права й обов'язки потерпілого. Також, просив поновити строк звернення до суду з даною скаргою, оскільки оскаржувана постанова від 31 серпня 2020 року була отримана ним 06 жовтня 2020 року.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених.
Слідчий першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилась та не повідомила суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши позицію скаржника ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
У судовому засіданні встановлено, що Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
20 липня 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зобов'язано компетентних посадових осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 22 червня 2020 року № 844/1.
Постановою слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року було відмовлено ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Так, відмовляючи ОСОБА_3 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543 від 18 серпня 2020 року, слідчий виходив з того, що заява про злочин подана особою, якій не завдано моральну, фізичну або майнову шкоду.
Разом із цим, на переконання слідчого судді, оскаржувана постанова слідчого є необґрунтованою, не узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону України, які регулюють правовий статус потерпілого у кримінальному провадженні та визначають, з якого часу особа набуває права й обов'язки потерпілого, а також не містить жодного посилання на конкретні обставини, що послугували достатньою підставою для висновку про недоведеність факту заподіяння ОСОБА_3 моральної/матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000001543 від 18 серпня 2020 року. Аналогічна позиція викладена й у рішеннях Європейського суду з прав людини, винесених у справах «Шевченко проти України» (заява № 32478/02) та «Трубніков проти Росії» (скарга № 49790/99), практика якого згідно зі ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, зокрема виключення заявника з провадження шляхом ненадання йому статусу жертви суперечить звичайній практиці відповідно до національного законодавства та є неприйнятним, оскільки таким чином він позбавляється можливості приймати участь у ході розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити скаргу ОСОБА_3 , скасувати постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та зобов'язати слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 чи іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 22 червня 2020 року про залучення до кримінального провадження № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, як потерпілого та винести за наслідками її розгляду вмотивовану постанову з урахуванням положень частини 1 та 2 статті 55 КПК України.
Водночас, виходячи з того, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, слідчий суддя не знаходить достатніх правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 в частині зобов'язання слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 діяти в порядку визначеному абз. 2 ч. 2 ст. 55 КПК України та вручити йому пам'ятку про процесуальні права й обов'язки потерпілого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 40, 55, 110, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду зі скаргою на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, як такий, що пропущений з поважних причин.
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 серпня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Зобов'язати слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 чи іншого слідчого, який входить до складу слідчої групи, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 22 червня 2020 року про залучення до кримінального провадження № 42020000000001543, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, як потерпілого та винести за наслідками її розгляду вмотивовану постанову з урахуванням положень частини 1 та 2 статті 55 КПК України.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1