Справа № 761/16332/20
Провадження №1-кп/761/2426/2020
іменем України
16 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження № 620191000000000324 від 26 березня 2019 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, українця, громадянина України, непрацевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону № 586-VI від 24 вересня 2008 року),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_6 перебуваючи на чергуванні 29 березня 2019 року о 05 годині 10 хвилин, керував службовим автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , який перебував в технічно справному стані, та рухаючись проїзною частиною вул. Юрія Іллєнка в м. Києві по напрямку від вул. Олени Теліги до вул. Сім'ї Хохлових.
При цьому, діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча міг і повинен був їх передбачити, розуміючи, що в порушення вимог пункту 2.9 (б) Правил дорожнього руху України керує транспортним засобом в стані стомлення, що вже створює потенційну загрозу безпеці дорожнього руху, ОСОБА_3 всупереч вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України не вибрав безпечну швидкість керованого автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також всупереч вимогам пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху України проявив неуважність та не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч та наїзд службовим автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , на електроопору, яка розміщена навпроти автозаправної станції «МОТТО» по вул. Юрія Іллєнка, 50 в м. Києві.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю Toyota Prius, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини з розвитком правобічного пневмотораксу, а також закритого перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Таким чином, у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, перебувають порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3 (б), 2.9 (б) та 12.1 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 286 КК України.
Допитаний у судовому засіданніОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінальне правопорушення. Також, зазначив, що він на даний час у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому та просив суд не призначати суворе покарання.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним поза розумним сумнівом, воно ніким не оспорюється.
У зв'язку з викладеним вище, судом достовірно встановлено, що своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого, дані, що характеризують особу обвинуваченого, вік та стан його здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також думку потерпілої, яка просила суд призначити мінімальне покарання за вчинення обвинуваченим кримінально караного діяння.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його молодий вік, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання, з врахуванням положень ст. 5 КК України, у виді штрафу із застосування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Даних, що керування автомобілем, є єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 , суду не надано.
Відповідно до ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію учасі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Оскільки, Законом України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, фактично посилено кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено до 01 липня 2020 року, застосуванню підлягає закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення злочину.
Таке покарання стосовно ОСОБА_6 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у провадженні не заявлено. Арешт на майно обвинуваченого не накладався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не встановлено.
У справі залучено судового експерта, вартість послуг якого по проведенню експертного дослідження склала 4396 гривень 28 копійок, що суд визнає процесуальними витратами у кримінальному провадженні, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.
Доля речових доказів підлягає вирішенню у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону № 586-VI від 24 вересня 2008 року) та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобом на строк 1 (один) рік.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави - 4396 гривень 28 копійок процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта.
Речовий доказ: службовий автомобіль марки Toyota Prius, реєстраційний номер на синьому фоні НОМЕР_1 - залишити у володінні та розпорядженні Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1