СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6069/20
ун. № 759/18049/20
про передачу справи за підсудністю
02 листопада 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-
22.10.2020 р. до суду надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинковолодіння та земельну ділянку площею 1,1533 га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та виселення.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як вбачається з вимог позивача він просить стягнути звернення на предмет іпотеки, та як зазначено в прохальній частині позову просить звернути стягнення з домоволодіння та земельну ділянку яка знаходиться за аресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах. Як вбачається з зазначеного позивачем не зазначено ані міста, агні селища предмету іпотеки.
Проте, як вбачається з доданих до позовної заяви дрдатків на обгрунтування позовних вимог, а саме: договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння та земельну ділянку (кадастровий номер 3222484501:01%003:0079), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином встановлено, що справа не належить до територіальної підсудності Святошинського районного суду м. Києва, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а саме: Києво-Святошинського районного суду Київської області, за місцезнаходженням майна предмету іпотеки.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розгядати конкретну справу.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі гаведеного прихожу до висновку, про направлення справи за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Керуючись ст. 27, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (м. Київ, вул. Мельниченка, 1).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Бабич Н.Д.