Справа № 758/7834/19
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
10 серпня 2020 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (надалі за текстом - позивач), в подальшому перетворене в акціонерне товариство «Мегабанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 20.12.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 28 026,91 гривень на строк до 18.12.2020 року зі сплатою 15 % річних.
Позивач свої зобов'язання виконав, проте, відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 15.04.2019 року має заборгованість у розмірі 45 581,19 грн, у тому числі: 28 026,71 грн заборгованості за кредитом, 1 439,02 грн заборгованості за відсотками, 3 503,35 грн комісійної винагороди, 12 612,11 грн штрафу. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.07.2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, встановлено строк для подання відзиву.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач на призначені судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, зокрема, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Відповідач правом на участь в судових засіданнях не скористався, за таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 20.12.2017 року було укладено кредитний договір № 148-604-850-2-17-Г, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 28 026,91 грн, на строк до 18.12.2020 року під 15 відсотків річних (а.с. 6).
Відповідач припинив своєчасно і в повному обсязі обслуговувати кредит, внаслідок чого станом на 15.04.2019 року має заборгованість у розмірі 45 581,19 грн, у тому числі: 28 026,71 грн заборгованості за кредитом, 1 439,02 грн заборгованості за відсотками, 3 503,35 грн комісійної винагороди, 12 612,11 грн штрафу, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 148-604-850-2-17-Г, випискою з рахунку за період з 20.12.2017 по 14.04.2019 року (а.с. 5).
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 148-604-850-2-17-Г кредитодавець надає кредитні кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з договором.
Згідно з п. 2.8 кредитного договору розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,5 % від суми кредиту і сплачується щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Відповідно до п. 6.3 договору позичальник сплачує кредитодавцеві штраф у розмірі 45 % від суми кредиту за неповернення у визначений термін кредиту у повному обсязі.
Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди за користування кредитними коштами за встановленим графіком платежів, а також про наявність підстав для стягнення з відповідача суми штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1 921 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Мегабанк» заборгованість у розмірі 45 581 (сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня 19 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Мегабанк» судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня;
Повне найменування сторін:
позивач - акціонерне товариство «Мегабанк» (адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, б. 30, код ЄДРПОУ 09804119);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва;
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення (або вручення) повного судового рішення;
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк