Справа №760/22142/20
Провадження 1-кс/760/7114/20
30 жовтня 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 ,
про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12018100090000165, -
До слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12018100090000165.
Як зазначається в клопотанні, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2019 було накладено арешт в рамках кримінального провадження №12018100090000165 на майно ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , а також на 3/8 квартири АДРЕСА_2 .
У клопотанні зазначається, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється майже два роки, однак органом досудового розслідування досі не встановлено чи є в діянні склад злочину, вину ОСОБА_4 не доведено.
Адвокат ОСОБА_3 вказує, що майже рік ОСОБА_4 позбавлена права власності на законно набуте майно.
Також у клопотанні вказується, що, на думку адвоката ОСОБА_3 , строк досудового розслідування кримінального провадження №12018100090000165 закінчився, і воно повинно бути закрито, а арешт, накладений в рамках даного кримінального провадження, скасовано.
На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , та на 3/8 квартири АДРЕСА_2 .
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , не з'явився, подав до слідчого судді клопотання, в якому просив проводити судове засідання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.
До слідчого судді надійшла заява прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_5 , в якій прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12018100090000165 у зв'язку з відсутністю підстав для скасування даного арешту. Прокурор Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_5 просив проводити судове засідання без його участі.
Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, додані до нього копії документів, заяву прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 06.01.2018 СВ Солом'янського УП ГУ НП у м.Києві відкрито кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100090000165.
Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2019 (справа №760/30766/19, провадження №1-кс/760/15245/19) накладено арешт в рамках кримінального провадження №12018100090000165 на майно ОСОБА_4 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , а також на 3/8 квартири АДРЕСА_2 , із тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном.
Під час накладення арешту на вищевказане майно слідчий суддя виходив з наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, кримінально-процесуальне законодавство не вимагає аби докази були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть бути підставою обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти певний вид обмеження, застосувати захід забезпечення кримінального провадження з метою уникнення негативних наслідків.
Так, при вирішенні питання про накладення арешту на майно ОСОБА_4 слідчим суддею було встановлено, що існує наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а також що внаслідок вчинення цього правопорушення потерпілому та цивільному позивачу ОСОБА_6 завдано шкоду у розмірі на загальну суму 4 462 254 грн., останнім також було надано достатньо доказів на обґрунтування встановленого розміру завданої шкоди.
Слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на яке просив накласти арешт цивільний позивач, є предметом кримінального правопорушення, було пред'явлено цивільний позов з визначеним розміром шкоди та позовних вимог, накладення арешту було спрямовано на виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, тому клопотання підлягало задоволенню із накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1726376480000), а також на 3/8 квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1726474180000), із тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном.
Виходячи з вищевказаної ухвали, арешт накладався з метою забезпечення заявленого цивільного позову, відшкодування завданої шкоди, а також виходячи з того, що нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій.
Слідчим суддею також було встановлено існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони відчуження, розпорядження майном може призвести до його втрати, передачі майна. Так, встановлено, що ще до набуття права власності ОСОБА_4 вже розмістила оголошення про продаж садового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_3 на території Гореницької сільської ради, практично все майно, яким заволоділа ОСОБА_4 , нею вже було продано, а квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 також було виставлено на продаж, що підтверджувалося наданими в судовому засіданні скрін-шотами відповідних сторінок в інтернеті, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до чч. 1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Виходячи з п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Як передбачено ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту слідчий суддя дійшов висновку, що адвокатом ОСОБА_3 не доведено, що арешт на майно ОСОБА_4 накладено необґрунтовано, зокрема, не спростовано позицію слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва, що незастосуванння арешту вищевказаного майна, що полягає у позбавленні права на відчуження та розпорядження майном, може привести до його втрати, передачі майна.
Слідчий суддя враховує, що на час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090000165 здійснюється, а тому, в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала, а адвокатом у поданому клопотанні не доведено протилежного.
Слідчий суддя також дійшов висновку, що твердження адвоката, що ОСОБА_4 позбавлена права власності на законно набуте майно не є обґрунтованим, оскільки з урахуванням ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2019, якою було накладено арешт на майно ОСОБА_4 , остання не позбавлена права власності, зокрема права користування квартирою АДРЕСА_1 , а також 3/8 квартири АДРЕСА_2 . Слідчий суддя також враховує, що при розгляді клопотання про накладення арешту було встановлено, що ОСОБА_4 фактично проживає в м. Черкаси.
Слідчий суддя також звертає увагу, що ухвала судді Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2019, постанова Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 04.12.2018, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, виходячи з КПК України, не мають преюдиційного значення під час розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, та керуючись стст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1