Провадження № 2/760/3406/20
Справа № 2609/25248/12
16 жовтня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді -Букіної О.М.,
при секретарі -Кривулько С.В., Ступак М.С.
за участю позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У березні 2010 року позивачі звернувся із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкодита з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, клопотання про збільшення розміру позовних вимог просили суд:
-стягнути із відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди грошову суму в розмірі 26 688,82 грн.;
-стягнути із відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 5 000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що у грудні 2007 року відповідачами було здійснено самовільну заміну старої дверної коробки вхідних дверей в квартиру на нову. Заміна відбулася в коридорі загального користування. Під час заміни дверей відповідачі здійсними пошкодження, привівши в непридатний стан, радіопроводку та електропровід дзвінка до квартири позивачів, що були прокладені, як відповідні комунікації. Дана ситуація спричиняє позивачам не лише матеріальну, а й моральну шкоду.
Зазначають, що згідно припису Комунального підприємства житлового господарства Солом'янського району м. Києва ДЕЖ 901 від 12.12.2007 відповідачам було запропоновано терміново відновити пошкодженні комунікації.
Згідно припису Комунального підприємства житлового господарства Солом'янського району м. Києва ДЕЖ 901 від 16.01.2008 відповідачам було запропоновано відновити електропровід до дзвоника кв. НОМЕР_1 , тобто позивачів.
Постановою № 556 від 26.06.2008 про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_5 за допущене порушення правил користування жилим будинками, а саме: у своїй квартирі, при заміні існуючої дверної коробки було пошкоджено системи електрозабезпечення, радіотрансляції, телефонізації в кв. НОМЕР_1, було збільшено нішу в стіні коридору, був притягнений до адміністративної відповідальності.
Вказують, що факт заподіяння матеріальної шкоди саме відповідачами підтверджується рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.02.2014 за позовам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та Висновками експертів КНДІСЕ.
Розмір матеріальної (майнової) шкоди, завданої відповідачами, становить у загальному розмірі - 16 684,82 грн. і складається з наступних реальних збитків, які позивачі зробили та/чи змушені будуть зробити для відновлення свого порушеного права: вартість ремонтних робіт - 11 299,22 грн., витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи - 5 385,60 грн. (Т.3, а/с 32), 10 000 грн. (піднайом житла).
Зазначають, що відповідачі своїми неправомірними діями завдали також позивачам моральної шкоди, яка виявилася у переживаннях з приводу пошкодження майна, оскільки протягом 9 років вони не можуть користуватися дзвінком до квартири та слухати радіо, сплачуючи щомісячно абонентну плату, що в свою чергу призвело до порушення звичного способу життя та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації та відновлення.
З урахуванням викладеного вище просили позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.03.2010 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.
23.04.2010 до суду від відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подано заперечення на позовну заяву, в якій останні проти позовних вимог заперечили.
Вказують, що твердження позивачів про те, що при заміні коробки дверей у грудні 2007 року відбулося пошкодження комунікацій не відповідає дійсності, оскільки демонтаж та монтаж дверей до квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам, відбувся у лютому 2008 року.
Зазначають, що причиною пошкодження комунікацій позивачів могло стати зношення проводу, а також неодноразове затоплення квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 квартирами, що знаходяться на вищих поверхах.
Посилаються, що приписи щодо зобов'язання відповідача ОСОБА_5 відновити пошкодженні комунікації, на які посилаються позивачі, мають формальний характер, були складені на прохання позивачів та за відсутності відповідачів.
Крім того, притягнення відповідача ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності відбулося за його відсутності та повідомлення про засідання адміністративної комісії відповідач отримав після того, як воно відбулося.
Вказують, що відповідачами було запропонована допомога позивачам і відновленні комунікацій, проте останні від неї відмовилися.
12.05.2010 позивачами подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.06.2010 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2010 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.
12.07.2012 на адресу суду від директора КНДІСЕ Рувіна О.Г. надійшло повідомлення про неможливість надання висновку будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2012 позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 18.10.2012 апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 09.12.2012 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
28.11.2012 позивачами подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Протокольною ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.12.2012 без виходу до нарадчої кімнати було задоволено клопотання позивачів про витребування доказів та витребувано у Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації належним чином завіренні копії документів, на підставі яких було застосовано заходи адміністративного впливу до ОСОБА_5 за постановою № 503 про накладення адміністративного стягнення від 10.06.2010 Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2013 витребувано від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" інформацію про те, чи зверталися мешканці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2007-2008 роках з приводу пошкодження радіомережі в їх квартирі та інформацію /довідку/ про те, чи сплачували мешканці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2007-2010 роках послуги за користування радіомережею.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.01.2013 витребувано від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" інформацію /довідку/ про розмір оплати послуг за користування радіомережею /радіоточкою/ в квартирі АДРЕСА_3 за період з 12.12.2007 року до теперішнього часу, який було сплачено позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
18.12.2012 позивачами до суду подано заперечення на пояснення - заперечення відповідачів по справі.
18.12.2012 позивачами до суду подано пояснення на засіданні суду 18.12.2012.
01.02.2013 від Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2012 надано витребування матеріали.
22.02.2013 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надійшов лист на виконання ухвал суду від 31.01.2013 в якому останнє вказує, що запитувану судом інформацію надати не має можливості, оскільки термін зберігання такої інформації становить 3 роки. Крім того, вказують, що за період із 01.02.2010 по 01.02.2013 за користування радіоточкою в квартирі по АДРЕСА_4 згідно з тарифами на послугу провового радіомовлення встановлено до сплати коштів в сумі 262,08 грн. з ПДВ в загальному рахунку за надані телекомунікаційні послуги. Оплата за дані послуги ОСОБА_1 була проведена у повному обсязі.
15.03.2013 відповідачем ОСОБА_5 подано до суду письмові пояснення на позовну заяву.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.05.2013 по справі призначено будівельно-технічну експертизу.
10.07.2014 на адресу суду надійшов висновок експертів № 5454/13-43/8339/13-37/8808/13-33 від 09.07.2014 відповідно до якого вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно буде провести в приміщенні квартири АДРЕСА_3 для відновлення радіо- та електропроводки (об'єм виконання яких, можливо було визначити за результатами проведеного обстеження) може становити 3 509,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2015 по справі призначено додаткову будівельно-технічну експертизу.
17.03.2016 на адресу суду надійшов висновок експертів № 23056/15-42 відповідно до якого вартість робіт може складати 11 072,78 грн.
31.10.2016 позивачами було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, яке було прийняте протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 31.01.2017.
26.05.2017 позивачами було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, яке було прийняте протокольною ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 26.05.2017.
13.02.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Букіній О.М. внаслідок відсторонення судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя.
У судових засіданнях позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити, представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити у їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_6 у судові засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд до відома не поставила.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності в рівних долях належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 7 т. 1).
Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_5 на праві спільної часткової власності в рівних долях належить ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с. 28 т. 1).
Відповідно до припису дільниці по експлуатації житла № 901 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва від 16 січня 2008 року, мешканцям квартири АДРЕСА_5 , запропоновано відновити електропровід до дзвоника квартири АДРЕСА_3 , який було пошкоджено при встановленні металевих дверей до своєї квартири (а.с. 10 т. 1).
Відповідно до листа ВАТ «Укртелеком» від 10 квітня 2008 р., фахівцями Центру технічної експлуатації радіофікації проведено обстеження квартири позивачів та встановлено, що лінія радіофікації до квартири позивачів пошкоджена під штукатуркою при встановленні дверей у сусідню квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11 т.1).
Відповідно до постанови №556 Адміністративної комісії Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, що набула чинності 26.06.2008, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП у виді штрафу за допущене порушення правил користування жилими будинками. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що порушення виявилось в тому, що у своїй квартирі, при заміні існуючої дверної коробки, було пошкоджено системи електрозабезпечення, радіотрансляції, телефонізації в квартиру АДРЕСА_2 ; було збільшено нішу в стіні коридору (а.с. 12 т. 1).
Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Наведені вище докази та обставини в своїй сукупності підтверджують факт того, що саме із вини відповідача ОСОБА_5 відбулося пошкодження майна позивачів.
Відповідачем -1 на спростування доводів позивачів не надано суду належних та допустимих доказів, на підтвердження відсутності своєї вини в порушенні прав позивачів.
Проте, під час судового розгляду не встановлено, що своїми діями відповідач ОСОБА_6 порушила права позивачів, а тому суд приходить до висновку, що правові підстави для покладання обов"язку щодо відкодування матеріальної та моральної шкоди пред'явлених до відповідача ОСОБА_6 відсутні.
Відповідь начальника ЦТЕРФ ВАТ «Укртелеком» від 11.05.2010 р. про те, що проводка під штукатурко від розподільчого щитка до рогу сходової площадки між № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 знаходиться в справному стані, а для подальшого визначення місця пошкодження проводки необхідно провести вимірювання в квартирі позивачів, які відмовились від проведення такого вимірювання, з урахуванням відсутності доказів проведення відповідачами відповідних робіт з відновлення систем електрозабезпечення та радіотрансляції в квартирі позивачів, не може бути належним доказом на спростування доводів позивачів в частині порушення їх прав (а.с. 56 т. 1).
Разом з тим, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди, виходячи з наступного.
Так, позивачі просять стягнути із відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 26 688,82 грн., яка складається:
-11 299,22 грн. -вартість ремонтних робіт (відповідно висновку експертів № 23056/15-42 від 16.03.2016);
-5 385,60грн.- витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи;
-10 000,00 грн.-піднайм житла на час проведення ремонтних робіт.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст.22 ЦК України, особа,якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).
У судовому засіданні встановлено, що роботу радіо та електродзвінка в квартирі АДРЕСА_3 не відновлено.
Доказів того, що позивачі понесли витрати на відновлення своїх порушених прав в цій частині, не надано.
На думку позивачів, визначення розміру можливих матеріальних збитків, як і збитків, які позивачі мають понести на відновлення свого права, має визначатися лише за результатами експертного дослідження, а тому за клопотаннями позивачів судом призначено судово-будівельну експертизу.
Відповідно до висновку експертів № 5454/13-43/8339/13-37/8808/13-33 від 09.07.2014 вбачається, що місце припустимого пошкодження проводів радіо кабелю, який прокладений від розподільного щитка до квартири та електропроводу до дзвінка квартири АДРЕСА_6 знаходиться всередині стіни між вхідними дверми кв. АДРЕСА_2 та кв. АДРЕСА_7 .
Крім того, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в приміщені квартири АДРЕСА_3 для відновлення радіо- та електропроводки (об'єм виконання яких, можливо було визначити за результатами проведеного обстеження) може становити 3 509,00 грн. (а.с. 78-100 т. 3).
Відповідно до висновку експертів № 23056/15-42 від 16.03.2016 вартість ремонтних робіт, які необхідно провести для відновлення роботи радіо та електродзвінка в коридорі квартири АДРЕСА_3 (об'єм виконання яких, можливо було визначити за результатами проведеного обстеження) може становити 226,44 грн.
Вартість використаних матеріалів та відновлювально-ремонтних робіт в приміщені коридору квартири АДРЕСА_3 після прокладки радіо- та електропроводки у капітальній стіні (об'єм виконання яких, можливо було визначити за результатами проведеного обстеження) може становити 4 172,78 грн.
З урахуванням вартості послуг стосовно демонтажних та монтажних робіт елементів меблевих конструкцій та акваріумної стійки, які знаходяться в приміщенні коридору квартири АДРЕСА_2 , вартість робіт може складати 11 072,78 грн. (а.с. 103-110 т. 4).
Як вбачається із висновків експертиз, останні містять орієнтований розмір витрат, які позивачі можуть понести на відновлення своїх порушених прав.
Також із проведених досліджень вбачається, що розмір матеріальних витрат однозначно встановити не можливо, оскільки він буде залежати від виконання певної кількості робіт у квартирі позивачів, які можливо будуть необхідними для їх проведення.
Таким чином вбачається, що результати експертних досліджень містять орієнтований розмір витрат, які позивачі можуть понести на відновлення своїх порушених прав, тобто у майбутньому та за настанням можливих чи певних умов.
Разом з цим, як встановлено судом та не заперечувалося позивачами, станом на день ухвалення рішення радіо- та електропроводка до квартири позивачів не відновлена, як і не здійснені відповідні будівельні роботи,а тому встановити дійсний (реальний) розмір матеріальних збитків, суд не вбачає можливим.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Оцінюючи наявні матеріали справи, суд не приймає при ухваленні рішення у справі вказані вище Експертні висновки в обгрунтування вимог позивачів про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки вони не встановлюють чіткий розмір матеріальної шкоди та витрат, які необхідно здійснити для поновлення порушених прав позивачів, в тому числі, з точки зору розумності та реальності.
Крім того, вимоги позивачів про стягнення із відповідача витрат на піднайм житла на час проведення ремонтних робіт у розмірі 10 000,00 грн. суд також вважає необгрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а також не підтверджені необхідністю у понесенні таких витрат, з точки зору причинно-наслідкового зв"язку між діями відповідача та завданою шкодою позивачам.
Аналізуючи матеріали справи на відповідність їх нормам матеріального права, суд приходить до висновку про необгрунтованість вимог позивачів про стягнення з відповідача-1 матеріальної шкоди у повному обсязі.
Що стосується заявлених вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди, суд, аналізуючи матеріали справи, вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим,органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За положеннями ч.1. п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних, зокрема фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_5 , що встановлено також постановою №556 Адміністративної комісії Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, були порушені права позивачів, оскільки останні не можуть користуватися дзвінком та радіо до своєї квартири, що в свою чергу призвело до порушення звичного способу життя та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації та відновлення.
Таким чином, з урахуванням перенесених моральних страждань, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн. кожному.
Враховуючи наведене вище, позов підлягає задоволенню частково.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог.
Тому із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 250,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
В той же час, понесені позивачами витрати за проведення судової експертизи, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача, оскільки вказані висновки судом не були прийняті в якості доказу у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 України, ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , (ІПН невідомий, місце проживання: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_10 ) моральної шкоди 2 000,00 грн. кожному.
В іншій частині позову, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 , (ІПН невідомий, місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_10 ) судовий збір у розмірі 250,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Букіна О.М.