печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32884/20-к
03 листопада 2020 року Суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду судового провадження № 757/32884/20-к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 62020000000000482 відносно вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ст. 340 (в редакції ЗУ № 2341-14 від 05.04.2001) КК України, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 (в редакції ЗУ № 3207-VI від 07.04.2011) КК України, ч. 1 ст. 366 (в редакції ЗУ № 3207- VI від 07.04.2011) КК України, -
22.10.2020 у провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , яка фактично передана 23.10.2020, про самовідвід від розгляду судового провадження № 757/32884/20-к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 62020000000000482 відносно вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ст. 340 (в редакції ЗУ № 2341-14 від 05.04.2001) КК України, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 (в редакції ЗУ № 3207-VI від 07.04.2011) КК України, ч. 1 ст. 366 (в редакції ЗУ № 3207- VI від 07.04.2011) КК України.
Заява вмотивована тим, суддя ОСОБА_3 була слідчим суддею та постановляла судове рішення на стадії досудового розслідування кримінального провадження, а відтак наявні підстави для самовідводу на підставі ч. 1 ст. 76 КПК України.
В судове засідання учасники провадження не з'явилися, які про розгляд зазначеної заяви були повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Згідно вимогам ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Судовим розглядом встановлено, в провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020000000000482, відносно вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ст. 340 (в редакції ЗУ № 2341-14 від 05.04.2001) КК України, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 (в редакції ЗУ № 3207-VI від 07.04.2011) КК України, ч. 1 ст. 366 (в редакції ЗУ №3207-VI від 07.04.2011) КК України.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що кримінальне провадження №62020000000000482 виділене з кримінального провадження №42013110000001029.
Так, на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013110000001029 мною, як слідчим суддею, приймались рішення про тимчасовий доступ до речей та документів, обшуки та арешти майна.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Враховуючи встановлені обставини та відповідні норми кримінального процесуального законодавства, вбачаю наявність підстав з якими законодавець пов'язує застосування положень, передбачених ч. 1 ст. 76, 75 КПК України.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 75, 76,77, 79, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду судового провадження № 757/32884/20-к за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 62020000000000482 відносно вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ст. 340 (в редакції ЗУ № 2341-14 від 05.04.2001) КК України, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 (в редакції ЗУ № 3207-VI від 07.04.2011) КК України, ч. 1 ст. 366 (в редакції ЗУ № 3207- VI від 07.04.2011) КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1